Ухвала суду № 136729505, 20.05.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 754/4668/26

Провадження № 2-о/376/91/2026

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"20" травня 2026 р. суддя Сквирського районного суду Київської області Батовріна І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

На адресу Сквирського районного суду Київської області згідно з ухвалою Деснянського районного суду Київської області від 30.03.2026 р. для розгляду за підсудністю відповідно до ст. 31 ЦПК України надійшла цивільна справа № 754/4668/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дана цивільна справа передана в провадження судді Сквирського районного суду Київської області Батовріній І.Г.

Як вбачається з тексту заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Храпійчук В.О., просить суд встановити в порядку ст. 315 ЦПК України факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, а саме м. Абінськ, Абінського району, Краснодарського краю.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що на підтвердження факту смерті у нього наявна виключно фотокопія довідки про смерть, отримана через месенджер від родичів матері, які проживають в Російській Федерації. Зазначена фотокопія не є оригіналом документа та не є його офіційною копією. Отримати оригінал довідки про смерть чи свідоцтва про смерть або їх офіційну копію заявник не має можливості з огляду на об`єктивні та непереборні обставини, а саме: відсутність доступу до відповідних органів на території російської федерації, неможливість особистого виїзду, відсутність поштового та консульського зв`язку, а також відсутність будь якого законного механізму отримання таких документів на території України. Таким чином, державна реєстрація смерті в органах ДРАЦС є неможливою. У зв`язку з відсутністю документа встановленої форми про реєстрацію смерті заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію смерті у позасудовому порядку, що є необхідним з метою подальшої реалізації його спадкових прав.

Процесуальні питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовані главою 6 розділу IV ЦПК України.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

При цьому, в судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Юридичні факти це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Подібні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19).

З урахуванням наведеного можна констатувати, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник просить встановити факт смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, а саме м. Абінськ, Абінського району, Краснодарського краю, що підтверджено копією Довідки про смерть № С-02199, виданою 10.09.2025 року відділом запису актів цивільного стану Абинського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю, актовий запис № 170259230001401046004 від 10.09.2025 р. (а.с. 10).

ЦПК України передбачає чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи державної реєстрації актів цивільного стану можуть видати свідоцтво про смерть:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Натомість заявник фактично просить суд встановити факт смерті на території іноземної держави, який вже підтверджений офіційним документом компетентного органу цієї держави, тобто встановити повторно факт, який а) вже підтверджений у встановленому порядку компетентним органом, б) відбувся на території, на яку не поширюється юрисдикція органів державної влади України, посилаючись фактично лише на об`єктивні складнощі отримання заявником оригіналу вказаного офіційного документу, як на підставу звернення до суду.

У частинах третій четвертій статті 49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою.

З матеріалів справи вбачається наявність у заявника копії Довідки про смерть № С-02199, виданою 10.09.2025 року відділом запису актів цивільного стану Абинського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю. Місцем смерті не є тимчасово окупована територія України, або територія, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан.

Суд звертає увагу, що з дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред`явленні на території України застосовується вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, яка була підписана 05 жовтня 1961 року в м. Гаага. Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів» від 10 січня 2002 року № 2933-ІІІ, Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 22 грудня 2003 року та залишається чинною у відносинах України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь.

Водночас для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінетом Міністрів України було врегульоване питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Так, відповідно до пункту 1 постанови Кабінетом Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав», під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 листопада 2023 року у справі № 202/4449/22 (провадження № 61-4479св23) та від 24 грудня 2024 року у справі № 387/228/24 (провадження № 61-11539св24), від 04 серпня 2025 року у справі № 757/27745/24-ц (провадження № 61-2461св25).

Тобто згідно чинного законодавства заявник має право використовувати свідоцтво про смерть своєї матері, яке видане компетентними органами іноземної держави у будь-яких правовідносинах на території України.

Окрім того, згідно сталої судової практики, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито закриває провадження у ній.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Заява не містить посилань на те, що заявник звертався до компетентних органів і йому було відмовлено, натомість у ній зазначається лише про наявність фотокопії довідки про смерть, отриманої через месенджер від родичів матері.

При цьому заявником не надано жодних доказів неможливості звернення за правовою допомогою у країні, де було видано відповідний документ, або неможливості отримання вказаного оригіналу засобами поштового зв`язку, зокрема через треті країни. Тим більше, що заявник прямо зазначає про наявність осіб, які мають оригінал довідки про смерть та мали змогу направити їй його копію.

З урахуванням наведених обставин, необхідність у встановленні факту смерті ОСОБА_2 судом з метою подальшої державної реєстрації цього факту органами РАЦС, й отримання українського свідоцтва про смерть у заявника відсутня. Факт смерті, який мав місце на території іноземної держави має бути підтверджений у встановленому порядку компетентними органами цієї іноземної держави, і виданий у такий спосіб документ, відповідно до наведених норм законодавства, може бути використаний у будь-яких правовідносинах на території України.

Наявність позасудового порядку встановлення вказаних юридичних фактів та відсутність доказів вчинення заявником жодних реальних дій щодо отримання оригіналу вказаного документу, копія якого у нього наявна, виключають можливість встановлення факту смерті на території російської федерації в порядку окремого провадження судом на підставі норм ЦПК України.

Суд бере до уваги об`єктивні складнощі, які заявник має подолати з метою отримання оригіналу довідки про смерть своєї матері на території РФ, проте водночас, вважає за необхідне звернути увагу на недоречність підміни офіційного медичного порядку встановлення факту смерті особи, юридичною процедурою на підставі дослідження копій офіційних документів про смерть, адже спрощений порядок встановлення відповідних фактів передбачений чинним законодавством лише у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, тобто лише з урахуванням виключних обставин смерті в умовах відсутності визнаних офіційних органів влади / медичних установ, що є виключенням, та не може застосовуватись універсально щодо будь-яких фактів смерті, які мали місце за межами підконтрольної території України, виключно через складнощі заявника у отриманні оригіналу офіційного документу.

Також суд звертає увагу, що з копії Довідки про смерть № С-02199, виданою 10.09.2025 року відділом запису актів цивільного стану Абинського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянкою Російської Федерації.

Множинне громадянство не дозволяється для осіб, які мають паспорт РФ (країни-агресора) або країн, що не визнають територіальну цілісність України.

Статтями 4, 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.

Згідно ст. 1221 ЦК України, Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право".

Таким чином заявником не підтверджено, що особа, смерть якої настала на території іншої держави, являлась громадянином України і реєстрація факту смерті в іншому, ніж судовий, порядку не можлива, місцем смерті не є тимчасово окупована територія України, а до повноважень судів Україні не віднесено встановлення фактів смерті іноземних громадян на території іноземних держав за відсутності доказів правового зв`язку померлої особи іноземця з державою Україна.

Окремо слід зазначити, що суд встановлює відповідно до ст.315 ЦПК України факт смерті особи в певний час, проте не факт смерті особи в певному місці. Дата і місце смерті ОСОБА_2 заявнику відома, що слідує з копії Довідки про смерть № С-02199, виданою 10.09.2025 року відділом запису актів цивільного стану Абинського району управління запису актів цивільного стану Краснодарського краю.

Повторна реєстрація смерті особи законодавством України не передбачена.

Відповідно до ч. 9ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розглядові в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на зазначене вище та враховуючи заявлені вимоги, у відкритті провадження за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення слід відмовити.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 186, 256, 260, 293, 315, 353, 354 ЦПК України суддя,-

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у цивільні справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повного тексту ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Суддя Батовріна І. Г.