Ухвала суду № 136728000, 30.04.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6900/16-ц

Провадження № 4-с/0182/2/2026

У Х В А Л А

Іменем України

30.04.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Діани Валеріївни, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Діани Валеріївни, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ).

Свої вимоги, з урахуванням поданнях уточнень, обґрунтовує тим, що Рішенням Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц на його користь з ТОВ «Портофлот-транс» стягнено заборгованість по заробітній платі, середній заробіток, у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні, та відшкодування моральної шкоди. З 27 грудня 2017 року та 13 липня 2018 року примусове виконання вказаного судового рішення здійснювалось Печерським ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ("Печерський ВДВС") у ВП № 55448815 та № 56773662. Однак, Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц, станом на зараз, не виконано. 12 червня 2024 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 182/1454/24 ним було подано скаргу в порядку Розділу VII ЦПК України на дії державного виконавця Печерського ВДВС, при виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц, яка була задоволена. 30 жовтня 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційна скарга Печерського ВДВС задоволена та ухвала Нікопольського міськрайонного суду від 12 червня 2024 року по справі № 182/1454/24 скасована та, серед іншого, стягнено з нього на користь цього органу ДВС судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 028 грн. 00 коп. У грудні 2024 року, з метою виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, постановленої за результатами розгляду поданої скарги при виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц, ним до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві подано запит щодо реквізитів рахунків бюджетного фінансування Печерського ВДВС. 27 грудня 2024 року ГУ ДКСУ у м.Києві перенаправило вказаний запит до Печерського ВДВС, будь-яка відповідь від якого по цей день не надходила. Ненадання запитаної інформації та відсутність вказаних реквізитів, з приводу чого він звернувся до Уповноваженого ВРУ з прав людини, позбавило його можливості добровільно виконати постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, а внаслідок наступних дій державних органів він поніс майнову та моральну шкоду. 25 листопада 2024 року Нікопольський міськрайонний суд видав виконавчий лист по справі № 182/1454/24 та Печерський ВДВС пред`явив його до виконання до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) ("Нікопольський ВДВС"). Постановами державного виконавця Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. від 11 лютого 2025 року, за заявою Печерського ВДВС, було відкрито ВП № 77166353, визначено для нього як боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження - 368 грн. 00 коп. та стягнено виконавчий збір 302 грн. 80 коп., а також накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать йому як боржнику у межах стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, 3 698 грн. 80 коп. Зазначено про направлення копії постанови про арешт коштів банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам. Винесенню постанов передувало направлення державним виконавцем та начальником Нікопольського ВДВС запитів до органів ДПС та ПФУ, зі змісту яких слідує, що ним відкрито один рахунок в одній банківській установі АТ КБ «Приватбанк», куди на цей день надходять кошти, виключно, призначеної йому пенсії. При цьому, 11 лютого 2025 року на його телефон надійшло повідомлення про накладення обмеження на його банківські рахунки на суму 3 698 грн. 80 коп. у ВП № 77166353 та відомості про державного виконавця Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. 11 лютого 2025 року належна йому картка АТ КБ «Приватбанк», куди надходять кошти призначеної йому пенсії, банком була заблокована, внаслідок чого він був позбавлений можливості отримувати необхідні кошти з карткового рахунку НОМЕР_1 . Вищенаведене підтверджується публічно доступними відомостями з Єдиного реєстру боржників, скриншотом повідомлення, яке надійшло на його телефон, листом органу ПФУ від 06.03.2025 року, відомостями транзакції стягнення коштів. 12 лютого 2025 року та 13 лютого 2025 року державному виконавцю Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. скаржником направлялися клопотання про направлення на його адресу постанов про відкриття ВП № 77166353, про стягнення з нього виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та накладення арешту на належні йому банківські рахунки у ВП № 77166353, а також вимога про негайне скасування накладених арештів на кошти його банківських рахунків, з огляду, зокрема, на вжиті заходи для добровільного виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року. Однак, в телефонному режимі державний виконавець Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. відмовлялась виконати вимоги закону та подані клопотання, запитані документи не направляла. Мотиви вищенаведених постанов державного виконавця йому були невідомі, доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження у ВП № 77166353, за відсутності ідентифікатора, він не мав. Тобто, Постанови державного виконавця Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. від 11 лютого 2025 року про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором), про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору направлені йому рекомендованими листами 11 березня 2025 року та вручені поштою 14 березня 2025 року, тобто, після відкриття провадження за цією скаргою. Окрім цього, з наявної на цей час інформації, арешт з накладених коштів на картковому рахунку у АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 було знято банком 14 лютого 2025 року, а саме: в день фактичного надходження до банку постанови державного виконавця Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. від 13 лютого 2025 року. Важливо, що вся сума боргу за цим ВП, включно з виконавчим збором та витратами виконавчого провадження, ще 12 лютого 2025 року були стягнені банком з його пенсійного рахунку та зараховані на рахунок Нікопольського ВДВС, при чому, до того моменту, як кошти на рахунку були арештовані. Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати неправомірними дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. щодо відкриття та вжиття заходів примусового виконання рішень у виконавчому провадженні № 77166353, щодо накладення арешту на кошти банківського рахунку, на який надходять кошти призначеної пенсії, про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, щодо не зняття арешту з коштів, які знаходяться на належному його банківському рахунку, на який було накладено арешт, негайно у день їх надходження на рахунок органу державної виконавчої служби.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2025 року дану скаргу було прийнято до розгляду та надано сторонам строк для подання своїх заперечень на скаргу (а.с.16).

Державний виконавець Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В., будучи про розгляд справи повідомленою належним чином, в призначене судове засідання не прибула, проте, 18 березня 2026 року від представника ВДВС надійшли пояснення на скаргу, в яких містяться посилання на те, що всі виконавчі дії були здійсненні у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та проведенні своєчасно, внаслідок чого підстави, які б свідчили про порушення, відсутні. Окрім цього, після сплати скаржником усіх належних сум, арешт з рахунків був знятий та виконавче провадження було закінчено. Тому, на підставі викладеного, представник просить суд скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вислухавши сторони, дійшов наступного висновку.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким викладено у новій редакції, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс України.

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, згідно п.1 ч.4 ст.54 закону № 2453-VI, суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати й вирішувати справи, відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до ст.2 вказаного закону, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВР.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст.447 ЦК України).

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (ч.1 ст.450 ЦПК України).

Судом встановлено, що на виконанні знаходиться Рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц на користь ОСОБА_1 , про стягнення з ТОВ «Портофлот-транс» заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку, у зв`язку з непроведенням повного розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Однак, вищевказане рішення суду не виконувалось та, на думку ОСОБА_1 , були наявні обставини, які свідчили про безпосереднє порушення посадовою особою, в даному випадку. - державним виконавцем, виконавчих дій, що й стало підставою для звернення до суду зі скаргою.

12 червня 2024 року ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області у справі № 182/1454/24 Пікалов О.О., в порядку Розділу VII ЦПК України, на дії державного виконавця Печерського ВДВС, при виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц, подав скаргу, яка була задоволена. Проте, 30 жовтня 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційна скарга Печерського ВДВС задоволена та ухвала Нікопольського міськрайонного суду від 12 червня 2024 року по справі № 182/1454/24 скасована. Серед іншого, стягнено з ОСОБА_1 на користь органу ДВС судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

У грудні 2024 року, з метою виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2024 року, постановленої за результатами розгляду поданої скарги, при виконанні рішення Нікопольського міськрайонного суду від 21.12.2017 року по справі № 182/6900/16-ц, ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві подано запит щодо реквізитів рахунків бюджетного фінансування Печерського ВДВС, однак вищевказаний запит 27 грудня 2024 року ГУ ДКСУ у м.Києві було перенаправлено до Печерського ВДВС.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з даною скаргою стали обставини, які полягають в тому, що відповідальною особою не надано відповідь на його запит та 25 листопада 2024 року Нікопольським міськрайонним судом було видано виконавчий лист по справі № 182/1454/24, який Печерський ВДВС пред`явив до виконання до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в результаті чого Постановами державного виконавця Нікопольського ВДВС Бойко Д.В. від 11 лютого 2025 року було відкрито ВП № 77166353, визначено для нього як боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження 368 грн. 00 коп. та стягнено виконавчий збір 302 грн. 80 коп., а також накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать йому як боржнику у межах стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, 3 698 грн. 80 коп. Зазначено про направлення копії постанови про арешт коштів банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам (а.с.7).

Окрім цього, винесенню постанов передувало направлення державним виконавцем та начальником Нікопольського ВДВС запитів до органів ДПС та ПФУ, зі змісту яких вбачається, що скаржником відкрито один рахунок в одній банківській установі АТ КБ «Приватбанк», який є рахунком соціального призначення та який, в результаті виконавчих дій, було заблоковано.

З поданої ОСОБА_1 скарги вбачається, що він вчиняв відповідні дії щодо добровільної сплати належних сум, проте, вважає, що дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. є неприпустимими, оскільки, у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», відповідні постанови в рамках виконавчого провадження, де він є боржником, на його адресу не направлялись, що є порушенням його права, за захистом якого він звернувся.

Надаючи оцінку встановленим фактичним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі частини першої статті 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим, відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Аналізуючи спірні правовідносини на предмет їх відповідності положенням закону, зважаючи на послідовність вчинення дій учасниками цієї справи в контексті предмету спору, суд виходить з того, що державний виконавець, фактично вимоги закону, зокрема, ЗУ «Про виконавче провадження» не дотримався, та належними доказами не спростував той факт, що ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження належним чином повідомлений про вчинення відносно нього постанов.

Тобто, з урахування вимог ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: ч.2, 5 ст.25, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст.31 Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, вони надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Однак, як з поданих до суду документів, так і з матеріалів виконавчого провадження, не вбачається, що ОСОБА_1 з часу відкриття виконавчого провадження до моменту прийняття інших постанов, в тому числі, й про арешт коштів боржника, та всі інші постанови були направлені до відома, що є порушенням прав сторони, в даному випадку, ОСОБА_1 .

Тобто, доказів, які свідчили б про законність дій державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В., суду надано не було, а тому суд приходить до висновку, що подана скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. щодо відкриття та вжиття заходів примусового виконання рішень у виконавчому провадженні № 77166353 щодо накладення арешту на кошти банківського рахунку, на який надходять кошти призначеної пенсії ОСОБА_1 , та про арешт коштів боржника.

Що стосується вимоги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. щодо не зняття арешту з коштів, які знаходяться на належному ОСОБА_1 банківському рахунку, дані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, у відповідності до матеріалів справи, 13 березня 2025 року державним виконавцем, після ознайомлення з банківською випискою, у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження», була винесена постанова про зняття арешту з рахунку боржника, внаслідок чого винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вказані вимоги законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення скарги.

Керуючись ст.258-261, 353-354, 447-451 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Діани Валеріївни, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. щодо відкриття та вжиття заходів примусового виконання рішень у виконавчому провадженні № 77166353.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. щодо накладення арешту на кошти банківського рахунку, на який надходять кошти призначеної пенсії ОСОБА_1 .

Визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бойко Д.В. у виконавчому провадженні № 77166353 від 11 лютого 2025 року про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

В іншій частині скарги - відмовити.

Судові витрати по розгляду справи компенсувати за рахунок держави

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал