Ухвала суду № 136725662, 21.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1707/26

Провадження № 1-кс/505/528/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна

До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України.

Слідчий зазначає, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською спеціалізованою Прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.

В ході досудового розслідування встановлено, що 18 травня 2026 року до чергової частини Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що невстановлені особи на території Подільського району організувала переправлення осіб чоловічої статі призовного віку через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску, за грошову винагороду.

В ході проведення огляду місця вчинення кримінального правопорушення від 18.05.2026, а саме відкритої ділянки місцевості, що розташована на перехресті автодоріг Н13 та Т1639 за координатами 47.6200077, 29.6447500, де виявлено та вилучено легковий автомобіль марки BMW моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, біля якого перебували ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Окрім цього, при проведенні вищевказаного огляду ділянки місцевості, біля автомобіля марки BMW моделі «Х5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, виявлено та вилучено 4 (чотири) мобільні телефони, а саме: мобільний телефон марки Pixel моделі 4 XL, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки Pixel моделі 2 XL, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , які належать ОСОБА_6 ; мобільний телефон марки Redmi моделі A3, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_8 ; мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy A17, IMEI 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних противоправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в рамках проведення досудового розслідування.

Крім того відповідно до положення ст. 96-1 КК України спеціальній конфіскації підлягають гроші, цінності та інше майно, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або використовувалися для його вчинення незалежно від того, чи є вони власністю підозрюваного або інших осіб, за умови, що такі особи знали або повинні були знати про незаконне використання майна.

Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину . Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна зокрема допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

А заборона або обмеження користування, розпорядження майном, як передбачено ч. 11 ст.170 КПК України можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий вказує, що зазначені предмети, мають значення для кримінального провадження, були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. З цих підстав вказані речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з тим, застосування заборони в частині користування та розпорядження вказаними речовими доказами забезпечить їх збереження.

В зв`язку з чим, слідчий просить накласти арешт на мобільний телефон марки Redmi A3, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонити власнику та третім особам будь яким чином користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Позиція учасників щодо розгляду клопотання

У судове засідання слідчий СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області, майор поліції ОСОБА_3 , не з`явилася. Від неї до суду надійшла заява про розгляд зазначеного клопотання без її участі.

Крім того, до матеріалів клопотання долучено заяву власника майна ОСОБА_8 у якій він просить розглянути клопотання про накладення арешту на мобільний телефон марки Redmi A3, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з абонентським номером НОМЕР_9 , без його участі у зв`язку з перебуванням за межами Одеської області. Разом із тим, зазначає, що не заперечує проти накладення арешту.

Оскільки від слідчого та власника майна до сулу надійшли заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, суд вважає, клопотання має бути розглянуто у відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання

Слідчими слідчого відділу Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінального провадження № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України

Постановою слідчого СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області 18.05.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Арешт майна є одним із таких заходів забезпечення кримінального провадження ст. 131 ч. 2 п. 7 КПК України.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Так, частиною 11 статті 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі.

Аналіз вищенаведеного вказує, що діючим законодавством передбачений обов`язок, а не право слідчого надання доказів та доведення перед судом їх переконливості, оскільки під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються; та застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе наявності трьох необхідних ознак, необхідних для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ( ч. 3 ст. 132 КПК України).

Положеннями ст. 171 КПК України встановлено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Так, слідчими СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України.

Слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального провадження, а також терміновість звернення органу досудового розслідування з клопотанням про накладення арешту на майно, доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, має ознаки речового доказу у цьому кримінальному провадженні, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України на нього може бути накладено арешт з метою забезпечення його збереження.

Разом із тим, враховуючи, що досудове розслідування триває незначний проміжок часу, органом досудового розслідування здійснюється збір доказів та перевірка всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а вилучене майно постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що наявні підстави для накладення арешту на зазначене майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.

Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання слідчого.

Накласти арешт, у кримінальному провадженні № 12026161180000361 від 18.05.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, на майно, вилучене 18.05.2026 в ході проведення огляду, а саме на мобільний телефон марки Redmi A3, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з абонентським номером НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони власнику та третім особам будь-яким чином користуватись та розпоряджатись вказаним майном.

Роз`яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_10