Ухвала суду № 136728007, 12.05.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1526/23

Провадження № 1-кп/0182/327/2026

У Х В А Л А

Іменем України

12.05.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022041340000888 від 08.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України

за участю

прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)

представник потерпілого ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)

обвинуваченого ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт за кримінальним провадженням, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022041340000888 від 08.08.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на два місяці, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, впливу на свідків та потерпілих, оскільки останній обвинувачуються у скоєнні тяжкого злочину та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Послався на те, що обвинувачений офіційно ніде не працював, міцних соціальних зв`язків не має. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та зазначив, що враховані при обранні запобіжного заходу ризики не минули та не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позицію свого підзахисного.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд враховує наступне.

Суд під час розгляду клопотань враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

ОСОБА_3 обвинувачується в скоєні тяжкого злочину, та на даному етапі кримінального провадження виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, в змозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду, а також незаконного впливу на свідків та потерпілих.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Даний висновок не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

За сукупності таких обставин, на даний час, суд вважає за необхідне продовжити дію раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Розмір застави, що був визначений раніше належить залишити без змін.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, рахуючи з 12.05.2026 року до 10.07.2026 року включно.

Розмір застави, що був визначений раніше, залишити без змін.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: ОСОБА_1