Рішення № 136730708, 21.05.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/4521/25

21 травня 2026 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №8691485, за умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000,00 грн, строком на 360 днів (з 10.04.2025 р. по 04.04.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

На виконання умов кредитного договору №8691485 від 10.04.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання та надало відповідачу ОСОБА_1 у власнісність грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

16.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу №16/10/25, за умовами якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №8691485 від 10.04.2025 року, на загальну суму 20 183,50 грн., з яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 583,50 грн - сума заборгованості за процентами, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 3 600,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Відповідач свої зобов`язання за Договором кредиту належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану суму заборгованості за договором кредиту, а також понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив.

17.11.2025 року від представника відповідача - адвоката Єлісєєва Д. О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позов визнав частково та зазначив, що оскільки відповідач вже сплатила значну суму процентів - 7 779 грн. 50 коп., тому вона визнає наявність заборгованості лише у частині неповернутої основної суми кредиту (тіла кредиту), що становить 1220 грн. 50 коп. (9000 грн. 00 коп. - 7 779 грн. 50 коп. = 1220 грн. 50 коп.).

Крім того, зазначив, що сума нарахованих процентів у 1,7 разів перевищує суму основного боргу, що свідчить про намір кредитора отримати необгрунтовану надмірну вигоду, що кваліфікується як зловживання правом. Проценти за користування коштами в даному випадку фактично перетворилися на надмірну, приховану штрафну санкцію, метою якої є не компенсація збитків, а отримання надприбутку.

Разом з тим, позивач заявляє щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3 600 грн., яка з урахуванням уже нарахованих процентів, перетворюється на додатковий тягар, що не відповідає розумній компенсаційній природі забезпечувальних зобов`язань. Неустойка у поєднанні з надмірними процентами фактично стає інструментом отримання невиправданої вигоди, а не способом відновлення прав коедитора. Таким чином відповідач вважає, що нараховані проценти та неустойка є явно завищеними, несправедливими та підлягають повному відхиленню.

Щодо витрат на правову допомогу, то відповідач вважає, що сума витрат в розмірі 4500 грн. є необгрунтованою, недоведеною та такою, що підлягає відхиленню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив суд позов задовольнити частково.

02.12.2025 року від представника позивача - адвоката Ткаченко Ю. О. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначила, що умовами договору про надання коштів у кредит №8691485 від 10.04.2025 року встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000,00 грн. строком на 360 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1552.50 грн.).

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, починаючи з першого дня користування кредитом до дати повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором., пункт 2.8 цього Договору.

Згідно п.п. 10.1.2. Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «СlickСredit», що розміщені на вебсайті https://clickcredit.ua/informaciya (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам.

Позичальник отримав від Кредитодавця та ознайомився з детальним розписом орієнтовної загальної вартості кредиту, з урахуванням процентної ставки, п.п. 10.1.9. Договору.

Відповідно до пункту 2.2.8. Договору встановлено комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552.50 грн.).

Згідно п. 6.2. договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.8. п. 2.2. Договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду Заявки та надання Кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої Заявки та укладення Договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Окрім викладеного вище, частинами першою - третьою статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідач/представник відповідача доказів на підтвердження або спростування позовних вимог позивача до відзиву не долучив (контр розрахунок, тощо.), а тому відзив ґрунтується на припущеннях та зводиться до незгоди з доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів є виключною компетенцією суду (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.01.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ «Приватбанк» інформацію інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), за період з 10.04.2025 р. по 13.04.2025 р.

Витребувана інформація надійшла до суду 19.02.2026 року.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 10.04.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №8691485, за умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9 000,00 грн, строком на 360 днів (з 10.04.2025 р. по 04.04.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 552,50 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450 грн. за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 038832.

На виконання умов кредитного договору №8691485 від 10.04.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу ОСОБА_1 у власнісність грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено Договір надання коштів у кредит №8691485 від 10.04.2025 року, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Одноразовий ідентифікатор 038832, час відправки ідентифікатора позичальнику 10.04.2025 року 21:21:01, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор ІНФОРМАЦІЯ_1

Листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 16.10.2025 року №16/10/25-15235 надано інформацію, щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, зокрема і щодо ОСОБА_1 , номер договору позики 8691485, номер платежу 094fb70f-6da3-47fc-8881-7254675afa9e.

Згідно довідки від 09.10.2025 року № КД-000058141, виданої ТОВ «ФК «Фінекспрес», компанія підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата - 10.04.2025 року, номер платежу - 094fb70f-6da3-47fc-8881-7254675afa9e, сума 9 000,00 грн, отримувач ОСОБА_2 - на карту № НОМЕР_1 .

У відповідності до копії платіжної інструкції від 10.04.2025 року, операція: 094fb70f-6da3-47fc-8881-7254675afa9e, отримувач: ОСОБА_3 , платіжний інструмент: НОМЕР_1 (VISA), сума: 9000,00 грн., дата здійснення операції: 10.04.2025.

З інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Згідно виписки по даному картковому рахунку ОСОБА_1 10.04.2025 року на зазначену банківську картку було здійснено зарахування коштів в розмірі 9 000 грн.

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання по виконанню умов вказаних кредитних договорів виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредитні кошти.

16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу №16/10/25, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №8691485 від 10.04.2025 року на загальну суму 20 183,50 грн, з яких: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 583,50 грн - сума заборгованості за процентами, 0,00 грн. - сума заборгованості за комісією, 3 600,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Кількість днів прострочення виконання договірних зобов`язань - 100.

З наданого позивачем розрахунку суми заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за договором кредиту №8691485 від 10.04.2025 року за період з 15.10.2025 року по 24.10.2025 року має загальну суму заборгованості в розмірі 20 183,50 грн, яка складається з: 9 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 583,50 грн - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, 3 600,00 грн. - сума заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею, 0,00 грн. - сума заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією, 0,00 грн. - сума заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за понадстрокове користування.

Станом на 24.10.2025 року заборгованість за Договором позики №8691485 від 10.04.2025 року відповідачем не погашена.

Не погоджуючись з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності заборгованості за кредитом або свого відповідного розрахунку заборгованості.

Оскільки відповідачем не надано власного розрахунку, тому суд визнає наданий позивачем розрахунок заборгованості належним доказом існуючої заборгованості.

Крім того, відповідачем не надано доказів, які підтверджують повернення позивачу кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Судом встановлено, що укладений з відповідачем кредитний договір відповідає вимогам ст. 1054 ЦК України і доказів того, що він оспорювався відповідачем не подано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За приписами частини 1,2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 цього Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 4 статті 11 вказаного Закону встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому стпттею12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

У відповідності до частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення суми боргу за договором кредиту належним чином не виконала ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором ТОВ «Фінпром Маркет», у результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не доведено того, що кредитних коштів вона не отримувала, як і того, що зобов`язання за вказаним кредитним договором нею виконане належним чином.

Разом з тим, як вбачається із здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано неустойку (пеню) в розмірі 3600 грн., яка, на переконання суду, не підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №320/8618/15-ц).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

Суд констатує, що на кредитний договір №8691485 від 10.04.2025 року поширюється дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відповідно нарахування ТОВ «Фінпром Маркет» неустойки у сумі 3600 грн. є безпідставним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №8691485 від 10.04.2025 р. в розмірі 16 583,50 грн., з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 7 583,50 грн - сума заборгованості за процентами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю. О. та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2099 від 03.04.2018 року, копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1287257 від 03.09.2025 року, витяг з акту №5ФП приймання - передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 21.10.2025 року на суму 4500,00 грн, що включає вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики, збір документів/доказів для формування позовної заяви та підготовку/складання позовної заяви; платіжну інструкцію від 27.10.2025 року №579939288.1 з призначенням платежу «Оплата згідно акту №5ФП приймання наданої правничої допомоги від 21 жовтня 2025 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року».

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, витрати на правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 990,00 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 536, 610, 611, 625, 626, 629, 1054, 1077, 1078, 1079 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», (м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, Бучанський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ:43311346, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) заборгованість за договором кредиту №8691485 від 10.04.2025 року у розмірі - 16 583 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят три) грн. 50 коп., з яких: 9 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 583,50 грн - сума заборгованості за процентами.

В частині стягнення платежу за пенею/неустойкою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», (м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, Бучанський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ:43311346, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку - 334851) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі - 1 990 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі - 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" (місце знаходження м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, Бучанський р-н., Київська обл.), код ЄДРПОУ:43311346.

Відповідач:

ОСОБА_1 , (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено

21 травня 2026 року.

СуддяЛ. А. Грипіч