Рішення № 136730090, 20.05.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 554/7825/25

Провадження № 2/553/203/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді: Тимчука Р.І.,

за участю секретаря: Гресь А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 року представник позивача звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому прохає стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 09876/09/2024 від 08.09.2024 року у розмірі 13080,00 грн., яка складається з наступного: 4000,00 грн. тіло кредиту, 4280,00 грн. відсотки, 4800,00 грн. штраф та судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 20.06.2025 року справу постановлено передати за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

22.07.2025 року справа надійшла до Подільського районного суду міста Полтави та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено головуючого суддю Тимчука Р.І.

Ухвалою суду від 03.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

02.10.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

12.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лепій Ольги Вікторівни надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

15.12.2025 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

25.12.2025 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лепій Ольги Вікторівни надійшов відзив на позовну заяву, проти позову заперечують, просять задовольнити частково. Також просять зменшити витрати на правову допомогу. Надає довідку в/ч НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 24.11.2025 року, яка видана ОСОБА_1 про те, що він дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.03.2025 року по теперішній час.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року клопотання представника позивача ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про витребування доказів задоволено. Витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 30) інформацію:

1) чи належить банківська картка з прихованим номером № НОМЕР_3 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 );

2) чи була успішною транзакція № 503824479, здійснена 08.09.2024 о 15:31 год. на банківську картку № НОМЕР_3 в сумі 4000,00 грн. Якщо так, то чи були зараховані кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_3 ; чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_3 .

27.03.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація на виконання вимог ухвали.

18.05.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лепій Ольги Вікторівни надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов визнають частково.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 08.09.2024 року відповідачу ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відкрило кредитний рахунок за кредитним договором № 09876/09/2024 від 08.09.2024 року. 23.12.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 23122024 від 23.12.2024 року. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість у розмірі 13080,00 грн., яка складається з наступного: 4000,00 грн. тіло кредиту, 4280,00 грн. відсотки, 4800,00 грн. штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов`язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору.

Тому, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за даним кредитним договором.

У відповідності до ст. ст. 526, 527,530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення у частині стягнення заборгованості за сумою кредиту на суму 4000,00 грн. (тіло кредиту).

Щодо вимоги про стягнення штрафу суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, 15.03.2022 року прийнято Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року. Вказаним законом доповнювався розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: до вказаного розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Окрім того, пунктом 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» в редакції Закону № 2120-IX від 15 березня 2022 року передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 4800,00 грн., суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України та пункту 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» від 17 березня 2020 року № 533-IX, приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за договором про споживчий кредит.

Щодо вимоги про стягнення відсотків на суму 4280,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зазначена пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18 березня 2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Згідно копії довідки в/ч НОМЕР_1 № НОМЕР_2 від 24.11.2025 року, яка видана ОСОБА_1 , він дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у в/ч НОМЕР_1 оперативно-тактичного з`єднання 1-го корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 10.03.2025 року по теперішній час.

Таким чином, на відповідача, як військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом, а кредитна установа під час дії особливого періоду не мала права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язана їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 14 травня 2021 у справі № 502/1438/18.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21 за наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом)».

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача за договором відсотків в сумі 4280,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів в особливий період.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, відповідач в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасив, чим порушив вимоги договору і цивільне право позивача підлягає судовому захисту. При цьому, доказів погашення заборгованості суду не надано. Правильність розрахунку щодо основного тіла кредиту банком доведена, така ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4000,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 740,80 грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (4000,00 ? 2422,40 : 13080,00).

Судом встановлено, що стороною позивача заявлено до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень.

Суд критично ставиться до наданого розрахунку витрат.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на професійну правничу допомогу, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи такі витрати були понесені фактично, але і того - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 18.01.2022 у справі № 910/2679/21, від 12.01.2022 у справі № 918/548/21.

Суд також зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене вище, суд, враховуючи складність справи, виконаний адвокатом обсяг робіт та ціну позову, вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи, яка є малозначною.

Стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем загальній сумі 7000,00 гривень не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості, складності справи та ціні позову.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне та стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 400,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 526, 527, 530 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за кредитним договором № 09876/09/2024 від 08.09.2024 року у розмірі 4000,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4-й поверх) судовий збір у розмірі 740,80 грн. та 400,00 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Р. І. Тимчук