Ухвала суду № 136730525, 19.05.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/803/25

Провадження № 1-кп/550/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , ( у режимі відео конференції)

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12025170420000556 від 27.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Чутівського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження №12025170420000556 від 27.04.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, учасників провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення), продовжують існувати. При цьому інші запобіжні заходи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , на думку прокурора, не можливо застосувати, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та необхідність попередження подальшої злочинної діяльності останнього.

Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1. Ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вимоги до клопотання про застосування запобіжного заходу містяться у ст. 184 КПК України.

Відповідно до ст. 194 ч. 1 та 2 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Судом встановлено, що клопотання прокурора відповідає вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 184 КПК України.

Під час постановлення судового рішення про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу судом були з`ясовані всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та покладення обов`язків на обвинуваченого, зокрема обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд враховує, те що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за яке санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Суд вважає, що стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, не одружений, не працює, можливістю притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинуваченого наслідками й суворістю передбаченого покарання.

Щодо наявності ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК про можливість обвинуваченого переховуватися від суду, то на думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність зазначеного ризику, адже за весь період розгляду справи ОСОБА_4 постійно з`являвся на вимогу суду, не пропускав судових засідань без поважних причин та не переховувався від суду.

Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК про незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, то на думку суду стороною обвинувачення не доведено наявність вказаного ризику, адже всі свідки у даному кримінальному провадженні вже допитані в судових засіданнях.

У судовому засіданні прокурор посилався на те, що обвинувачений був засуджений за ст. 125 КК України у зв`язку з нанесенням одному зі свідків, допитаному у даному кримінальному провадженні, легких тілесних ушкоджень. Однак, як зазначив прокурор, у сторони обвинувачення відсутні докази того, що тілесні ушкодження були нанесені свідку у зв`язку зі свідченнями, які були надані свідком у даному кримінальному провадженні.

Отже, під час розгляду даного клопотання прокурор не надав суду відомостей про те, що обвинувачений ОСОБА_4 намагався переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або про те, що намагався незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, необхідно пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

Суд враховує, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України застосований стосовно ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 08.05.2025

В подальшому, ухвалами суду обвинуваченому ОСОБА_4 неодноразово продовжувався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Суд під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту враховує тривалість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту протягом року, який обмежував його право на вільне пересування, процесуальну поведінку обвинуваченого, яка протягом усього періоду була належною, у зв`язку з чим вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту в нічний час доби зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та унеможливити реалізацію ризиків, які продовжують існувати.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, стадію судового розгляду кримінального провадження, процесуальну поведінку обвинуваченого, зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, але не цілодобового, а в певний час доби.

Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов`язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, суд вважає за необхідне покладення на ОСОБА_4 додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України,а саме:

- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду.

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладені вище факти та обставини, суддя вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. ранку з покладенням додаткових обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам ОСОБА_4 .

Інші, більш м`які запобіжні заходи на переконання суду не зможуть запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, наявність якого встановлено судом.

На підставі наведеного, керуючись ст. 181, 177, 194, 331, 372 КПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 22:00 год до 06:00 год ранку строком на 2 (два) місяці до 19 липня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці - до 19.07.2026 року, процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу прокурора або суду.

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів паспорт (паспорти) для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та проголошено 19.05.2026.

Суддя ОСОБА_1