Вирок № 136726460, 20.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 757/55953/25-к

Провадження №1-кп/761/3069/2026

В И Р О К

іменем України

20 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №22025101110001172, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2025 року щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гдинк Ахтинського району Республіки Дагестан Російської Федерації, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, директора ПП « Мандрівник-Клуб », зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Стороною обвинувачення ОСОБА_3 пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

Так, обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду є наступним.

Слідчими міжвідомчої слідчої групи у складі слідчих підрозділів Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань та слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 та ч. 2 ст. 369-2, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 191 КК України.

У вказаному провадженні 23.09.2025 слідчим викликано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.09.2025 та 26.09.2025 для надання показань у кримінальному провадженні як свідка, оскільки йому могли бути відомі обставини, які підлягають доказуванню, у зв`язку з чим відповідно до ст. 65 КПК України він набув статусу свідка.

Приблизно о 14 годині 26.09.2025 ОСОБА_3 прибув до приміщення Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області за адресою: АДРЕСА_2 з метою проведення його допиту як свідка у кримінальному провадженні.

Перед початком допиту, старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 КПК України роз`яснено як свідку ОСОБА_3 його процесуальні права та обов`язки, а також попереджено про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань, передбачену ст. 384 КК України, та відмову від давання показань, передбачену ст. 385 КК України.

У подальшому, в період з 14 години 30 хвилин по 17 годину 00 хвилин, перебуваючи в службовому кабінеті старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 , ОСОБА_3 допитаний як свідок у кримінальному провадженні № 22025101110000487 від 11.04.2025.

У ході проведення допиту як свідка у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, усвідомлюючи неправдивість своїх показань, переслідуючи мету допомоги уникнути кримінальної відповідальності своєму знайомому ОСОБА_7 , з яким знайомий приблизно з 2005 року надав слідчому неправдиві показання, а саме зазначив, про «державну програму в Узбекистані».

Так, ОСОБА_3 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384 (введення в оману суду або іншого уповноваженого органу), 385 (відмова свідка від давання показань або відмова експерта, спеціаліста чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків) КК України, отримав від слідчого для огляду протокол огляду мобільного пристрою ОСОБА_7 від 08.09.2025 року, а саме: фотознімок документу - комерційної пропозиції на російській мові від СФГ « Полісся » на продаж насіння технічної коноплі. Відповідаючи на запитання слідчого - «Як Ви можете прокоментувати вказане листування та фотознімок документу - комерційної пропозиції на російській мові від СФГ « Полісся » на продаж насіння технічної коноплі?» ОСОБА_3 надав чіткі та послідовні показання з приводу його телефонної розмови з ОСОБА_7 , яка мала місце в ніч з 10.02.2025 року на 11.02.2025 року. Так, свідок ОСОБА_3 повідомив: «Щодо вказаного листування можу розповісти наступне. Воно дійсно відбувалося між мною та ОСОБА_7 . Останній мені повідомив, що в його батька, тобто ОСОБА_7 є хороше насіння технічних конопель, яке потрібно продати. Крім того, останній знав, що в мене є багато друзів в Республіці Узбекистан та попросив мене допомогти його продати, оскільки там є проблеми з вказаною сировиною, а саме з бавовною. Наскільки я пригадую, ОСОБА_7 в цій розмові пригадував про якусь державну програму, яка начебто діє в Узбекистані, але суті цієї програми він мені не повідомляв. Судячи з наданого мені листування, вказана розмова відбувалась в ніч з 10.02.25 на 11.02.25. Крім того, мені було відомо, що ОСОБА_7 потребує невідкладного лікування, яке він не може розпочати».

В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на введення в оману слідчого, ОСОБА_3 , 30.09.2025 року в період з 14 год. 18 хв. по 16 год. 11 хв., перебуваючи у приміщенні кабінету для слідчих дій ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення слідчої дії - допиту у якості свідка у кримінальному провадженні № 22025101110000487 від 11.04.2025 року, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, надав чіткі та послідовні показання. Відповідаючи на запитання слідчого ОСОБА_3 повідомив: «25 року ввечері. Він мені подзвонив, попросив по можливості допомогти батькові з реалізацією технічної коноплі Республіка Узбекистан. При цьому, він знав, що там я маю своїх друзів і він подумав на той час, що це зацікавить. Після цього, він казав зранку я тобі відправлю сертифікат. Я не пам`ятаю, сертифікат комерційну пропозицію. Він казав щас не маю, зранку. Він дійсно зранку його відправив, тільки через сутки. В ніч з 12 на 13. Я отримав ці сертифікати. Я кажу я їх навіть не відкривав, тому що до цього разу ніколи в очі не бачив, як виглядає технічна конопля. І його навіть не відкривав. На його прохання щоб я щось запитав у своїх узбецьких друзів, я дійсно запитав. Я не пам`ятаю тиждень, 10 днів, три дні. Щоб знали я дійсно зателефонував своєму знайомому в Узбекистан. Він такий же був здивований, як і я. Він мене запитав - а що це таке?».

У ході подальшого проведення допиту свідка, ОСОБА_3 надав чіткі та послідовні показання, відповідаючи на запитання слідчого: «Чи пропонував вам ОСОБА_7 або ОСОБА_7 співпрацю з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для подальшої реалізації та збуту насіння технічної коноплі на території рф?», повідомив: « Ні. Ніколи . Все, що пропонував я Вам розповів. Це Узбекистан і на цьому все».

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , з метою сприяння в уникненні кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , будучи раніше допитаним як свідок у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, з метою введення в оману суду, діючи умисно, 15.10.2025, перебуваючи в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за адресою АДРЕСА_3 , близько 18 години, під час судового розгляду слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_18 клопотання сторони обвинувачення про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 та ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 191 КК України, у відкритому судовому засіданні, будучи попередженим у порядку, передбаченому ст. ст. 384, 385 КК України про кримінальну відповідальність та приведеним до присяги як свідок, умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою введення в оману суду, надав суду завідомо неправдиві показання.

Так, свідок ОСОБА_3 , погодившись на пропозицію сторони захисту щодо викладення ним обставин, які йому стали відомі відносно цього кримінального провадження і з приводу розмови, яка у нього відбулась з ОСОБА_7 суду, повідомив: «Ну, я впевнений, що я, ОСОБА_7 і його батько, в першу чергу батька знаю давно, і я впевнений, что розмова, який з`явилась в засобах масової інформації після арешту ОСОБА_7, ця розмова пішла за ...(нерозбірливо), я повну відповідальність ...(нерозбірливо) служби безпеки, я там був майже вісім годин і дав повністю відповіді на всі питання, я можу повторювати, що ця розмова, лютий місяць, ОСОБА_7 десь ввечері подзвонив мені. Підстави були, що бачили, він там на той час жив в Житомирській області, довго не міг приїхати до Києва, я знаю, що він ...(нерозбірливо) операції, ...(нерозбірливо) позвонив мені і в якійсь нашій ромові я йому казав, що маю друзів в Узбекистані. Я вам кажу, що розмова там про Узбекистан, чому, там є терміни, як комунікації з узбеками, державна програма, сертифікат з ...(нерозбірливо). Я думаю, що повтор цієї ще з тим, я побачив, що видали, що служба безпеки розмову, і з першої ж хвилини я казав собі, друзям, там почав шукати адвокатів, сестер ОСОБА_7 , бо в мене не було телефону, окрім батька ОСОБА_7 . Я тому дзвонив... (нерозбірливо). Де розмова йде про Узбекистан, жодного Дагестана там не було і бути не може, тому що знаючи становище Дагестану , те що Дагестан знаходиться, в якому стані зараз в мене немає (нерозбірливо)».

Проте, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 надаючи показання слідчому та суду умисно зазначав про «державну программу в Узбекистані», хоча достовірно усвідомлював, що насіння конопель готувалися для подальшої передачі особам, які пов`язані з російською державною програмою «государственная программа «Дагестан».

Серед іншого, досудовим розслідуванням встановлено, що комунікативні прояви ОСОБА_3 мають ознаки орієнтовно-настановної комунікативної поведінки, що властива підекспертному впродовж переважної частини слідчої дії, тобто ОСОБА_3 під час надання свідчень коригує власну поведінку у відповідності зі своїми мотивами, орієнтуючись у значимих для нього змінах ситуацій спілкування, та в поведінці ОСОБА_3 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій під час проведення за його участі слідчої дії від 30.09.2025, а при проведенні допиту від 30.09.2025 ОСОБА_3 відсутні ознаки психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні допиту.

Також, встановлено, що ОСОБА_7 висловлював намір передати ОСОБА_3 комерційні пропозиції про наявні у його батька ОСОБА_7 насіння конопель, які готові до продажу (мають відповідні сертифікати) для подальшої передачі особам, які пов`язані з російською державною програмою - «государственная программа «Дагестан», тобто представникам держави-агресора, пропонував надіслати адресату документ, який описує продукт чи послугу, що надає продавець, та переваги покупця від покупки даного продукту чи послуги, а також спонукав співрозмовника у майбутньому завершити певні дії, спрямовані на вирішення питання.

Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. При цьому, згідно ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Суд, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення приходить до висновку, що такі не доводять складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України в діях обвинуваченого ОСОБА_3 , з огляду на наступне.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду повідомив, що викликався для допиту в якості свідка в межах кримінального провадження №22025101110000487 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 та ч. 2 ст. 369-2 КК України. Коли був викликаний на допит не пригадав, вказав, що був на допитах в СБУ приблизно 8 разів, в суді можливо 3 рази, конкретну кількість разів назвати не зміг. Вперше під протокол був допитаний 25 вересня 2025 року у присутності адвоката, йому було роз`яснено права, передбачені КПК України та він був попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань та відмову від надання показань. Суть роз`яснених положень йому була зрозуміла, зауважень з боку адвоката не було.

На запитання прокурора зазначив, що дійсно 26.09.2025 року прибув до приміщення Головного управління СБУ в місті Києві та Київській області та в період з 14 год. 30 хв. по 17 год. надавав показання слідчому ОСОБА_10. В даному допиті повідомив, що спілкувався з детективом ОСОБА_7 , надавав показання добровільно, розповідав все, що знає. Йому зателефонував ОСОБА_7 та мова йшла про допомогу батькові ОСОБА_7 стосовно держави Узбекистан. Під час допиту слідчий надавав протокол огляду мобільного пристрою ОСОБА_7 . Все почалося з того, що начебто детектив ОСОБА_7 телефонував якомусь громадянину держави російська федерація, до цього ж він ( ОСОБА_3 ) надав чіткі показання, що в лютому місяці ОСОБА_7 телефонував йому, коли ж роздрукували відомості, то побачили, що дійсно цей дзвінок був саме йому, з того часу невідомий громадянин держави агресора кудись зник. Там чітко все співпадає, дата, час, нюанси цього дзвінка, що він сказав: «Зранку я тобі відправлю все». Вказав, що фотознімок документу комерційної пропозиції на російській мові від СВГ « Полісся » на продаж насіння технічної коноплі, який показував слідчий у протоколі, він не відкривав, бо дійсно не знає, що таке технічна конопля, йому це було не цікаво. Вказав, що прочитаний прокурором уривок з наданих ним показань слідчому відповідає дійсності.

Повідомив, що наступний допит у слідчого дійсно відбувся 30.09.2025 у період з 14 год. 18 хв. по 16 год. 11 хв. у приміщенні ГУ СБУ в місті Києві та Київській області за адресою: АДРЕСА_2 у присутності адвоката. Перед допитом був попереджений за надання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань, права теж було роз`яснено. Все, що повідомляв в минулому допиті, цього разу теж зазначив, показання не змінилися. Дійсно був дзвінок, він тривав приблизно хвилину-півтори. Розмова вирізана, є початок і кінець, там дійсно був його ( ОСОБА_3 ) голос, однак запис ніхто не надає. Вказав, що прочитаний прокурором уривок з наданих ним показань слідчому відповідає дійсності.

На запитання прокурора вказав, що був допитаний в якості свідка в Печерському районному суді міста Києва . Судове засідання відбулося після обіду, 15.10.2025, допит здійснювала суддя ОСОБА_18 . Вказав, що це була його ініціатива надати показання в судовому засіданні. В судовому засіданні був попереджений за надання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань, приводився до присяги. Під час судового засідання повідомив всі ж ті обставини, що повідомляв до цього. Вказав, що прочитаний прокурором уривок з наданих ним показань в судовому засіданні відповідає дійсності.

На запитання сторони захисту вказав, що в розмові з ОСОБА_7 говорив щодо продажу конопель в Узбекистан.

На запитання головуючого повідомив, що знайомий з ОСОБА_7 з дитинства, познайомилися за межами України в Туркменії, його батько добре товаришував з батьком ОСОБА_7 . Більше 20-ти років тому, як виїхали з Туркменії зустрілися в Києві, куди приїхав їх земляк та шукав допомоги, бо в нього захворів син. Цей син і є детектив НАБУ ОСОБА_7 , він їм допоміг, після чого зустрічалися коли він приїжджав в Київ. Коли в 2014 році почалася війна, батько ОСОБА_7 залишив дві квартири, бізнес та переїхав на підконтрольну Україні територію.

На думку свідка батько ОСОБА_7 не міг виявити бажання мати справу з Дагестаном (державною програмою «Дагестан»). Батько не знав, що він ( ОСОБА_3 ) має друзів в Узбекистані, а син це знав. Це було звичайне прохання допомогти батькові. Тому ОСОБА_3 просили допомогти щоб він зв`язався зі своїми друзями з Узбекистану і все. Він зателефонував другу в Узбекистан, а той повідомив, що взагалі не знає нічого про сімена технічної коноплі, як і ОСОБА_3 . В подальшому жодних розмов стосовно цього ОСОБА_3 не здійснював.

Аналізуючи чіткі та послідовні показання, надані обвинуваченим ОСОБА_3 , суд не знаходить в них будь-яких ознак, які б вказували, що останній під час надання показань у якості свідка в перебігу досудового розслідування кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025 надав неправдиві свідчення про те, що він в ніч з 10.02.2025 року на 11.02.2025 року мав розмову з ОСОБА_7 стосовно реалізації насіння конопель на території саме Узбекистану, у зв`язку з наявністю можливої відповідної державної програми у цій державі.

Ці твердження свідка в комплексі з іншими дослідженими матеріалами та викладеними у вироку аргументами суду, що наведені нижче не є спростованими.

Так, під час судового розгляду судом були досліджені письмові докази, а саме:

- протокол огляду відкритих джерел інформації від 16 жовтня 2025 року, проведеного старшим слідчим в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майором ОСОБА_26 , згідно якого встановлено, що об`єктом огляду є CD-R диск (LH3151 WA24064552D2), під час дослідження змісту якого було виявлено відеозаписи, на яких зафіксоване судове засідання (справа №757/50696/25-к), проведене 15.10.2025 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_18 щодо розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025.

Під час перегляду зазначених відеозаписів було здійснено стенограму відео (показання свідка ОСОБА_3 ). Долучений до протоколу огляду відкритих джерел інформації відеозапис було відтворено та досліджено в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_3 надає показання під час судового засідання в Печерському районному суді міста Києва наступного змісту: «Ну, я впевнений, що я, ОСОБА_7 і його батько, в першу чергу батька знаю давно, і я впевнений, що розмова, яка з?явилася в засобах масової інформації після арешту ОСОБА_7, ця размова пішла за ...(нерозбірливо), я повну відповідальність ...(нерозбірливо) служби безпеки, я там був майже вісім годин і дав повністю відповіді на всі питання, я можу повторювати, що ця розмова, лютий місяць, ОСОБА_7 десь ввечері зателефонував мені. Підстави були, що бачили, він там на той час жив в Житомирській області, довго не міг приїхати до Києва, я знаю, що він ...(нерозбірливо) операції, ...(нерозбірливо) зателефонував мені, і в якійсь нашій розмові я йому казав, що маю друзів в Узбекистані. Я вам кажу, що розмова там про Узбекистан, чому, там є терміни, як комунікації з узбеками, державна програма, сертифікат з ...(нерозбірливо). Я думаю, що повтор цієї ще з ким, з кимось, я побачив, що видали, що служба безпеки розмову, і з першої ж хвилини я казав собі, друзям, там почав шукати адвокатів, сестер ОСОБА_7 , бо в мене не було телефону, крім батька ОСОБА_7 . Я тому телефонував ...(нерозбірливо). Де розмова йде про Узбекистан, жодного Дагестана там не було і бути не може, тому що знаючи становище Дагестана , те що Дагестан знаходиться, в якому стані зараз в мене немає... (нерозбірливо)»;

- копію протоколу за результатами негласного розшукового заходу - аудіо, відеоконтролю особи від 26 березня 2025 року та оптичний диск DVD-R №14/2-388 до нього, проведеного старшим оперуповноваженим в ОВС 5 відділу 2 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України підполковником ОСОБА_27 , за результатами проведення якого отримано матеріали, що надійшли від ДОТЗ СБ України , які збережені на оптичному диску DVD-R №14/2-388.

Зміст інформації, отриманої в ході проведення заходу:

Спочатку розмова відбувається на побутову тематику.

Ч - смотри есть какой вопрос. У отца там есть семена конопли, мне говорят что они очень востребованы государственной программой Дагестан, случайно у тебя нет с ними коммуникации случайно, не хотят они купить? Все законно. Это просто государственная программа у них. На уровне государства есть программа. Там у них были проблемы с хлопком, приезжали какие-то узбеки и не коммуницировали, с другими общались. У нас просто есть хорошие семена, официальные, все законно на продажу с документами. У меня есть этот да, сертификат. Я сейчас тебе коммерческое предложение скину, с утра давай скину коммерческое предложение. Сейчас никто не хочет, да если бы там в 15-м, 14-м году да, понятное дело эта ситуация была бы идеальна. Сейчас никто не хочет. Ну в целом цена хорошая, но никто деньги не вкладывает просто так. Потерпи чуть-чуть, все равно не горит, потерпи. Давай мой вопрос закроем. Договорились. Розмову завершено.

Аудіозапис відтворено та досліджено в судовому засіданні.

- копію протоколу огляду від 04 липня 2025 року, проведеного старшим слідчим в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області майором юстиції ОСОБА_10 , в перебігу якого здійснено огляд відеозаписів отриманих на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду та встановлено, що предметом огляду є диск DVD-R 4.7GB «14/2-388 від 18.03.2025 Акт 14/9023 ГУ «Д» ДЗНД Розсекречено ж.120», на якому містяться файли - «cam-2037_10/02/2025-21.56/03/mp3» та «cam-2037_10.02.2025-22.11.04.mp3».

Оглянувши вказані файли встановлено, що відповідно вказаних матеріалів проведено розшукову дію аудіо-відео контроль особи громадянина України « ОСОБА_28 », дата проведення 10.02.2025.

За результатами огляду файлів, серед іншого встановлено розмову « ОСОБА_28 » по мобільному пристрою з невстановленою особою, в ході якої « ОСОБА_28 » повідомляє наступне:

Спочатку розмова відбувається на побутову тематику.

Починаючи з 02. хв. 36 сек.:

« ОСОБА_28 » - «смотри есть какой вопрос: у отца там есть семена конопли, мне говорят, что они очень востребованы государственной программой «Дагестан», случайно у тебя с ними нет коммуникации, случайно не хотят они купить. Все законно - это просто государственная программа у них. На уровне государства есть программа по …(нрзб). Там у них были проблемы в какой-то год с хлопком, приезжали какие-то узбеки и не коммуницировали, с другими общались. У нас просто есть хорошие семена, официальные - все законно, на продажу с документами. У меня есть этот… да, сертификат если нужно, - да. Я сейчас тебе коммерческое предложение скину, с утра давай скину коммерческое предложение. Хорошо … хорошо … давай закончим свои вопросы (нрзб). Сейчас никто не хочет, да, если бы там в 15-м году, 14-м - понятное дело, эта ситуация была бы идеальна. Сейчас никто не хочет. Ну в целом цена хорошая, но никто деньги не (нзрб) просто так. Потерпи чуть-чуть, все равно появится, если (нзрб.) не горит, потерпи. Давай мой вопрос закроем (нзрб.). Договорились. Розмову завершено;

- копію протоколу огляду від 18 вересня 2025 року, складеного консультантом-експертом (з ОП) 5 відділу 2 управління ГУ «Д» ДЗНД СБ України на виконання доручення в рамках кримінального провадження №22025101110000487 від 02.07.2025, згідно якого проведено огляд матеріалів ескпертного дослідження, упакованих у сейф-пакет 309715, зокрема телефону чорного кольру, марки Vivo X100s Pro та в тому числі встановлено, що в ході огляду додатку WhatsApp, який міститься на вказаному телефоні, абонент «ОСОБА_3» має номер мобільного телефону НОМЕР_1 ;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 26.09.2025 року в межах кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, згідно якого ОСОБА_3 в присутності захисника повідомляє слідчому дані, що можуть мати відношення до кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, зокрема зазначив: «Щодо вказаного листування можу розповісти наступне. Воно дійсно відбувалося між мною та ОСОБА_7 . Останній мені повідомив, що в його батька, тобто ОСОБА_7 є хороше насіння технічних конопель, яке потрібно продати. Крім того, останній знав, що в мене є багато друзів в Республіці Узбекистан та попросив мене допомогти його продати, оскільки там є проблеми з вказаною сировиною, а саме з бавовною. Наскільки я пригадую, ОСОБА_7 в цій розмові пригадував про якусь державну програму, яка начебто діє в Узбекистані, але суті цієї програми він мені не повідомляв. Судячи з наданого мені листування, вказана розмова відбувалась в ніч з 10.02.25 на 11.02.25. Крім того, мені було відомо, що ОСОБА_7 потребує невідкладного лікування, яке він не може розпочати».

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 30.09.2025 року в межах кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, згідно якого ОСОБА_3 в присутності захисника повідомляє слідчому дані, що можуть мати відношення до кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, зокрема зазначив, що 25 року ввечері. Він мені подзвонив, попросив по можливості допомогти батькові з реалізацією технічної коноплі Республіка Узбекистан. При цьому, він знав, що там я маю своїх друзів і він подумав на той час, що це зацікавить. Після цього, він казав зранку я тобі відправлю сертифікат. Я не пам`ятаю, сертифікат комерційну пропозицію. Він казав щас не маю, зранку. Він дійсно зранку його відправив, тільки через сутки. В ніч з 12 на 13. Я отримав ці сертифікати. Я кажу я їх навіть не відкривав, тому що до цього разу ніколи в очі не бачив, як виглядає технічна конопля. І його навіть не відкривав. На його прохання щоб я щось запитав у своїх узбецьких друзів, я дійсно запитав. Я не пам`ятаю тиждень, 10 днів, три дні. Щоб знали я дійсно зателефонував своєму знайомому в Узбекистан. Він такий же був здивований, як і я. Він мене запитав - а що це таке?;

На запитання слідчого: «Чи пропонував вам ОСОБА_7 або ОСОБА_7 співпрацю з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » для подальшої реалізації та збуту насіння технічної коноплі на території рф?», повідомив: « Ні. Ніколи . Все, що пропонував я Вам розповів. Це Узбекистан і на цьому все»;

- копію висновку експерта №4383-34-25 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 08 жовтня 2025 року, згідно висновків якої, процес проведення слідчої дії за участю ОСОБА_3 від 30.09.2025 має наступні психологічні особливості: в цілому задовільні умови проведення слідчої дії, демократичний стиль спілкування слідчих зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів неповаги тощо. Допит проводився детально, уважно. Динаміка допиту характеризувалась послідовним переходом від одного епізоду до іншого відповідно запитань щодо ситуації, яка досліджується. Підказки адвоката, які спостерігалися в її поведінці під час допиту в тому числі і невербальні, не вплинули на загальну динаміку допиту. Відсутні ознаки, що вказують на наявність психологічного впливу на ОСОБА_3 .

Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_3 від 30.09.2025 (відповідно до його поведінкових та емоційних реакцій) характеризується ознаками підвищеного самоконтролю (контролю власної поведінки та мовлення), наявні ознаки нервування. Гучність мовлення середня; середній рівень діалогової активності та ініціативності. В ході допиту стриманий, зосереджений, уважний, обережний під час надання відповідей. Притаманна скута пантомімічна демонстрація. Епізодично використовує рухи руками, головою, як допоміжний засіб підсилення мовлення під час відтворення інформації. В окремих епізодах наявні реакції, що вказують на його намагання отримати підказку або підтримку з боку адвоката. Загалом, свідчення характеризуються загальним змістом, низькою деталізацією по суті наданих питань. Спостерігається нечіткість формулювання, численні припущення, негативні відповіді, часткове розширення інформації при уточненні. Під час допиту свідка ОСОБА_3 30.09.2025 виявлені ознаки, які вказують на намагання підекспертного ухилитися від прямої відповіді на питання слідчого, зокрема в частині питань, що стосуються знайомства із ОСОБА_29 , дзвінка ОСОБА_4 в Узбекистан, що виражається в наданні суперечливих відповідей, намаганні підекспертного не розкривати подробиці подій, замовчуванні деталей, зміненні акценту у бік іншої (ймовірно безпечнішої для нього) теми, наданні сторонньої інформації, яка не відповідає змісту запитань. В частині обговорення з ОСОБА_7 постачання насіння технічної коноплі до Російської Федерації надає виключно закриті, скуті, заперечні відповіді: «Ні», «Не знаю», «Перший раз чую», «Поняття не маю».

Комунікативні прояви ОСОБА_3 мають ознаки орієнтовно-настановної комунікативної поведінки, що властива підекспертному впродовж переважної частини слідчої дії, тобто ОСОБА_3 під час надання свідчень коригує власну поведінку у відповідності зі своїми мотивами, орієнтуючись у значимих для нього змінах ситуацій спілкування.

В поведінці ОСОБА_3 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчої дії від 30.09.2025.

При проведенні допиту від 30.09.2025 ОСОБА_3 відсутні ознаки психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні допиту;

- копію висновку експерта №403/1 від 09.07.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи за матеріалами кримінального провадження №22025101110000487, згідно якої інформація про збір (відповідно до значення лексеми «збір» - взяття з різних місць чи від різних осіб матеріальних ресурсів) та підготовку (відповідно до значення лексеми «підготовка» - приготування для передавання чи для використання, вироблення запасів), а також інформація про добровільний (тобто здійснений з власного бажання, без фізичного та психічного примусу; протилежне - примусовий) або примусовий (тобто такий, що здійснюється через натиск з чийогось боку, примушування) характер дій особи « ОСОБА_28 » у наданому на дослідженні матеріалі відсутня;

- копію висновку експерта від 25.08.2025 №СЕ25-97/4-101/4 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису, згідно висновку якої, голос та усне мовлення ОСОБА_7 наявні у розмові, зафіксованій у файлі «cam-2037_10.02.2025-22.11.04.mp3», що містяться на оптичному диску із рукописним написом «14/2-388 18.03.25 р. Акт №14/9023 ГУ «Д» ДЗНД Розсекречено ж.120».

Слова та фрази промовлені ОСОБА_7 , зафіксовано в таблиці 6, згідно змісту яких останній повідомляє наступне: «Смотри есть такой вопрос: у отца ж там есть семена конопли. Мне говорят, что они очень востребованы государственной программой Дагестана. Случайно у тебя нет с ними коммуникации (нрб) они купили… коль всё законно она стоит…ага просто это госу… это просто государственная программа у них там. На уровне государства есть программа в городе, там у них были проблемы в какой-то год с хлопком (нрб) просто сюда отправляли какие-то он деньги (нрб). Просто цель хорошие семена, официальные, всё законно (нрб), всё остальное на продажу, с документами всё остальное. У меня, у меня есть эта (нрб). Я сейчас тебе коммерческое предложение хочу, ну, с утра давай (нрб) хорошо… хорошо. Давай закончим (нрб) сейчас никто не ходит, говорит да, если бы там в пятнадцатом году, в четырнадцатом понятное дело эта ситуация вся идеальна, щас даже никто не готов. (Нрб) то цена хорошая, цена хорошая, но никто сейчас деньги не вернёт. Потерпи ещё (нрб) давай мой вопрос закроем (нрб) договорились»;

- копію висновку експерта №4031-34-25 від 08.09.2025 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, згідно висновків якої, експертом встановлено об`єктивний зміст висловлювань ОСОБА_7 ;

- копію висновку експерта №4030-34-25 від 08.09.2025 криміналістичної експертизи відео-звукозапису, згідно висновків якої, експертом встановлено особу та суть розмови, що містилася на наданому оптичному носії з рукописним маркувальним написом «14/2-388» файлі «cam-2037_10.02.2025-22.11.04.mp3»;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 26 вересня 2025 року в межах кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, згідно якого ОСОБА_3 в присутності захисника повідомляє слідчому дані, що можуть мати відношення до кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025;

- копію протоколу огляду відкритих джерел інформації з додатками від 08.10.2025 року, проведеного старшим слідчим в ОВС СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області майором юстиції ОСОБА_10 , згідно якого здійснено огляд відкритих джерел інформації, а саме сайтів, які містять офіційні нормативно-правові акти російської федерації, що стосуються фінансової підтримки вирощування технічних (промислових) конопель;

- копію висновку експерта №15123 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 22.10.25 за матеріалами кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, згідно висновку якої, встановлено об`єктивний зміст висловлювань ОСОБА_7 ;

- копію висновку експерта №15124 за результатами проведення додаткової судової експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2025 за №22025101110000487, складеного 16.10.2025, згідно висновку якого, слова (фрази, репліки) в розмовах належать ОСОБА_7 ;

- копію висновку експертів №4779-Е 23.10.25 за результатами проведення додаткової комісійної криміналістичної експертизи відео-, звукозапису у кримінальному провадженні №22025101110000487, згідно висновку якої, встановлено семантичний зміст розмови ОСОБА_7 ;

- протокол огляду від 04 листопада 2025 року, згідно якого, слідчим слідчої групи - старшим слідчим в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київські області майором юстиції ОСОБА_10 здійснено огляд файлів отриманих на підставі ухвали слідчого судді Київського апеляційного суду . Предметом огляду є диск DVD-R 4.7 GB «14/2-388 від 18.03.2025 Акт 14/9023 ГУ «Д» ДЗНД Розсекречено ж.120, на якому містяться файли - «cam-2037_10.02.2025-21.56.03.mp3 та встановлено, що відповідно вказаних матеріалів було проведено розшукову дію аудіо-відео контроль особи громадянина України ОСОБА_7 ;

Дослідивши та проаналізувавши в цілому долучені стороною обвинувачення письмові докази, на які сторона обвинувачення посилається як на докази вчинення обвинуваченим інкримінованого йому діяння, суд вважає, що вони не підлягають покладенню в основу вироку, а тому суд відкидає долучені стороною обвинувачення матеріали в якості доказів обвинувачення, визнаючи їх недопустимими з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ці докази стосуються кримінального провадження, відомості про яке 11 квітня 2025 року внесено до ЄРДР за №22025101110000487 та здобуті в рамках саме цього кримінального провадження.

Надання оцінки доказам, що стосуються винуватості чи невинуватості іншої особи в іншому кримінальному провадженні, суперечить зазначеній у ст. 17 КПК засаді презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 07 грудня 2021 року у справі №461/4425/18, провадження № 51-2424км21.

Окремо суд акцентує увагу на аналізі висновку експерта №4383-34-25 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 08 жовтня 2025 року. Саме з огляду на наявність вказаного висновку та відображених відповідних відомостей в ньому, сторона обвинувачення дійшла висновку, про що, зокрема, зазначила у сформульованому відносно ОСОБА_3 обвинуваченні від 06 листопада 2025 року, що останній надав завідомо неправдиві відомості орану, що здійснює досудове розслідування та суду.

Так, вказане дослідження проведено в межах кримінального провадження №22025101110000487 на підставі постанови старшого слідчого в ОВС першого відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 від 01.10.2025 року.

На вирішення експертизи були винесені наступні запитання:

1. «Які психологічні особливості має процес відтворення ОСОБА_3 обстановки та обставин подій під час проведення допиту 30.09.2025 за його участю?;

2. «Яка психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_3 у процесі відтворення ним подій, які стали відомі під час спілкування з ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , під час проведення за його участю допиту, в якості свідка 30.09.2025?;

3. Чи наявні у поведінці ОСОБА_3 психологічні особливості, властиві для самостійного (несамостійного) відтворення ним певних подій під час проведення за його участі допиту від 30.09.2025 року?;

4. Чи є у відеозаписі допиту в якості свідка відтворення обстановки та обставин подій 30.09.2025 за участю ОСОБА_3 ознаки здійснення психологічного впливу з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії?;

У відповідності до вказаного висновку експерта, процес проведення слідчої дії за участю ОСОБА_3 від 30.09.2025 має наступні психологічні особливості: в цілому задовільні умови проведення слідчої дії, демократичний стиль спілкування слідчих зі свідком, коректне ставлення до нього, відсутність проявів неповаги тощо. Допит проводився детально, уважно. Динаміка допиту характеризувалась послідовним переходом від одного епізоду до іншого відповідно запитань щодо ситуації, яка досліджується. Підказки адвоката, які спостерігалися в її поведінці під час допиту в тому числі і невербальні, не вплинули на загальну динаміку допиту. Відсутні ознаки, що вказують на наявність психологічного впливу на ОСОБА_3 .

Психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_3 від 30.09.2025 (відповідно до його поведінкових та емоційних реакцій) характеризується ознаками підвищеного самоконтролю (контролю власної поведінки та мовлення), наявні ознаки нервування. Гучність мовлення середня; середній рівень діалогової активності та ініціативності. В ході допиту стриманий, зосереджений, уважний, обережний під час надання відповідей. Притаманна скута пантомімічна демонстрація. Епізодично використовує рухи руками, головою, як допоміжний засіб підсилення мовлення під час відтворення інформації. В окремих епізодах наявні реакції, що вказують на його намагання отримати підказку або підтримку з боку адвоката. Загалом, свідчення характеризуються загальним змістом, низькою деталізацією по суті наданих питань. Спостерігається нечіткість формулювання, численні припущення, негативні відповіді, часткове розширення інформації при уточненні. Під час допиту свідка ОСОБА_3 30.09.2025 виявлені ознаки, які вказують на намагання підекспертного ухилитися від прямої відповіді на питання слідчого, зокрема в частині питань, що стосуються знайомства із ОСОБА_29 , дзвінка ОСОБА_4 в Узбекистан, що виражається в наданні суперечливих відповідей, намаганні підекспертного не розкривати подробиці подій, замовчуванні деталей, зміненні акценту у бік іншої (ймовірно безпечнішої для нього) теми, наданні сторонньої інформації, яка не відповідає змісту запитань. В частині обговорення з ОСОБА_7 постачання насіння технічної коноплі до Російської Федерації надає виключно закриті, скуті, заперечні відповіді: «Ні», «Не знаю», «Перший раз чую», «Поняття не маю».

Комунікативні прояви ОСОБА_3 мають ознаки орієнтовно-настановної комунікативної поведінки, що властива підекспертному впродовж переважної частини слідчої дії, тобто ОСОБА_3 під час надання свідчень коригує власну поведінку у відповідності зі своїми мотивами, орієнтуючись у значимих для нього змінах ситуацій спілкування.

В поведінці ОСОБА_3 наявні психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення ним подій під час проведення за його участю слідчої дії від 30.09.2025.

При проведенні допиту від 30.09.2025 ОСОБА_3 відсутні ознаки психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні допиту.

Зважаючи на зміст та суть вказаного висновку, суд не вбачає в ньому таких відомостей, які б свідчили про наявність у показаннях наданих свідком ОСОБА_3 завідомо неправдивих показань, які є предметом доказування даного кримінального провадження, зокрема в частині завідомо неправдивих показань свідка органу, що здійснює досудове розслідування.

За своїм змістом, вищевказаний висновок деталізує саме психоемоційний стан ОСОБА_3 , допитаного в якості свідка в кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 під час надання ним свідчень, який встановлено експертом в межах цього ж кримінального провадження, що в свою чергу не дозволяє суду дійти висновку, що ОСОБА_3 надав органу, що здійснює досудове розслідування та суду, завідомо неправдиві свідчення. В обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено, що ОСОБА_3 «переслідуючи мету допомогти уникнути кримінальної відповідальності своєму знайому ОСОБА_7 , з яким був знайомий приблизно з 2005 року, надав слідчому неправдиві показання, а саме зазначив про «державну програму в Узбекистані».

В той же час, органу досудового розслідування та прокурору в ході досудового розслідування кримінального провадження №22025101110001172 від 15 жовтня 2025 року було відомо, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, в межах якого допитано ОСОБА_3 в якості свідка не завершене. Вироком суду, зокрема, не встановлено наявність або відсутність в діях обвинувачених в кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Відтак, суд на стадії судового розгляду даного кримінального провадження позбавлений можливості надати оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_3 з огляду на недоведеність винуватості осіб, в кримінальному провадженні відносно яких був допитаний обвинувачений ОСОБА_3 . В такому випадку, якщо суд констатує, що свідчення надані останнім органу досудового розслідування та суду відповідають або не відповідають дійсності, він тим самим надасть оцінку доказам у кримінальному провадженні № 22025101110000487.

При цьому, суд враховує практику, викладену в постанові ВС ККС від 07 грудня 2021 року у справі №461/4425/18 (провадження №51-2424км21) який констатував, що постановлення обвинувального вироку щодо особи, яка згідно з обвинуваченням надала неправдиві свідчення у провадженні, у якому немає остаточного рішення щодо встановлення винуватості тієї чи іншої особи, є неможливим.

Так, підставою кримінальної відповідальності є склад кримінального правопорушення, тобто сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.

Передбачене ч. 1 ст. 384 КК України кримінальне правопорушення, а саме завідомо неправдиве показання свідка органу, що здійснює досудове розслідування та суду, Особливою частиною Кримінального кодексу України віднесений до злочинів проти правосуддя.

Так, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння.

Об`єктом даного злочину є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у кримінальній справі.

Суб`єкт злочину спеціальний. Ним може бути осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку і дає показання як свідок у справі.

Суб`єктивна сторона вказаного кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.

Об`єктивна сторона цього злочину, зокрема полягає у завідомо неправдивому показанні свідка.

Показаннями є відомості про факти, які підлягають встановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими ж показаннями є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього кримінального правопорушення, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені.

При цьому слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження щодо ОСОБА_3 відсутні та під час судового розгляду не були отримані дані про те, що в кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 відносно будь-якої особи є обвинувальний вирок, який набрав законної сили, або постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав, зазначених у пунктах 13 ч. 1 ст. 284 КПК.

Висновок сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України є передчасним, оскільки на даний час досудове розслідування, відомості про яке 11.04.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025101110000487, не закінчено.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що незважаючи на те, що сторона обвинувачення вважає показання допитаного під час досудового розслідування та під час судового засідання свідка ОСОБА_3 неправдивими, прокурором не було надано суду для огляду та відповідного аналізу процесуального документу, яким було визнано протокол його допиту речовим доказом. Таким чином, допустимих фактичних даних, отриманих в передбаченому законом порядку для визнання показань неправдивими недостатньо та на думку суду такий висновок є суто припущенням органу досудового розслідування.

Відповідно, як зазначив Верховний Суд у постанові від 7 червня 2022 року у справі №461/4421/18, провадження № 51-2847км21, для визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого статтею 384 КК, сторона обвинувачення має довести, що показання свідка (1) недостовірні, тобто містять хибну інформацію про подію, яка є предметом розслідування та/або судового розгляду, і (2) свідок надав таку інформацію, усвідомлюючи її неправдивість.

Показання надані свідком мають бути надані суду під час розгляду по суті обвинувачення у провадженні №22025101110000487, аби суд мав змогу їх оцінити у сукупності з іншими наданими сторонами доказами. Лише за наявності висновку суду щодо недостовірності цих показань може бути доведений другий елемент складу злочину, тобто завідомість їх неправдивості для свідка під час надання доказів.

Висновки суду за обвинуваченням у завідомо неправдивому показанні свідка до того, як достовірність показань цього свідка стане предметом розгляду й оцінки у провадженні, у якому він дає показання, порушить право на захист обвинувачених у цьому провадженні, оскільки зведе нанівець їх право на перехресний допит свідка та буде суперечити принципу презумпції невинуватості закріпленого ст. 62 Конституції України .

Якщо суд вирішує справу за обвинуваченням свідка у наданні завідомо неправдивих показань за відсутності вироку у справі, в якій такі показання надавалися, він таким чином обмежує можливість суду у тій справі повно і всебічно дослідити всі надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку і прийняти рішення за своїм внутрішнім переконанням.

Крім того, досліджуючи питання достовірності показань свідка, суд вимушений досліджувати докази, які є предметом оцінки в іншому кримінальному провадженні. Наслідком надання оцінки показанням свідка судом у цьому кримінальному провадженні щодо їх достовірності, стане неможливість у подальшому надання неупередженої оцінки даного доказу судом при розгляді кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025 щодо інших осіб.

У відповідності до ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в статті 17 КПК, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на вищевикладене, за відсутності кінцевого рішення (вироку) відносно осіб, досудове розслідування щодо яких здійснюється у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, що набрало законної сили, висновок сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, обставин його скоєння, є припущенням сторони обвинувачення, яке прямо суперечить вимогам Конституції та кримінального процесуального закону України, і, на думку суду, будь-яких кримінально-правових наслідків за собою тягнути не може.

Таким чином, не вбачається за можливе встановити факт надання ОСОБА_3 неправдивих свідчень органу досудового розслідування та суду, а тому останній не може бути визнаний винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Так, у справі «Barbera Messegu ahd Iabardo v Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитись на користь підсудного.

Відтак, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не зібрано та не надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України, в якому обвинувачується ОСОБА_3 .

Окрім описаних вище доказів, стороною обвинувачення надано наступні письмові докази:

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.10.2025, сформований 17.10.2025, згідно якого, відомості до ЄРДР внесені 15.10.2025 на підставі самостійного виявлення слідчим, дізнавачем кримінального правопорушення, в тому числі під час досудового розслідування;

- рапорт старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_32 від 15 жовтня 2025 року щодо виявлення в діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України;

- повідомлення про початок досудового розслідування кримінального провадження №22025101110001172 від 15.10.2025 за підписом старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_33 ;

- постанову про створення слідчої групи для подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження №22025101110001172 від 15.10.2025, за підписом начальника 1 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_34 від 15 жовтня 2025 року;

- копію наказу про уповноважених здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків від 16.10.2025 №67 за підписом начальника Головного управління ОСОБА_35 ;

- постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_36 від 17 жовтня 2025 року;

- запит за підписом старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління ОСОБА_32 від 15.10.2025 №51/12-6148 щодо надання копії записів аудіо та відео фіксації судового засідання (справа №757/50696/25-к), яке розглядалося слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_18 щодо розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 року;

- запит за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 від 17.10.2025 №31/1/2-98023Вих-25 31/1/2-31731-25 щодо надання належних чином завірених копій матеріалів кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025 в частині можливих завідомо неправдивих показань свідка ОСОБА_3 та у разі надання завірених копій вищевказаного кримінального провадження письмовий дозвіл на розголошення та використання відомостей досудового розслідування в обсязі наданих матеріалів, що передбачено ст. 222 КПК України;

- супровідний лист від 17.10.2025 року №51/12-3125 щодо надання копій матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №22025101110000487, а також згідно якого надано дозвіл на розголошення та використання відомостей досудового розслідування в обсязі наданих матеріалів;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.10.2025, сформований 22.10.2025, згідно якого, відомості до ЄРДР внесені 15.10.2025 на підставі самостійного виявлення слідчим, дізнавачем кримінального правопорушення, в тому числі під час досудового розслідування;

- супровідний лист від 22.10.2025 №10-2-03-02-26275, згідно якого повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України;

- повідомлення про початок досудового розслідування, підставу досудового розслідування та інші відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України (в порядку ч. 6 ст. 214 КПК України), згідно якого попередня правова кваліфікація можливих неправомірних дій ОСОБА_3 - ч. 1 ст. 384 КК України, які виразилися в умисному наданні органу досудового розслідування неправдивих показань щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження №22025101110000487;

- постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального проступку у формі дізнання від 22 жовтня 2025 за підписом керівника другого відділу Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_38 ;

- постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за підписом заступника Генерального прокурора ОСОБА_36 ;

- листи прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора України ОСОБА_37 від 22.10.2025 №31/1/2-99529 вих.-2531/1/2-31731-25, №31/1/2-99775 вих.-2531/1/2-31731-25 щодо можливості проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні №22025101110001172 із ОСОБА_3 у приміщенні СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області за адресою: АДРЕСА_2 ;

- доручення (в порядку ст. 40 КПК України) за підписом слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_39 від 22.10.2025 №10-2-03-02-26206 у кримінальному провадженні №22025101110001172;

- лист начальника 2 управління Головного управління ОСОБА_40 від 24.10.2025 №38301-25 щодо виконання доручення;

- запит слідчого ГСУ ОСОБА_39 від 22.10.2025 №10-2-03-02-918 щодо надання характеристики ОСОБА_3 ;

- відповідь КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва » Житлово-експлуатаційна дільниця №903 за підписом начальника ОСОБА_41 від 23.10.2025 №1-П-147-903;

- запит слідчого ГСУ ОСОБА_39 від 22.10.2025 №10-2-03-02-26204 щодо перебування ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря нарколога;

- пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_3 ;

- повідомлення про підозру від 23 жовтня 2025 за підписом прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_42 , ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 384 КК України;

- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 15.10.2025, сформований 23.10.2025, згідно якого, відомості до ЄРДР внесені 15.10.2025 на підставі самостійного виявлення слідчим, дізнавачем кримінального правопорушення, в тому числі під час досудового розслідування, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України;

- постанову про визначення строків досудового розслідування від 23 жовтня 2025 року за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_42 , згідно якого постановлено визначити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України протягом двадцяти діб та внести відомості про прийняте рішення до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України до підозрюваного ОСОБА_3 від 23 жовтня за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_42 ;

- ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року, згідно якої до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покладено на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України;

- супровідний лист від 29.10.2025 №31/1/2-102079 Вих.-25 31/1/2-31731-25 за підписом прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР ОСОБА_37 ;

- запит прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР ОСОБА_37 від 28.10.2025 №31/1/2-101457 Вих-25 31/1/2-31731-25 про надання належним чином засвідчених копій матеріалів кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025, в частині можливих завідомо неправдивих показань свідка ОСОБА_3 наданому органу, що здійснює досудове розслідування та завідомо неправдивому показанні свідка ОСОБА_3 наданому слідчому судді, у тому числі документів та висновків експертів, які мають значення для кримінального провадження та інших наявних документів;

- витяги з єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025, сформовані 29.10.2025 та 03.11.2025 у кримінальному провадженні №22025101110000487;

- клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 про надання дозволу на використання інформації, отриманої в ході негласного розшукового заходу - аудіо, відеоконтролю особи в іншому кримінальному провадженні від 29 жовтня 2025 року;

- ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року, згідно якої клопотання прокурора задоволено та надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №2025101110001172 від 15.10.2025, результатів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025, а саме протоколу за результатами проведення негласного розшукового заходу - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_7 від 26.03.2025 (розсекречено) з додатком до нього - оптичним диском DVD-R №14/2-388 (розсекречено) від 18.03.2025 року;

- клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 , що перебувають у володінні СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та знаходяться у матеріалах кримінального провадження №22025101110000487 від 11.04.2025 та дозволити їх вилучити, належним чином завірених копій процесуальних документів та копії аудіо запису НРЗ, які знаходяться на оптичних дисках, що містяться у даному кримінальному провадженні;

- ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року, згідно якої клопотання прокурора задоволено;

- протокол тимчасового доступу до речей і документів від 04.11.2025, згідно якого за результатами тимчасового доступу вилучено копії матеріалів на 439 (чотириста тридцяти дев`яти) арк.;

- супровідний лист від 21.10.2025 №31/1/2-99272 Вих. -25 31/1/2-31731-25 за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 щодо направлення постанови від 21.10.2025 якою визначено підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за ч. 1 ст. 384 КК України;

- постанову про визначення підслідності кримінального правопорушення від 21.10.2025 року, за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 , згідно якої визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України у кримінальному провадженні №22025101110001172 від 15.10.2025 за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань ;

- супровідний лист від 21.10.2025 №313-КП/25 за підписом начальника 1-го відділу слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_34 щодо направлення матеріалів кримінального провадження №2202510111100001172;

- копії повісток про виклик ОСОБА_3 від 25.09.25, 26.09.25, 29.09.25, 30.09.25;

- доручення про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій від 04.11.2025 №31/1/2-31431-25 за підписом прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_37 ;

- відповідь від 05.11.2025 на клопотання адвоката ОСОБА_43 за підписом слідчого ГСУ ОСОБА_39 щодо ознайомлення з матеріалами справи;

- лист від 30.10.2025 №6012/10-2-03-02/25 від 30.10.2025 за підписом слідчого другого відділу Управління ГСУ ОСОБА_44 щодо надання належним чином засвідчених копій матеріалів кримінального провадження №22025101110001172 від 16.10.2025 в частині документів, що стосуються фактів оновлення ОСОБА_3 облікових даних військового обліку, обставин перебування останнього у приміщенні РТЦК 11.09.2025 та залишення його приміщення у цей день, а також інших обставин, що мають значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110001069 та у разі надання завірених копій вищевказаного кримінального провадження письмовий дозвіл на розголошення та використання відомостей досудового розслідування в обсязі наданих матеріалів, що передбачено ст. 222 КПК України;

- постанову про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 31 жовтня 2025 року за підписом слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_39 ;

- супровідний лист за підписом слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_39 щодо направлення матеріалів кримінального провадження №22025101110001172.

Так, дані матеріали, долучені прокурором в якості письмових доказів, не підтверджують і не спростовують винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а виключно свідчать про дотримання кримінального процесуального законодавства при проведенні досудового розслідування, тому суд не покладає їх в основу вироку та виключає з числа доказів у справі.

Крім того, стороною захисту до матеріалів кримінального провадження долучено копію повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 16 вересня 2025 року у кримінальному провадженні №22025101110000487 відносно ОСОБА_7 .

Зі змісту долучених матеріалів вбачається, що фактичні обставини підозри пред`явленої ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України в частині висловлювань щодо «передачі наявного в його батька насіння конопель та готовність надати співрозмовнику комерційну пропозицію для ознайомлення та пропозицію взяти участь у пошуку покупців та налагодженні ділових зв`язків з представниками рф (у тому числі з особами, які представляють російську державну програму з розвитку Республіки Дагестан) для організації добровільної передачі їм насіння конопель», є по суті аналогічними фактичними обставинами, викладеними у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_3 , в частині надання завідомо неправдивих показань органу досудового розслідування та суду щодо цих подій.

Таким чином, не вдаючись до оцінки вказаної підозри пред?явленої ОСОБА_7 в аспекті встановлення неправомірності або правомірності його дій, а також зберігаючи неупередженість з точки зору принципу презумпції невинуватості, суд лише констатує наявність суміжного кримінального провадження щодо аналогічних обставин, що в свою чергу позбавляє суд надати об?єктивну оцінку діям ОСОБА_3 в межах пред?явленого йому обвинувачення, оскільки ці обставини є предметом дослідження у кримінальному провадженні №22025101110000487 від 11.04.2025 за підозрою ОСОБА_7 та в подальшому мають бути перевірені на достовірність компетентним судом саме в цьому провадженні.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із встановленням судом відсутності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 Кримінального кодексу України в діях ОСОБА_3 , суд приходить до переконання, що обвинуваченого необхідно визнати невинуватим та виправдати, ухваливши виправдувальний вирок.

Дотримуючись вимог ст. 370 КПК України, суд наголошує, що судове рішення повинно бути ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені дослідженими під час розгляду доказами, з наведенням належних і достатніх мотивів його ухвалення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, в основу яких покладено принцип презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом, і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь принцип in dubio pro reo.

Суд, враховуючи правові позиції Верховного Суду, викладені зокрема, у справах № 712/13361/15 та № 688/788/15-к, зазначає, що стандарт доведення "поза розумним сумнівом" вимагає, щоб сукупність встановлених обставин виключала будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкримінований злочин був вчинений саме обвинуваченим.

Цей стандарт передбачає, що поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони. У справах, де характер умислу має ключове значення, зокрема за ст. 384 КК України, суд має встановити обставини, які не лише доводять наявність такого умислу, а й виключають будь-який інший характер дій особи, включаючи відсутність кримінального наміру.

Принцип презумпції невинуватості, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (справи «Барбера, Мессеге і Джабардо проти Іспанії», «Яременко проти України»), вимагає, щоб обов`язок доказування лежав на стороні обвинувачення. Будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. Доведення винуватості має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, які є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими між собою.

Суд зазначає, що для визнання винуватості доведеною недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише «більш вірогідною» за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у версії обвинувачення був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів. Наявність обставин, яким сторона обвинувачення не може надати розумного пояснення або які вказують на можливість іншої (незлочинної) версії події, є підставою для висновку про недоведеність вини.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення; 2) воно вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови повного доведення винуватості особи. Оскільки сторона обвинувачення, пред`являючи обвинувачення, самостійно визначає межі доказування, саме на неї покладається тягар спростування доводів захисту щодо відсутності складу злочину.

Суд, навівши детальний аналіз досліджених даних, дійшов обґрунтованого переконання, що сукупність наданих матеріалів є недостатньою для встановлення винуватості ОСОБА_3 , а версія обвинувачення не знайшла свого підтвердження інкримінованого складу правопорушення дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 384 КК України.

Варто наголосити, що відповідно до засад кримінального процесуального закону, тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та обов`язок надання неспростовних доказів винуватості покладено виключно на сторону обвинувачення. Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення мало довести перед судом існування єдиної логічної версії подій, якою розумна і безстороння людина могла б пояснити встановлені факти. Натомість, у даному провадженні поза розумним сумнівом та на підставі належних та допустимих доказів не було доведено ключових елементів, які є визначальними для правової кваліфікації діяння.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню підлягають не лише обставини вчинення події, а й форма вини та мотив. Суд акцентує, що особа може бути засуджена лише за умови встановлення всіх без винятку складових складу кримінального правопорушення, визначеного законом. Недоведеність хоча б одного з елементів - об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта чи суб`єктивної сторони, свідчить про відсутність у діях особи складу злочину в цілому.

Оскільки в ході судового розгляду сторона обвинувачення не спростувала обґрунтованих сумнівів щодо наявності складу інкримінованого злочину та не надала достатньої сукупності взаємопов`язаних доказів для подолання принципу поза розумним сумнівом, суд, керуючись положеннями ст. 373 КПК України, дійшов висновку про необхідність ухвалення виправдувального вироку. Відсутність доведеності того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінально правопорушення, є імперативною підставою для його виправдання, що корелюється з обов`язком суду забезпечити справедливий розгляд та захистити особу від необґрунтованого засудження.

Наведене судом обґрунтування фактичних обставин справи та доводи суду щодо визнання доказів сторони обвинувачення недопустимими узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеної зокрема в Постановах від 07 грудня 2021 року у справі №461/4425/18 (провадження №51-2424км21) та від 07 червня 2022 року у справі №461/4421/18, (провадження № 51-2847км21).

Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.

Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 366-371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України та виправдати, у зв`язку з недоведеністю, що в його діянні є склад зазначеного кримінального правопорушення.

Застосований ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання - скасувати.

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевченківського

районного суду м. Києва ОСОБА_1