Ухвала суду № 136727941, 13.05.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/901/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року с. Кринички

Суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши матеріали заяви позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Служба у справах дітей Криничанської районної адміністрації, про визнання права володіння та користування житловим будинком, скасування державної реєстрації права власності та виселення, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом та просить визнати за ним право володіння та користування житловим будинком, який розташований по АДРЕСА_1 , основані на договорі купівлі-продажу від 06 липня 1988 року, укладеному між ним та колгоспом «За мир»; скасувати державну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок на ім`я ОСОБА_2 , здійснену на підставі договору купівлі-продажу від 23 липня 2007 року; виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з вказаного житлового будинку.

Суд зазначає, що завданнями та основними засадами цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина перша статті 19 ЦПК України визначає, що загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частина перша статті 5 ЦПК України встановлює, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси, зокрема, фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Дослідивши матеріали позовної заяви та відомості щодо судових рішень, ухвалених між тими ж сторонами, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Зі змісту поданої позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що між сторонами вже існував судовий спір щодо прав на житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 , правомірності набуття права власності на нього та пов`язаних із цим вимог про усунення перешкод у користуванні житлом і виселення.

Такі спори неодноразово були предметом судового розгляду судами різних інстанцій, за результатами якого ухвалені відповідні судові рішення, що набрали законної сили.

При цьому повторне звернення до суду фактично ґрунтується на тих самих юридичних фактах, стосується того самого об`єкта нерухомого майна, має тотожний суб`єктний склад та спрямоване на повторний перегляд уже вирішеного спору.

Суд враховує, що тотожність позовів визначається одночасною наявністю трьох елементів: тотожністю сторін, предмета та підстав позову. Зміна стилістичного викладення вимог, доповнення позову новими аргументами або посиланнями на докази за відсутності зміни суті спірних правовідносин не свідчить про виникнення нового спору.

Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 640/7778/18 зазначив, що позови є тотожними, якщо у них одночасно збігаються сторони, предмет та підстави позову. При цьому зміна формулювання позовних вимог або доповнення позову новими доводами за відсутності зміни суті спірних правовідносин не свідчить про виникнення нового спору.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 09 квітня 2019 року у справі № 9901/553/18, від 22 жовтня 2019 року у справі № 800/525/16 та від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц наголосила, що принцип правової визначеності як складова верховенства права включає принцип res judicata, відповідно до якого остаточне судове рішення, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів шляхом повторного звернення до суду з тотожними вимогами.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Неодноразове ініціювання позивачем судових проваджень щодо спору, який уже був предметом остаточного судового розгляду, свідчить про використання механізму судового захисту не з метою відновлення порушеного права, а з метою повторного перегляду остаточно вирішеного спору, що суперечить вимогам статті 44 ЦПК України щодо добросовісного користування процесуальними правами. Саме лише незадоволення позивача результатом судового розгляду не створює правових підстав для нового судового процесу між тими самими сторонами, з того самого предмета та з тих самих підстав.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці наголошував, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності судових рішень. Зокрема, у справі Brumгrescu v. Romania ЄСПЛ зазначив, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена ЄСПЛ у справі Ryabykh v. Russia, у якій Суд підкреслив, що відхід від принципу юридичної визначеності можливий лише за виняткових і непереборних обставин.

У провадженні Криничанського районного суду Дніпропетровської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи Служба у справах дітей Криничанської районної державної адміністрації, Комунальне підприємство "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Криничанського району Дніпропетровської області, Департамент комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок, зобов`язання повернути житловий будинок, виселення та скасування рішення про державну реєстрацію на житловий будинок. 07 листопада 2022 року по вказаній справі судом ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без задоволення. Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року, залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 11 жовтня 2023 року, спір між сторонами з приводу житлового будинку по АДРЕСА_1 , вирішено. Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2022 року, додаткове рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 06 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 травня 2023 року скасовано. Провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: Служба у справах дітей Криничанської районної державної адміністрації, КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Криничанського району Дніпропетровської області, Департамент комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської Дніпропетровської області, про визнання права власності на житловий будинок закрито. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , треті особи: Служба у справах дітей Криничанської районної державної адміністрації, КП "Криничанське бюро технічної інвентаризації" Криничанського району Дніпропетровської області, Департамент комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, про зобов`язання повернути житловий будинок, виселення та скасування рішення про державну реєстрацію на житловий будинок відмовлено.

Таким чином, звернення ОСОБА_1 з даним позовом фактично спрямоване на повторний судовий розгляд спору, який уже був предметом розгляду суду та остаточно вирішений у встановленому законом порядку, що є неприпустимим.

За таких обставин наявні передбачені пунктом 2 частини 1 статті 186 ЦПК України підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 186, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту комунальної власності та земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Служба у справах дітей Криничанської районної адміністрації, про визнання права володіння та користування житловим будинком, скасування державної реєстрації права власності та виселення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: В. В. Лісняк