Ухвала суду № 136727555, 20.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/6027/22

Провадження № 1-кп/932/1149/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

20 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника законного

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

законних представників

потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню (внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041030000974 від 23 червня 2022 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, військову службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15, п.п. 1, 2, 5, 7 ч.2 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 15, п.п. 1, 2, 5, 7 ч.2 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з підстав, викладених у письмовому клопотанні, обґрунтовуючи, це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.

Представник законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 , законні представники потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому та повідомив, що останній досить тривалий час тримається під вартою, що є порушенням його права на свободу.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 27 березня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_10 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 травня 2026 року.

На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_10 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в клопотанні прокурора обґрунтовується наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки він може, на думку прокурора, переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 25 травня 2026 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого ОСОБА_10 , дійшов висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не даючи при цьому оцінки зібраним доказам , та беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_10 може:

- переховуватися від суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні тяжкого та замаху на вчинення особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, а тому наслідки і ризик втечі для ОСОБА_10 можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування. Крім того, слід зазначити, що ОСОБА_10 не має стійких соціальних зв`язків, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_10 є військовослужбовцем, то останній може з великою вірогідністю вибути до зони бойових дій, де перебував раніше, з метою переховуватись від суду та уникнення кримінальної відповідальності;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що ОСОБА_10 обізнаний щодо анкетних даних та місць проживання останніх, а також щодо наданих ними показів на досудовому розслідуванні, що свідчать про причетність ОСОБА_10 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тому може шляхом залякування або шляхом погрози застосування насильства здійснити вплив на свідків та потерпілих з метою зміни останніми показань. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків і потерпілого залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи у судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих, а також дослідження їх судом.

Крім того, зазначені ризики, на думку суду, посилюються через введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п.п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на цей ризик, що є лише його припущенням, оскільки на підтвердження даного ризику суду не було надано будь-яких доказів.

При продовженні запобіжного заходу судом враховано також особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_10 неодружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має; є військовослужбовцем; раніше не судимий.

Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_10 , характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.

Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, тому обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам з вищенаведених причин і не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_10 .

Згідно ст.ст. 3, 27 Конституції України «Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» та «Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя».

Тримання під вартою є співмірним з існуючими вищезазначеними ризиками та забезпечує належне виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням наявності встановлених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_10 , судом на теперішній час не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити заставу у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року встановлено в розмірі 3328 грн, що становить 266240,00 грн і вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим покладені на нього обов`язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-199, 331, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 про продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 18 липня 2026 року включно, в умовах в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити ОСОБА_10 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 18 липня 2026 року включно

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_10 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, до 18 липня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_10 , що у разі внесення застави та з моменту звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні альтернативного запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий

Суддя

Суддя