Ухвала суду № 136728097, 21.05.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9621/26

Провадження № 1-кс/344/3897/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , законних представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 , в рамках кримінального провадження №12025090000000630 від 07.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за №12025090000000630 від 07.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2025 року у ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 виник злочинний умисел, направлений на незаконне виготовлення, придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах.

Реалізуючи свій злочинний план, у період часу з листопада 2025 року по березень 2026 року, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 з метою отримання незаконного прибутку, скоїли ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, пов`язаних з незаконним виготовленням, придбанням, перевезенням, пересиланням та зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, у великих та особливо великих розмірах, шляхом отримання та відправлення посилок з їх вмістом через послуги ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «Міст Експерс» в різні міста України.

Так, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , діючи з корисливих мотивів, здійснили 12 (дванадцять) фактів незаконного придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичного засобу обіг, якого обмежено канабіс, загальною вагою 1636,06 грама; психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін, загальною вагою 9336,35 грама; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), загальною вагою 1620,74 грама; 214 таблеток із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 3,4 метилендіоксиметамфетамін (МДМА), загальною вагою 81,21 грама; особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС 4-метилметкатинон), загальною вагою 867,36 грама.

Також, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою подальшого збуту психотропних речовин у особливо великих розмірах, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, неподалік річки Дністер, за межами с. Лука, Городенківської ТГ, Коломийського р-н., Івано-Франківської обл., в період часу з 24.03.2026 по 28.03.2026 шляхом проведення хімічних реакцій, незаконно виготовили психотропну речовину, обіг якої обмежено амфетамін, загальною вагою близько 165 кг, що відноситься до особливо великих розмірах, після чого їх безпосередньо було затримано на місці вчинення кримінального правопорушення.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_9 28.03.2026 затримано в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

29 березня 2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України.

У подальшому, 30.03.2026 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави строком до 25.05.2026 включно.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_9 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у: протоколах проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.01.2026, 21.01.2026, 29.01.2026; візуального спостереження від 15.11.2025, 23.12.2025, 29.01.2026; огляд та виїмка кореспонденції; протоколі огляду від 29.03.2026; протоколах обшуків від 29.03.2026; протоколах допитів свідків: ОСОБА_12 від. 29.03.2026, ОСОБА_13 від 28.03.2026, ОСОБА_14 від 28.03.2026, ОСОБА_15 від 28.03.2026, ОСОБА_16 від 29.03.2026, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів й сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави який застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 спливає 25.05.2026, у зв`язку з чим, виникла необхідність у його продовженні.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 , 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик є реальним, оскільки, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, за які, у разі визнання його винуватим, передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі, а отже, він усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

знищити, сховати будь-яку із речей чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин, досудове розслідування на даний час триває, проводяться заходи з метою встановлення всіх осіб причетних до його вчинення, а тому підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;

незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. ОСОБА_9 вчиняв інкриміновані йому кримінальні правопорушення у складі групи осіб, відповідно йому відомі анкетні дані та місце проживання інших підозрюваних, а також свідків, які допитані в ході досудового розслідування, однак не допитані судом, який безпосередньо сприймає їх показання під час судових засідань, тож існує велика ймовірність того, що останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може незаконно впливати як на інших підозрюваних так і на свідків;

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин, досудове розслідування на даний час триває, проводяться заходи з метою встановлення всіх осіб причетних до його вчинення, а тому підозрюваний ОСОБА_9 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;

вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_9 не має міцних соціальних зв`язків, хоча формально являється студентом Відокремленого структурного підрозділу «Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України, однак заняття не відвідував, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливих злочинів, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.

Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_9 , його соціальні зв`язки, дають підстави вважати про те, що вказані ризики на даний час не зменшились і продовжують існувати і застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти відповідним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому, розмір застави повинен бути встановлений з урахуванням матеріального становища підозрюваного та даних, які дозволяють переконатися в достатній ефективності такого запобіжного заходу. Разом з тим, в ході досудового розслідування відсутні достатні дані, які дозволяють дійти висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді застави буде достатньо ефективним та забезпечить необхідну процесуальну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.

Особисте зобов`язання, не зможе запобігти заявленим ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У випадку застосування запобіжного заходу домашнього арешту підозрюваний, усвідомлюючи про можливе застосування суворого покарання у виді позбавлення волі, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання, оскільки вважає саме клопотання та ризики наведені прокурором необґрунтованими. Також просив застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зважаючи на те, що злочин вчинено коли підозрюваний був неповнолітнім, під впливом та за спонукання інших повнолітніх осіб та під контролем правоохоронних органів, які не припинили протиправну діяльність неповнолітнього, а навпаки, залучили викривача.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника. Також зазначив, що готовий співпрацювати зі слідством, злочин він вчиняв не думаючи та під впливом інших осіб, які його до цього залучили.

Заслухавши прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, матеріали, які надані стороною захисту, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

29 березня 2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України.

30 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду щодо підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.05.2026 включно.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 313 КК України.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Про всі обставини слідчий обґрунтовано зазначив в клопотанні та підтвердив доказами доданими до клопотання.

Прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Стороною захисту не спростовано наявність обставин, зазначених у ч.3 ст.199 КПК України, що виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_9 вказаного злочину, обставини вчинення, його вік під час вчинення та тепер, тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки, суспільний резонанс, який виник в результаті вчинення злочину, а також те, що підозрюваний усвідомлює протиправність своїх дій та бажає співпрацювати зі слідством, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_9 підозри на даній стадії досудового розслідування підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у: протоколах проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а саме: зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 08.01.2026, 21.01.2026, 29.01.2026; візуального спостереження від 15.11.2025, 23.12.2025, 29.01.2026; огляд та виїмка кореспонденції; протоколі огляду від 29.03.2026; протоколах обшуків від 29.03.2026; протоколах допитів свідків: ОСОБА_12 від. 29.03.2026, ОСОБА_13 від 28.03.2026, ОСОБА_14 від 28.03.2026, ОСОБА_15 від 28.03.2026, ОСОБА_16 від 29.03.2026, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів й сукупністю інших матеріалів кримінального провадження.

Раніше судом при обранні запобіжного заходу вже була дана оцінка доказам стосовно обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 307 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_9 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті дванадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, який відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Ураховуючи те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, обрання більш м`якого запобіжного заходу не являється за можливе, оскільки застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_9 під вартою до 19 липня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 19 липня 2026 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено 21.05.2026 року о 17:00 год.