Ухвала суду № 136731655, 20.05.2026, Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/51/26

2/706/377/26

У Х В А Л А

про витребування доказів

20 травня 2026 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Христинівського районного суду Черкаської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 14.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

27.04.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача Кащук А.М. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Стверджує про відсутність в матеріалах справи належних, допустимих доказів, які б свідчили про укладення між сторонами кредитного договору та отримання за ним відповідачем кредитних коштів в сумі 8 000 грн. На переконання представника відповідача, надана позивачем довідка ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів не в повній мірі відповідає вимогам до первинного документа, що встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

04.05.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача - Ларіонова К.О. надійшла відповідь на відзив, в якій представник товариства переконує, що надані разом із позовом докази є належними, допустимими та підтверджують як факт укладення кредитного договору в електронній формі, так і факт перерахування відповідачу за ним грошових коштів.

Покликаючись на концепцію негативного доказу, представник позивача зауважує, що сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує, оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція змагальності.

Відтак за повної відсутності будь яких доказів з боку відповідача, його заперечення проти позовних вимог мають виключно декларативний характер та не спрямовані на спростування конкретних фактичних обставин, доведених позивачем належними і допустимими доказами. Такі заперечення не відповідають вимогам статті 81 ЦПК України щодо обов`язку сторони довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, а тому не є достатніми в силу закону. Представник позивача зазначає, що позиція позивача, підтверджена поданими доказами, є більш аргументованою та вірогідною на відміну від позиції відповідача, оскільки останній не скористався наданими йому рівними процесуальними можливостями для їх спростування, поставивши під сумнів їх належність, допустимість чи достовірність, не подав альтернативних доказів для підтвердження своєї позиції.

У судове засідання, призначене на 20.05.2026, сторони не з`явилися. У поданій до суду відповіді на відзив представник позивача просить справу розглядати без його участі.

Представник відповідача 18.05.2026 надіслав до суду заяву, в якій просить судовий розгляд справи здійснювати за відсутності відповідача та його представника, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.

Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК має обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене, зважаючи на висловлені у заявах по суті справи позиції сторін у даній справі, суд вважає, що з метою забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин спору необхідно витребувати в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю, зокрема, докази належності відповідачу карткового рахунку, зазначеного у договорі, та відомостей про рух коштів по ньому.

Судове засідання слід відкласти у зв`язку з витребуванням доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ - 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи емітувалась на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 ;

- чи були зараховані 20.05.2025 на банківську картку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 8 000 гривень згідно кредитного договору №20.05.2025-100001351;

- надати виписку про рух коштів по рахунку, відкритому згідно платіжної картки № НОМЕР_2 за період із 20.05.2025 по 22.05.2025.

Копію ухвали для виконання направити до АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ -14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д).

Ухвала підлягає виконанню АТ КБ «ПриватБанк» у строк до 19.06.2026 включно.

Роз`яснити, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відкласти проведення судового засідання до 12 год 00 хв 24 червня 2026 року.

У судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя Альона ШКОЛЬНА