Рішення № 136729906, 21.05.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/346/26

Провадження № 2/533/358/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(за правилами спрощеного позовного провадження)

21 травня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді Оксенюк М. М.,

за участю: секретаря судового засідання Шуліки Л. Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В

16 квітня 2026 року представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.04.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №723104777 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 5100,00 грн.

Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7100,00 грн.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання надати грошові кошти за кредитним договором виконав в повному обсязі. Натомість відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, відповідно до умов якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021, що підтверджується реєстром прав вимоги №147 від 17.08.2021.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01 та додаткову угоду №3 від 30.12.2022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021, що підтверджується реєстром прав вимоги №11 від 31.08.2023.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 30728,96 грн, з яких 7799,56 грн заборгованість по тілу кредиту, 22929,40 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

З огляду на неналежне виконання відповідачем взятих зобов`язань, та наявність заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду та просить вказаний борг стягнути із відповідача на користь банку в примусовому порядку.

Згідно ухвали суду справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

08.05.2026 відповідачем ОСОБА_1 направлено відзив з якого вбачається, що останні нарахування та операції, згідно з наданим розрахунком, відбулися у 2021 році, отже трирічний строк позовної давності сплив у 2024 році, а тому просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Далі позивач зазначив, що ним здійснювалася оплата на погашення заборгованості, в сумі 3052,00 грн, проте позивач умисно не врахував ці платежі у підсумковому розрахунку. Наданий позивачем розрахунок свідчить про незаконні нарахування, що грубо порушує ч.3 ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування» та обмеження нарахувань. Загальна сума вимог у 30728,96 грн є штучно роздутою та незаконною. Щодо судових витрат зазначив, що витрати на адвоката є неспівмірними зі складністю справи та не підлягають стягненню в разі відмови у позові (а.с.127-128).

12.05.2026 через систему «Електронний суд» віл представника позивача Сахарової О.І. надійшла відповідь на відзив, де позивач зазначає щодо строку позовної давності, що якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України. Позивачем було надано розрахунок заборгованості, у якому відображені всі сплати, здійснені Відповідачем, а саме: 16.05.2021 у сумі 553,00 грн, 14.06.2021 у сумі 2 484,00 грн, 25.07.2021 у сумі 15,00 грн. Таким чином, твердження Відповідача про те, що Позивач умисно не врахував зазначені платежі у підсумковому розрахунку, не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими Позивачем доказами. Всі нарахування є правомірними, вони передбачені умовами кредитного договору та погоджені Відповідачем. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник зазначив, що до позовної заяви долучено свідоцтво адвоката, довіреність надана ТОВ «ФК «ЕЙС», договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином (а.с.139-142).

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с. 8 на звороті).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, у задоволенні позову прохав відмовити та застосувати строк позовної давності (а.с.128).

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 15.04.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір №723104777 в формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с.13-15).

Відповідно до кредитного договору відповідачу надано кредит в розмірі 5100,00 грн, строк кредитування 30 днів, з умовами кредитного договору відповідач ознайомився також підписавши Паспорт споживчого кредиту «Смарт» до Договору №723104777 від 15.04.2021 (а.с.12).

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що договір підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV836JF (а.с.32).

17.05.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №723104777 від 15.04.2021, який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.16).

Сторони домовились: збільшити суму кредиту на суму 1559,00 грн з 17.05.2021 на строк дії договору №723104777 від 15.04.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом; додаткова сума кредиту, вказана в п.1 цієї додаткової угоди; відобразити в додатку №1 до додаткової угоди єдиний порядок сплати погашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

27.05.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №723104777 від 15.04.2021, який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.17).

Сторони домовились: збільшити суму кредиту на суму 500,00 грн з 27.05.2021 на строк дії договору №723104777 від 15.04.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом; додаткова сума кредиту, вказана в п.1 цієї додаткової угоди; відобразити в додатку №1 до додаткової угоди єдиний порядок сплати погашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

19.06.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №723104777 від 15.04.2021, який підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.18).

Сторони домовились: збільшити суму кредиту на суму 650,00 грн з 19.06.2021 на строк дії договору №723104777 від 15.04.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом; додаткова сума кредиту, вказана в п.1 цієї додаткової угоди; відобразити в додатку №1 до додаткової угоди єдиний порядок сплати погашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди.

Всі інші умови договору не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання.

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору.

З повідомлення АТ КБ «ПРИВАТБАНК», наданого на ухвалу суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та направлено виписку по рахунку за періоди: з 15.04.2021 по 20.04.2021, з 17.05.2021-22.05.2021, з 27.05.2021-01.06.2021 та з 19.06.2021-24.06.2021, яка містить зарахування: 5100,00 грн 15.04.2021, 1550,00 грн 17.05.2021, 500,00 грн 27.05.2021 та 650,00 грн 19.06.2021 (а.с.135-138).

Відповідач ОСОБА_1 отримав грошові кошти у загальному розмірі 7800,00 грн шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжними дорученнями від 15.04.2021, 17.05.2021, 27.05.2021 та 19.06.2021 (а.с.35-36).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість відповідача за договором №723104777, станом на 17.08.2021 (дата продажу) становила 20862,51 грн, яка складалася з: 7799,56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13062,95 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.83-84).

Позичальник частково виконав умови договору. що відображено у розрахунку заборгованості.

28.11.2018 між первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди: №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022 та №32 від 31.12.2023, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу (а.с.45-57).

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №147 від 17.08.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 у розмірі 20862,51 грн, зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.58-59, 69).

Згідно з наданим розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість відповідача за договором №723104777 від 15.04.2021, станом на 31.08.2023 становила 30728,96 грн, яка складалася з: 7799,56 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22929,40 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (а.с.85).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №05/0820-01 та додаткову угоду №3 від 30.12.2022 щодо продовження терміну дії договору факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до боржників (а.с.61-66).

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги №11 від 31.08.2023 до Договору факторингу №05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором

№723104777 від 15.04.2021 у розмірі 30728,96 грн, зазначеному у Реєстрі прав вимоги (а.с.67-68, 69 на звороті).

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК « ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК « ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 (а.с. 70-75).

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 14.07.2025 за Договором факторингу №11/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 30728,96 грн (а.с.76-77).

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №б/н від 14.07.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 та платіжними інструкція про оплату за відступлення прав вимоги (а.с.78, 79-82).

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 30728,96 грн, яка складається з: 7799,56 грн - заборгованість по тілу кредиту; 22929,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 наданої директором ТОВ «ФК «ЕЙС» вбачається, що заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 станом на 26.12.2025 (включно) складає 30728,96 грн, з яких: 7799,56 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 22929,40 грн - прострочена заборгованість за процентами. Станом на 26.12.2025 заборгованість за кредитним договором не погашена (а.с.86).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора.

Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надав своєчасно позикодавцям, а потім позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Всупереч умов кредитного договору №723104777 від 15.04.2021 відповідач не виконав свої зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 30728,96 грн, з яких 7799,56 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту, 22929,40 грн прострочена заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунками заборгованості.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.

Враховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Щодо застосування строку позовної давності.

Приписами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач звернувся в суд із позовом 16.04.2026 року, заявивши про стягнення із відповідача заборгованість за кредитним договором від 15.04.2021 року.

Як видно з розрахунку заборгованості, товариством було нараховано заборгованість з 16.05.2021 року по 11.10.2021 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У постанові від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 Верховний Суд зазначив, що у пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією РФ проти України було введено воєнний стан, дію якого було неодноразово продовжено і на час розгляду справи.

Відповідно до п.19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК в редакції закону № 540-IX, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Під позовною давністю слід розуміти строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в установленому порядку позову до суду.

Отже, за загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набув чинності 04 вересня 2025 року, зазначений пункт виключений з Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Закон не має зворотної дії в часі, тому обчислення позовної давності матиме початок з 04.09.2025 року.

Отже, відповідно строк позовної давності щодо позовних вимог був продовжений на строк дії карантину та воєнного стану, тобто позов, з урахуванням положень наведеного законодавства, подано в межах строку позовної давності.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір» та з врахуванням ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 та 3 (п.1) ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано: копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», копію додаткової угоди №25770912054 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, відповідно до якого входить: складання позовної заяви на що витрачено 2 години на суму 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи на що витрачено 2 години на суму 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 на рахунок позичальника, на що витрачено 1 годину на суму 500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 на рахунок позичальника, на що витрачено 1 годину на суму 500 грн, що становить в загальному розмірі 7000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Соломко Олексія Володимировича (а.с.86-91).

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п.80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію

судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/739/15.

Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, буд.6, кабінет 13), суму заборгованості за кредитним договором №723104777 від 15.04.2021 станом на день подання позову, в загальному розмірі 30728,96 грн (тридцять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 96 копійок), з яких: 7799,56 грн заборгованість за простроченим тілом кредиту; 22929,40 грн заборгованість за простроченими відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене впродовж тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Оксенюк