Рішення № 136731435, 22.05.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/17839/25

2/301/770/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

01 грудня 2025 року ТОВ «Українські фінансові операції» звернулося в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року в сумі 172800 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» (далі Товариство, первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі клієнт, позичальник) за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено Договір №4838993 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір).

На умовах, встановлених Кредитним договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язалося надати відповідачу грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою сторони погодили такі умови договору.

Відповідно до п.1.2. Кредитного договору, сума кредиту складає 27000 грн.

Згідно з п.1.3. Кредитного договору, строк кредиту 360 днів: з 25.07.2024 року по 20.07.2025 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

На пільговий строк 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,275% у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5% у день.

На підставі погоджених умов, викладених в п.2.1. Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» надало кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 27000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк».

Згідно з п.3.1. Кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Пунктом 1.4.1. Кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. Договору.

Пунктом 1.4.2. Кредитного договору передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,275% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо клієнт до встановленого строку, зазначеного в п.1.4.2. Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. Договору.

За даними поденного розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року у період з 25.07.2024 року по 31.03.2025 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 101250 грн.

Відповідно до п.5.1.3. Кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу №31-1/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року на загальну суму заборгованості 141750 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 27000 грн.; заборгованість за процентами 101250 грн., заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам 13500 грн.

За даними поденного розрахунку заборгованості, сформованого первісним кредитором, у період з дати укладання Кредитного договору, а саме: з 25.07.2024 року по 31.03.2025 року (дата укладання Договору факторингу), у відповідача перед первісним кредитором утворилась заборгованість за нарахованими процентами за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі 101250 грн.

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору, строк кредиту 360 днів, з 25.07.2024 року по 20.07.2025 року.

Станом на дату укладання Договору факторингу від №31-1/03/2025 від 31.03.2025 року, строк дії Кредитного договору не закінчився, а тому в межах строку дії Кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем з дати факторингу 31.03.2025 року донараховано відсотки за 110 календарних днів: 27000 грн. * 1,5% = 405 грн. * 110 календарних днів = 44550 грн. - відсотки нараховані ТОВ «Українські фінансові операції».

Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання за Кредитним договором.

Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські фінансові операції», ані на рахунки первісного кредитора.

Відповідач має заборгованість перед позивачем за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року в сумі 172800 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 27000 грн.; нараховані відсотки первісним кредитором 101250 грн., нараховані позивачем відсотки 44550 грн.

Позивач ТОВ «Українські фінансові операції» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року в сумі 172800 грн., в порядку ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості та стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних, а також стягнути судові витрати на загальну суму 12422,40 грн., з яких: 2422,40 грн. - сплачений судовий збір, 10000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2025 року цивільну справу за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Хустського районного суду Закарпатської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю) (том 1 а.с.32-33).

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 14.01.2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (том 1 а.с.43).

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 03.03.2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Іршавського районного суду Закарпатської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю) (том 1 а.с.54-55).

03 квітня 2026 року дана справа надійшла в Іршавський районний суд Закарпатської області та її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О. (том 1 а.с.59).

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 29.04.2026 року за клопотанням представника позивача Дідуха Є.О. витребувано від АТ «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та про надходження на цей рахунок 25 липня 2024 року грошових коштів в сумі 27000 грн. від ТОВ «Лінеура Україна» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Пейтек Україна» (том 2 а.с.39-40).

На виконання ухвали суду від 29.04.2026 року, 07 травня 2026 року від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація (том 2 а.с.47-48).

Представник позивача Дідух Є.О., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно прохальної частини позовної заяви та поданої заяви позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просив розглянути без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (том 1 а.с.27, 51-52, том 2 а.с.33,34,45,46).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, поважність неявки не підтвердив, відзиву на позов не подав (том 1 а.с.31, том 2 а.с.35,36,51).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами; у разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 514 та 519 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Судом встановлено, що 25 липня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Договір №4838993 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір) (том 1 а.с.70-93).

Згідно з п. 1.2., 1.3., 1.8. Кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 27000 грн.

Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Мета отримання кредиту - споживчі (особисті) потреби (том 1 а.с.71,73).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 25.07.2024 року або 26.07.2024 року (том 1 а.с.74).

Надання ОСОБА_1 25 липня 2024 року кредиту в сумі 27000 грн. підтверджується листом АТ «Універсал Банк» від 07.05.2026 року за №БТ/Е-18780, наданого на виконання ухвали суду від 29.04.2026 року. Згідного вказаного листа, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . За 25 липня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_4 було зарахування коштів у сумі 27000 грн. (том 2 а.с.48).

Згідно з п.1.4.-1.4.2. Кредитного договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:

- п.1.4.1. - Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору; денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5%;

- п.1.4.2. - Знижена процентна ставка становить 1,28% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 23.08.2024 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Денна процентна ставка за цим Договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 1,481% (том 1 а.с.72).

Відповідно до п. 5.4., 5.4.1. Кредитного договору, ОСОБА_1 зобов`язувався у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором (том 1 а.с.80).

Пунктами 5.1., 5.1.1. Кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» було надано право вимагати від відповідача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених Договором (том 1 а.с.78).

На підставі Договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги за Кредитним договором до відповідача (том 1 а.с.148,196-214), що підтверджується: копією платіжної інструкції №6 від 31.03.2025 року (том 2 а.с.18); копією витягу з Реєстру боржників від 31.03.2025 року, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становила 141750 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 27000 грн., сума заборгованості за відсотками 101250 грн., сума заборгованості за пенею, штрафами 13500 грн. (том 1 а.с.133-135).

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконував, натомість його контрагенти належно виконали свої зобов`язання за цим договором, надавши відповідачу грошові кошти в порядку та на умовах відповідного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року за період з 25.07.2024 року по 31.03.2025 року, тобто станом на день укладення Договору факторингу №31-1/03/2025 від 31.03.2025 року, ОСОБА_1 мав заборгованість в сумі 141750 грн., з яких: 27000 грн. тіло кредиту, 101250 грн. проценти за користування, 13500 штрафні санкції (том 1 а.с.136-143).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року, сума заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими процентами в межах строку дії догоровору - за 110 календарних днів (01.04.2025 року 19.07.2025 року) становить 44550 грн. (том 1 а.с.144-146).

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року становить 186300 грн.

Дана сума складається з:

- тіла кредиту 27000 грн.;

- заборгованості за відсотками - 145800 грн.: за період з 25.07.2024 року по 31.03.2025 року в сумі 101250 грн., за період з 01.04.2025 року по 19.07.2025 року в сумі 44550 грн.,

- штрафних санкцій 13500 грн.

За відсутності доказів, які б спростовували поданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд не має підстав піддавати його сумніву.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь частину заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року в сумі 172800 грн., що складається з:

- тіла кредиту 27000 грн.;

- заборгованості за відсотками - 145800 грн.: за період з 25.07.2024 року по 31.03.2025 року в сумі 101250 грн., за період з 01.04.2025 року по 19.07.2025 року в сумі 44550 грн.

Відзиву на позов та доказів, які спростовують позовні вимоги, відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 172800 грн. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача в порядку ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості та стягнути суму інфляційних втрат і 3% річних.

Відповідно до ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Правова мета приписів частин 10, 11 ст.265 ЦПК України передовсім полягає у наданні суду повноважень поширити дію постановленого ним рішення і продовжити нарахування пені або відсотків на майбутнє поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті заявлених позовних вимог про стягнення відповідних пені або відсотків, що має на меті позбавити кредитора потреби звертатися до суду з позовом про стягнення пені або відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як було ухвалено судове рішення.

Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3% річних охоплюються приписами частини частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3% річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 року по справі №911/952/22 викладений такий правовий висновок: положення частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України закріплюють механізм, який позбавляє кредитора необхідності звернення до суду з позовом щодо нарахування та стягнення, зокрема, відсотків за наступні періоди невиконання зобов`язання після того, як був розглянутий по суті і задоволений його позов про стягнення боргу, відсотків за невиконання того самого зобов`язання між тими ж сторонами.

Застосування частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України полягає у продовженні нарахування відсотків поза часовими межами, в яких суд розглянув і вирішив спір по суті позовних вимог. Вони застосовуються лише в тих випадках, коли суд, розглянувши спір по суті, ухвалив рішення про застосування відсотків.

Тобто можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду).

Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення.

В даному випадку судом лише вирішувалося питання про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивач не заявляв позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за ч.2 ст.625 ЦК України та відповідно суд не задовольняв такої вимоги, у суду відсутні підстави для застосування положень ч. 10, 11 ст.265 ЦПК України.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також даним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (том 1 а.с.29) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема і з власної ініціативи, вправі не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц (провадження №61-12669св23).

На підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу суду надано:

- Договір №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, укладений між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. (том 1 а.с.156-159);

- Заявку №4838993 від 21.04.2025 року на виконання доручення до Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року на суму 10000 грн. по справі про стягнення заборгованості за Кредитним договором №4838993 від 25.07.2024 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (том 1 а.с.98-100);

- Акт №4838993 від 15.10.2025 року прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року на суму 10000 грн. (том 1 а.с.94-95);

- Детальний опис робіт (наданих послуг) №4838993 від 15.10.2025 року за надану правничу допомогу згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року по справі за позовом ТОВ «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення коштів (том 1 а.с.96-97);

- Рахунок на оплату №4838993 -2025 від 15.10.2025 року на суму 10000 грн. на рахунок адвоката Дідуха Є.О. від ТОВ «Українські фінансові операції» (том 1 а.с.106).

Однак, з огляду на ціну позову, на складність справи та виконані адвокатом роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, значної кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а тому суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 4000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на загальну суму 6422,40 грн., що складається із судового збору, який був сплачений позивачем при пред`явленні даного позову до суду у сумі 2422,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст. 514, 519, 526, 530, 610, 629, 631, 634, 639, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість за Кредитним договором №4838993 від 25 липня 2024 року в сумі 172800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896, судові витрати в сумі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22 травня 2026 року.

Головуюча: М. О. Пітерських