Рішення № 136731697, 20.05.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/479/26

2/709/549/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Юніт Капітал" (далі - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 20.03.2025 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8875293 на суму 10000,00 грн.

Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора C9494, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину.

На виконання умов Кредитного договору, 20.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ "ФК "Контактовий Дім" на платіжну картку № 4441-11XX-ХXXX-0831 Відповідача. Проте, в подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11000,00 грн.

03.12.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 03122025, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "Юніт Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Юніт Капітал" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить

29700,00 грн, яка складається з: 11000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13200,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 5500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 24200,00 грн.

У зв`язку із вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "Юніт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 8875293 від 20.03.2025 року у розмірі 24200,00 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано докази.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2026 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача в позові просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач подав до суду заяву, в якій позов визнав. Просив розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості на строк 12 місяців, оскільки має скрутне матеріальне становище, а саме має на утриманні неповнолітню дитину, щомісячний дохід складає лише 23000 грн. Розгляд справи просив проводити в його відсутність.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

20.03.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір № 8875293 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора C9494 і був надісланий на номер телефону відповідача, який був введений останнім, чим відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у кредит.

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 8875293 сума кредиту становить 10000,00 грн, строк надання кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; тип процентної ставки фіксована; Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; Знижена процентна ставка 0,95 % в день та застосовується відповідно до наступних умов, якщо споживач до 19.04.2025 року або протягом трьох календарних днів, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного графіком; орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою

46000,00 грн, за зниженою процентною ставкою 45850,00 грн.

На виконання умов Кредитного договору, 20.03.2025 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ "ФК "Контактовий Дім" на платіжну картку № 4441-11XX-ХXXX-0831 відповідача. Проте, в подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 11000,00 грн.

Згідно з інформації АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-12602 від 08.04.2026 року, яка надійшла на запит суду, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку

№ НОМЕР_1 . За період з 20.03.2025 до 25.03.2025 на платіжну карту

№ НОМЕР_1 було зараховано кошти в сумі 10000,00 грн, за період з 30.03.2025 до 04.04.2025 на платіжну карту № НОМЕР_1 було зараховано кошти в сумі 1000,00 грн.

03.12.2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Юніт Капітал" укладено договір факторингу № 03122025, у відповідності до умов якого ТОВ "Авентус Україна" передає (відступає) ТОВ "Юніт Капітал" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Юніт Капітал" приймає належні ТОВ "Авентус Україна" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 03122025 від 03.12.2025, ТОВ "Юніт Капітал" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 29700,00 грн, яка складається з наступного: 11000,00 грн - заборгованість по кредиту; 13200,00 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом,

5500,00 грн - штраф, пеня.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 8875293 про надання споживчого кредиту відповідно до якого заборгованість відповідача складає загальну суму 29700,00 грн, яка складається з наступного: 11000,00 грн - заборгованість по кредиту; 13200,00 грн - заборгованість по відсоткам, 5500,00 грн - штраф, пеня.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 24200,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавіто-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Статтею 1050 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, будь-яких доказів на спростування розрахунку заборгованості відповідачем не надано, такий не оскаржувався, а відтак є чинним, а тому приймається судом до уваги.

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, не повернув позивачу грошові кошти та проценти за користування грошовими коштами, тому суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи ту обставину, що позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, до розгляду справи по суті відповідач позовні вимоги визнав, а тому позивачу підлягає до повернення з державного бюджету 50% судового збору, що складає 1331,20 гривень, а з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 7000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Судом встановлено, що 20 січня 2026 року між Адвокатським бюро "Тимошенко та Партнери" та ТОВ "Юніт Капітал" був укладений договір про надання правової допомоги №20/01/2026-02. Надано додаткову угоду № 25771507696 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/2026-02 від 20 січня 2026 року; акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн.

Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На думку суду, понесені ТОВ "Юніт Капітал" витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. є неспівмірними ціні позову, складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 2000 грн.

Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців із щомісячною сплатою по 3000,00 грн, суд зазначає наступне.

Порядок відстрочення, розстрочення виконання судового рішення регулюється положеннями ст. 435 ЦПК України.

Зокрема, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. А саме, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд може враховувати: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, суд дійшов висновку, що на даній стадії вирішення цього спору звернення до суду з клопотанням про розстрочення виконання судового рішення є передчасним, водночас, вказане питання може бути розглянуто судом після набрання рішенням законної сили та звернення його до виконання за наявності підстав та в порядку, передбаченому ст. 435 ЦПК України.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", код ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за договором про споживчий кредит № 8875293 від 20 березня 2025 року в розмірі 24200,00 гривень, з яких: 11000,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 13200,00 гривень - заборгованість по відсоткам, судовий збір у розмірі 1331,20 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривні, а всього стягнути 27531,20 гривень (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять одну гривню 20 копійок).

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", ЄДРПОУ 43541163, 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 1331,20 гривень (платіжна інструкція № 35966 від 20 березня 2026 року на суму 2662,40 гривень).

Оригінал платіжної інструкції знаходиться в матеріалах цивільної справи

№ 709/479/26.

Роз`яснити ОСОБА_1 про право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення за наявності підстав та у порядку, визначеному ст. 435 ЦПК України.

Повні найменування сторін:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В. В. Левченко