Рішення № 136729730, 20.05.2026, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1038/26

провадження 2/527/954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

з участю секретаря судового засідання Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Глобине у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області про продовження строку для прийняття спадщини, за участю третьої особи: Першої кременчуцької державної нотаріальної контори, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2026 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_2 . Після смерті сестри залишилося спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 4,75 га. Вказала, що вона тривалий час вільно користувалася вказаною частиною земельної ділянки, однак у 2025 році договір оренди земельної ділянки закінчив свою дію, а пролонгувати його дію чи укласти новий не має змоги, оскільки володіє лише часткою земельної ділянки без її розподілу між співвласниками, а враховуючи відсутність іншого співвласника ( ОСОБА_2 померла) не має змоги провести розподіл землі, вільно розпоряджатися майном без оформлення спадкових прав на іншу частку земельної ділянки.

Зазначила, що незадовго до смерті сестри, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 вона виїхала у Фінляндію до своєї дочки на поховання її чоловіка, де і дізналася, з телефонного повідомлення свого чоловіка, про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та її поховання.

Вказала, що на грунті двох раптових смертей у сім`ї, стан її здоров`я різко погіршився та загострилася хвороба серця, що змусило її звертатись за медичною допомогою у лікарню Фінляндії, а після прибуття 10 квітня 2015 року до України, продовжити лікування у медичних закладах за місцем свого проживання. Так, протягом тривалого часу вона проходила стаціонарне лікування: з 25 квітня 2015 року по 08 травня 2015 року, з 04 червня 2015 року по 08 червня 2015 року, з 23 червня 2015 року по 30 липня 2015 року, з 15 серпня по 30 вересня 2015 року. За цей час, вона неодноразово намагалася прибути до нотаріальної контори у селище Градизьк для подачі заяви про прийняття спадщини, однак маючи постійний поганий фізичний стан через ішемічну хворобу серця та ряд інших захворювань, у зв`язку із проходженням протягом тривалого часу стаціонарного лікування, не мала фізичної змоги виконати такі дії. Постановою нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку із пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.

У судове засідання позивач не з`явився, подала до суду клопотання, у якому просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, зазначила, що проти задоволення позовних вимог вона не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, зазначила, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.12).

Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.10).

А батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.13).

19.09.1976 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було укладено шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 13 (а.с.14).

02 грудня 1983 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шлюб було розірвано (а.с.15).

22 червня 1985 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу. Після укладення шлюбу прізвище жінки « ОСОБА_10 » (а.с.16).

11.09.1990 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.17).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.18).

Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцями після померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 є її дочки: ОСОБА_2 частка та ОСОБА_1 частка. Спадщина на яку в указаних частках видано це свідоцтво складається з частки приватизованої земельної ділянки розміром 4,75 га, розташованої на території Опришківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, переданої для сільськогосподарського використання, що належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ПЛ №044004 виданого на її ім`я Опришківською сільською радою Глобинського району Полтавської області 27.09.1999 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державниї актів на право приватної власності на землю за №123 (а.с.19).

Відповідно до копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , остання перетинала Державний кордон України 13.02.2015 року з подальшим поверненням в Україну 10.04.2015 року та 26.03.2022 року з поверненням в Україну 19.10.2022 року.

Крім того, як вбачається з медичної документації позивача, вона перебувала на стаціонарному лікування з: 31.10.2008 року по 19.11.2008 року; з 20.11.2008 року по 01.12.2008 року; з 25.04.2015 року по 08.05.2015 року; з 04.06.2015 року по 08.06.2015 року; з 23.06.2015 року по 30.07.2015 року; з 15.08.2015 року по 30.09.2015 року; з 23.10.2017 року по 03.11.2017 року; з 30.10.2018 року по 09.11.2018 року.

Постановою державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Ющенко В.М. від 19.12.2025, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з пропущеним нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 Цивільного Кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, у відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

У той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст. 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача, щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про смерть спадкодавця, наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку, та доведення поважності причин пропуску строку.

Проте, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 знала про наявність спадщини після смерті сестри та не була позбавлена можливості звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у період з 2018 року (закінчення стаціонарного лікування) до 2025 року.

У позовній заяві позивач не зазначає обґрунтованих підстав, які б перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після закінчення нею стаціонарного лікування.

З урахуванням факту обізнаності позивача про наявність спадщини та відсутності об`єктивних перешкод для подання нею заяви про прийняття спадщини після закінчення стаціонарного лікування, суд дійшов висновку, що позивач не довела існування поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак не підтвердила обґрунтованість заявлених вимог, тому, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та враховуючи те, що у задоволенні позову було відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: 39070, Полтавська область, Кременчуцький район, с-ще Градизьк, вул. Київська, 51);

Третя особа: Перша кременчуцька державна нотаріальна контора (місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 9/1).

Суддя Ю. М. Свістєльнік