Ухвала суду № 136727693, 20.05.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3080/26

Провадження № 2/209/2348/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2026 року м. Камянське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, треті особи ОСББ «Дружба», про визнання права власності на квартиру в порядку приватизації державного житлового фонду у зв`язку з втратою ордера, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, треті особи ОСББ «Дружба», про визнання права власності на квартиру в порядку приватизації державного житлового фонду у зв`язку з втратою ордера у якому просить суд: визнати за позивачем право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку приватизації державного житлового фонду у зв`язку з втратою ордера. Зобов`язати відповідача вчинити дії, необхідні для державної реєстрації права власності.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, у зв`язку із чим підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, яким в тому числі встановлено вимоги до форми та змісту позовної заяви, з якою особа має право звернутись до суду.

Так, за змістом ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, та для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Натомість, позивачем у позовній заяві не зазначено необхідних відомостей визначених п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України щодо відповідача та третьої особи.

Крім того, позовна заява не містить належного обґрунтування заявлених вимог саме до Кам`янська міська рада Дніпропетровської області, а також не містить обґрунтування підстав залучення до участі у справі третьої особи ОСББ «Дружба», зокрема не зазначено, яким чином судове рішення у справі може вплинути на права чи обов`язки останнього.

При цьому із доданих до позовної заяви документів убачається, що відповідь щодо відмови у передачі квартири у власність надано Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради.

У ч. 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 14.08.2019 року у справі за №519/77/18, від 15.04.2020 року у справі за №474/106/18.

Від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Окрім того, позивачем у позовній заяві не зазначено необхідних відомостей визначених п.п. 6, 7, 9, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також частиною 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

У порушення зазначених вимог позивачем не додано копії позовної заяви та копії доданих до неї документів для відповідача та третьої особи.

Також судом встановлено, що до позовної заяви додано копію особового рахунку № НОМЕР_1 , у якому квартиронаймачем зазначений ОСОБА_2 та інші члени сім`ї, однак така копія є неналежної якості та нечитабельною.

Копія документа виготовлена із неналежною якістю друку, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості встановити її повний зміст, зокрема склад членів сім`ї наймача, коло осіб, які були зареєстровані або мали право користування спірним житловим приміщенням, а також осіб, які можуть мати право на участь у приватизації квартири.

При цьому позивачем не зазначено, чи існують інші особи, які мають право на приватизацію спірного житлового приміщення, та не надано відповідних доказів.

Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що була вселена до квартири за адресою: АДРЕСА_1 , як член сім`ї наймача, а також посилається на те, що після вибуття батька стала основним наймачем зазначеного житлового приміщення.

На підтвердження зазначених обставин позивачем долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , однак до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження родинних відносин між позивачем та померлим, зокрема копії свідоцтва про народження чи інших документів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 є батьком позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог п.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Керуючись Законом «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 гривня.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір на 2026 рік», за вимогою немайнового характеру, яка заявлена фізичною особою сума судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).

Таким чином, позивачу слід врахувати необхідність сплати судового збору за заявлену позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1331,20 грн.

Відтак, позивачем несплачено судовий збір у встановленому законом розмірі і необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн. та долучити документи до матеріалів позовної заяви. Судовий збір сплачується за наступними платіжними реквізитами:

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору

Отримувач коштів УК у м.Кам`янс./Дніпров.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA888999980313121206000004636

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: *;101;___ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи(завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, позивачу необхідно усунути недоліки, зазначені у мотивувальній частині цієї ухвали, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Також суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuzv. Poland» № 28249/95).

Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.

Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду.

Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишати без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258, 260, 261 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, треті особи ОСББ «Дружба», про визнання права власності на квартиру в порядку приватизації державного житлового фонду у зв`язку з втратою ордера- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк заява відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА