Рішення № 136730195, 20.05.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1409/26

Провадження № 2/539/1384/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Еліт Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 18 листопада 2019 року між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 591060166, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав позичальнику кредит у розмірі 17 371,09 грн, строк кредиту 36 місяців, на споживчі потреби з відсотковою ставкою 18,99 %. АТ «Альфа-Банк» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти у розмірі 17 371,09 грн, проте позичальник не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, яка становить 29 621,11 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 717,84 грн, заборгованість за відсотками - 13 903,27 грн.

Відповідно до договору факторингу від 20 вересня 2021 року № 3 АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у розмірі 29 621,11 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 717,84 грн, заборгованість за відсотками - 13 903,27 грн.

Позивач вказував, що поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 3 028 грн та витрати на професійну правову допомогу - 9 200 грн

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166 у розмірі 29 621,11 грн, судовий збір - 3 328 грн, витрати на професійну правову допомогу - 9 200 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 березня 2026 року справу № 539/1409/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суд відповідно до частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

У відповіді, яка надійшла до суду з Відділу реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними реєстру територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 01 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 22 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача 22 квітня 2026 року розгляд справи відкладено на 20 травня 2026 року.

Учасники процесу у судове засідання 20 травня 2026 року не з`явилися.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» подало до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Вказувало, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судових засідань була повідомлена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 20 травня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 18 листопада 2019 року ОСОБА_1 власноруч підписала паспорт споживчого кредиту, оферту на укладання угоди про надання кредиту № 591060166 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання угоди про надання кредиту № 591060166 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, які є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг та паспорт споживчого кредиту.

У підписаній оферті на укладення угоди про надання кредиту № 591060166 зазначені умови споживчого кредиту, а саме: тип кредиту - кредит готівкою, сума кредиту - 17 371,09 грн, процентна ставка - 18,99 % річних, тип процентної ставки -фіксована, строк кредиту - 36 місяців, дата повернення кредиту - 18 листопада 2022 року.

Підписанням оферти відповідач підтвердила акцепт публічної пропозиції та укладення договору між нею та АТ «Альфа-Банк».

Позивачем відкрито позичальнику рахунок, і на реквізити платіжної картки перераховано кошти у безготівковій формі. АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 18 листопада 2019 року до 20 вересня 2021 року кредитний ліміт було збільшено, відповідач користувалася кредитними коштами (знімала кошти в банкоматі, здійснювала покупки, перекази тощо), а також частково повертала кредитні кошти.

Відповідач порушила умови зазначеного договору щодо повернення коштів, не сплатила відсотки за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу № 3, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166.

Відповідно до реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166 у розмірі 29 621,11 грн, з яких: залишок за тілом кредиту - 15 717,84 грн, залишок за відсотками - 13 903,27 грн.

За змістом наданого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166 непогашена та станом на 20 вересня 2021 року становить 29 621,11 грн, з яких: залишок за тілом кредиту - 15 717,84 грн, залишок за відсотками - 13 903,27 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Встановлено, що 18 листопада 2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання останньою власноруч оферти на укладання угоди про надання кредиту № 591060166, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, акцепту публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладання угоди про надання кредиту № 591060166 обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Про укладення між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 договору кредиту також свідчить й виконання ними певних обов`язків: кредитор надавав відповідачу кредитні кошти на попередньо відкриту кредитну картку, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку останньої, а боржник, у свою чергу, періодично здійснювала погашення кредитної заборгованості та протягом тривалого часу користувалась кредитними коштами, частково повертала їх кредитору.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення вказаного договору та розмір заборгованості за кредитом.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про банківське обслуговування фізичних осіб укладений з дотриманням вимог закону.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у визначений законом спосіб набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166, що підтверджується договором факторингу вимоги від 20 вересня 2021 року № 3, актом приймання-передачі реєстру боржників від 20 вересня 2021 року до договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року, витягом з додатку до договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 року.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача в повному обсязі не повернула, тому ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення кредитної заборгованості.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

З досліджених в судовому засіданні доказів, які не спростовано відповідачем, встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166 остання не виконала належним чином та має непогашену заборгованість, розмір якої, відповідно до наданого позивачем розрахунку, становить 29 621,11 грн та складається із заборгованості за кредитом - 15 717,84 грн, заборгованості за відсотками - 13 903,27 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 753/25081/21).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року № 03-07/24, акт приймання-передачі наданих послуг від 02 червня 2025 року, платіжну інструкцію від 10 червня 2025 року № 2712.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі №717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, врахував характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 591060166 у розмірі 29 621 (двадцять дев`ять тисяч шістсот двадцять одна) гривня 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (місцезнаходження: місто Київ, площа Солом`янська, 2; ЄДРПОУ - 40340222).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Суддя М. М. Пилипчук