Ухвала суду № 136726195, 21.01.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26879/25

Провадження № 2-др/761/50/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Аббасової Н.В.

з участю секретаря: Сухини А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 року позовну заяву ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0988265831 від 29.11.2019 у розмірі 60 570,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

05.01.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Коллект Центр» про стягнення витрат на професійну правничу допомоги, у якій останній просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

На підставі положень ст. 270 ЦПК України, учасники справи не викликались в судове засідання.

Дослідивши матеріали справи та поданого клопотання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захистити себе у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, статтею 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №0988265831 від 29.11.2019 у розмірі 60 570,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., а також вирішено питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Зі змісту вищевказаного судового рішення вбачається, що представником позивача в обґрунтування суми витрат понесених позивачем на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявка на надання юридичної допомоги №564 від 01.05.2025, Витяг з акту №10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, та не надано до суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у справі № 761/26879/25, оформлені у встановленому законом порядку, відтак суд не знайшов підстав для відшкодування витрат на правову допомогу

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 та ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення визначений у ст. 270 ЦПК України, є вичерпним.

Таким чином, ЦПК України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання. Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Враховуючи те, що рішенням суду розглянуто усі позовні вимоги позивача, вирішено питання розподілу судових витрат, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, шляхом ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Таким чином, дослідивши вказані матеріали, суд вважає, що підстави для ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомоги відсутні, оскільки вирішено питання стягнення судових витрат на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 270, 353-357 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Аббасова