Ухвала суду № 136725776, 20.05.2026, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4593/25

Провадження № 6/740/46/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року місто Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді Роздайбіди О.В.,

при секретарі Дьоміної Н.А.,

розглянувши заяву представника відповідача адвоката Зибінської Г.В. про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник відповідача адвокат Зибінська Г.В. 23.03.2026 звернулась до суду із заявою, в якій просить у порядку повороту виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22.10.2025 у справі № 740/4593/25 стягнути з ТОВ «Новий Колектор» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 11623,00 грн.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Від представника відповідача в матеріалах справи мітиться заява про проведення судового засідання без її участі.

Відповідно до ч. 10 ст. 444 ЦПК України неяка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Фіксування судового засідання технічним записом відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши заяву представника відповідача та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

22.10.2025 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області заочне рішення по справі № 740/4593/25 за позовом Товариства з обмежень відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

01.12.2025 Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області на користь ТОВ «Новий колектор» заборгованості в розмірі 17422,40 грн видано виконавчий лист № 740/4593/25 про стягнення з ОСОБА_1 .

02.12.2025 приватним виконавцем Коваль Віталієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження № 79719730 з виконання вищевказаного виконавчого листа.

Ухвалою від 26.12.2025 рішення заочне скасовано Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22.10.2025 по справі № 740/4593/25 призначено справу до розгляду.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 17.02.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №19.11.2020-010000691 від 19.11.2020 року в розмірі 5000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» 799,40 грн судового збору. Указане рішення набрало законної сили 20.03.2026.

Згідно з відповіддю приватного виконавця Коваля В.О. № 81268 від 09.03.2026 на адвокатський запит, з дати відкриття виконавчого провадження по дату закінчення виконавчого провадження було стягнуто 19704,59 грн, відповідно до ст. 42, ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження» стягнуті кошти були розподілені в порядку черговості, а саме 539,95 грн на витрати виконавчого провадження, 1742,24 грн основної винагороди приватного виконавця, 17422,20 грн перераховано стягувачу на погашення боргу.

Таким чином, у межах виконавчого провадження № 79719730 з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новий колектор» стягнуто 17422,20 грн.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Згідно з ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року в справі № 13-рп/2011 поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачеві (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведеної норми закону, поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення.

Враховуючи, що стягнення з заборгованості у сумі 25 724,23 грн здійснювалося приватним виконавцем на підставі заочного рішення суду від 22.10.2025, яке 26.12.2025 скасоване, а позовні вимоги рішенням суду від 17.02.2026 задоволено частково в меншому розмірі, внаслідок чого загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем зменшилась на 11623,00 грн (17422 грн 5799,40 грн = 11623,00 грн) дана сума підлягає поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача адвоката Зибінської Г.В. про поворот виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 756/15736/18.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Суд зазначає, що до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги № 145/2025 від 05.12.2025 та розрахунок робіт адвоката від 08.04.2026.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі, водночас, із зазначенням детального опису робіт (обсягу правової допомоги).

Суд також враховує, що для підготовки заяви про поворот виконання рішення, на думку суду, адвокату не потрібно було опрацьовувати велику кількість законодавчих актів, які підлягають застосуванню з огляду на зміст заяви, не передбачають складності та витрати значної кількості часу.

А тому суд констатує, що визначений в наданих представником відповідача документах розмір витрат є завищеним та об`єктивно не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги характер спірних правовідносин, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних ним робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, виходячи із засад розумності та справедливості, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені заявником підлягають відшкодуванню в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 258-261, 444 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника відповідача адвоката Зибінської Галини Вікторівни про поворот виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Допустити поворот виконання заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2025 року у справі № 740/4593/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У порядку повороту виконання заочного рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 жовтня 2025 року у справі № 740/4593/25 стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 43170298) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 11 623 (одинадцять тисяч шістсот двадцять три) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (код ЄДРПОУ 43170298) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.В. Роздайбіда