Рішення № 136731169, 22.05.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа138/1152/26

Провадження2/153/425/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №138/1152/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

04 травня 2026 року за вхід.№3574 до Ямпільського районного суду Вінницької області надійшла цивільна справа №138/1152/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 05 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі, з повідомленням (однак без виклику) сторін.

ТОВ «ФК «Профіт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість у сумі 23187,20 грн., 2662,40 грн. сплаченого судового збору, а також витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 26.09.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір про споживчий кредит №9183761, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний в порядку, передбаченому ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до п.2 договору кредиту кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) у сумі 8000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково та сплатити кредитдавцю плату (проценти) від суми позики. Сторони визначили, що строк позики (строк договору) складає 30 днів, із відповідною базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 1,52 % в день. Сторонами відповідно до умов п.2 договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) складають 2,7% в день. Кредитодавець на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 8000 грн. строком на 30 днів, а позичальника відповідно зобов`язався повернути його разом з іншими платежами згідно з умовами цього договору. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконує та не виконав. У зв`язку із неповерненням заборгованості за договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором №9183761 від 26.09.2020 станом на 13.05.2021 (дата відступлення права вимоги) має заборгованість у сумі 23187,20 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом 8000 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 15187,20 грн. 10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020. 13.05.2021 між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу №10072020, відповідно до котрого право вимоги за договором №9183761 від 26.09.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Оскільки відповідач не погашає заборгованість тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подав, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином рекомендованими повідомленнями вих..№R067163674847, №R067163672828 (а.с.132-135), які повернулися із відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 (61-185св23) вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача (а.с.6 зворотній бік позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: направлення справи за підсудністю (а.с.85), відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.90-92), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії паспорту споживчого кредиту (а.с.93) копії договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №9183761 від 26.09.2020 (а.с.93 зворотній бік) судом встановлено, що ОСОБА_1 електронним підписом підписав документи погодившись з умовами, йому видано кредит у сумі 8000 грн. на строк 30 днів, дата повернення кредиту 26.10.2020. Кредитні кошти надано позичальнику безготівково.

Із копії довідки про ідентифікацію (а.с.94) судом встановлено, що 26.09.2020 ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Em31UIgLTj.

Із копії довідки вих..№КД-000091161/ТНПП від 02.12.2025 (а.с.95) судом встановлено, що ТОВ «ФК «ФІЕКСПРЕС» підтвердило перерахунок коштів (кредит) у сумі 8000 грн. на картку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Із копії розрахунку заборгованості (а.с.96-98) судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №9183761 від 26.09.2020 становить 23187,20 грн., яка складається із: заборгованості за основним боргом 8000 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 15187,20 грн.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №10072020. 13.05.2021 між сторонами за договором факторингу було підписано реєстр прав вимоги №116 за договором факторингу №10072020, відповідно до котрого право вимоги за договором №9183761 від 26.09.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (а.с.109-113).

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві були надані грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором позики, відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що договір про споживчий кредит укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання споживчого кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 26.09.2020 складає 8000 грн., а також підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.95-98).

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 8000 грн. 26.09.2020.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту на загальну суму 23187,20 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №14814 від 05.02.2026, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662,40 грн., а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги від 01.07.2024 №02-24, укладений між замовником - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та виконавцем адвокатським об`єднанням «Правовий курс»; додаткову угоду №1/1 від 01.07.2024; акт №97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24.12.2025; акт №97 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 18.12.2025; платіжну інструкцію №1806 від 25.12.2025, що складає 7000 грн.

Оскільки позивачем ТОВ «ФК «Профіт Капітал» в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 7000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (04071, місто Київ вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082) заборгованість за кредитним договором №9183761 від 26.09.2020 у сумі 323187.20 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662.40 грн., та понесені витрати на правову допомогу у сумі 7000 грн., а всього 32849 (тридцять дві тисячі вісімсот сорок дев`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк