Ухвала суду № 136725068, 18.05.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1335/15-ц

Провадження № 4-с/682/9/2026

У Х В А Л А

іменем України

18 травня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т. Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

представника скаржника Маринюка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Маринюк Сергій Олександрович, стягувач: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», орган, дії якого оскаржуються: відділ ДВС у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державний виконавець: Стець Людмила Іванівна, про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

14.04.2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Маринюк С.О., стягувач: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК», орган, дії якого оскаржуються: відділ ДВС у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, державний виконавець: Стець Л.І., про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої скарги вказано, що на виконанні у Мукачівському міському відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 52101751 на виконання виконавчого листа у справі № 682/1335/15-ц, який видано на підставі рішення Славутського міськрайонного суду від 16.06.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів в сумі 23 923,67 грн. Із змісту постанови державного виконавця від 29.09.2016 про арешт майна боржника слідує, що вказаною постановою було накладено арешт на все майно ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження з примусового виконання постанови № 2/682/525/2015 від 29.10.2015. Наразі у скаржника виникла необхідність відчужити належну йому земельну ділянку, однак зробити він це не в змозі, так як нотаріус виявив накладені арешти, в т.ч. і на земельну ділянку. Скаржник ОСОБА_1 , хоч і є боржником в даній справі, але зі змісту листа Мукачівського відділу ДВС у Мукачівському районі Закарпатської області від 26.03.2026 вбачається, що на виконанні у відділі відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , виконавчий лист у виконавчому провадженні № 552101751, в межах якого і був накладений арешт, було повернено стягувачу. Строк повторного пред`явлення повернутого виконавчого листа 27.06.2017, правом на повторне пред`явлення стягувач ПАТ «Дельта Банк» чи його правонаступники не скористалися, відомостей в реєстрі боржників за запитом відносно скаржника ОСОБА_1 (а також враховуючи можливість допущення помилки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) немає, тому тривала дія арешту накладеного на підставі постанови державного виконавця від 29.09.2016 порушує права ОСОБА_1 на розпорядження своїм майном, так як виконавчий лист у справі № 682/1335/15-ц пред`явлено до примусового виконання повторно не було, строк його пред`явлення минув, а тому наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин скаржник та його представник звернулись до суду та просили: зобов`язати відділ ДВС у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області зняти арешт майна ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , накладений на підставі постанови про накладення арешту, номер запису про обтяження 21117348, постанова серія та номер: 52101751 виданий 29.09.2016, видавник: Мукачівський МВ ДВС.

Ухвалою суду від 15.04.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду на 06.05.2026.

06.05.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення усіх учасників про час та дату розгляду справи.

18.05.2026 під час судового засідання представник скаржника, адвокат Маринюк С.О., підтримав подану скаргу з викладених у ній підстав.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, до суду не з`явились, що не є перешкодою для розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Судом встановлено, що рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.06.2015 у справі № 682/1335-15-ц задоволено позов ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та стягнуто із ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 002-22013-050312 від 05.03.2012 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки в сумі 23923,67 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по справі в сумі 243,60 грн (а.с. 16).

Із відповіді відділу ДВС у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області від 26.03.2026 № 3-52101751/19001 слідує, що на виконанні у відділі ДВС у місті Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства України перебувало виконавче провадження № 52101751 з примусового виконання постанови № 2/682/525/2015 від 29.10.2015, виданого Славутським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 (23.07.1975 р.н, ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь «Дельта Банк» 23923,07 грн 07.09.2016 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52101751. 27.06.2017 державним виконавцем, керуючись статтями 2 частинами 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого провадження ВП № 252101751.

Також на виконанні у відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 52101630 з примусового виконання постанови № 2/682/1014/2014 від 04.11.2015, виданого Славутським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь держави судового збору в сумі 243,60 грн 07.09.2016 державним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 52101630. 27.06.2017 державним виконавцем, керуючись статтями 2 частинами 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого провадження ВП № 52101630.

Із відповіді вбачається, що станом на 26.03.2026 по боржнику ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) загальна заборгованість по АСВП № 052101751 становить 26516,03 грн (борг 23923,67 грн, виконавчий збір 2392,36 грн і витрати 100 грн), та загальна заборгованість по АСВП № 52101630 становить 467,97 грн ( борг 243,60 грн, виконавчий збір 242,36 грн) і витрати 100 грн.

Як зазначено у відповіді, з врахуванням наведеного, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення по АСВІП № 252101751, АСВП № 2252101630 неможливо, оскільки у боржника ОСОБА_4 (23.07.1975, ЄДРПОУ 2759701754 ) наявна заборгованість по виконавчим провадженням (а.с. 10).

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 429226026 вбачається, що на підставі постанови державного виконавця Мукачівського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Стець Л.І. від 29.09.2016 було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), номер запису про обтяження 21117348, постанова серія та номер: 52101751, зокрема, і на земельну ділянку кадастровий номер 6823988400:04:004:0064, яка належить ОСОБА_1 , і яку він мав намір відчужити, про що свідчить довіреність від 28.05.2025 (а.с. 8).

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (ч. 2 ст. 40 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Так, під час судового розгляду встановлено, що у даній справі відсутні будь-які документально підтверджені відомості про те, що в період з 27.06.2017 (з дня повернення виконавчого документу стягувачу) по день розгляду справи відділом ДВС проводилось виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа. Окрім цього, на виконанні у відділі ДВС виконавчих проваджень щодо примусового виконання виконавчого листа у справі № 682/1335/15-ц не перебуває. Після повернення виконавчого листа стягувачу, останнім виконавчий лист повторно до виконання не пред`являвся. Станом на день розгляду справи строки пред`явлення виконавчого листа минули. В Єдиному державному реєстрі боржників відомості відносно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відсутні (а.с. 13, 14, 15).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Також за ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Суд також враховує, що, відповідно до практики Верховного Суду та вимог статей 2, 5, 13 ЦПК України, обраний заявником спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що забезпечує реальне відновлення порушеного права та усуває наслідки його порушення.

У даному випадку тривале незняття арешту з майна заявника за відсутності відкритого виконавчого провадження, заборгованості та будь-яких виконавчих дій з боку органу державної виконавчої служби призводить до необґрунтованого та непропорційного обмеження права власності заявника.

Звернення заявника зі скаргою про зобов`язання зняти арешт є належним і ефективним способом судового захисту. Враховуючи усі обставин справи, найефективнішим способом захисту суд вважає скасування арешту, оскільки лише ухвалення судового рішення про скасування арешту усуває триваюче порушення права власності та відновлює можливість заявника вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Матеріалами справи підтверджується закінчення виконавчого провадження та, як наслідок відсутність, підстав для продовження арешту нерухомого майна позивача.

Незняття арешту органом виконавчої служби порушує право скаржника, яке підлягає до судового захисту шляхом зобов`язання ДВС зняти арешт зі майна скаржника.

Керуючись ст.ст. 352-355, 448, 449, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати Відділ Державної виконавчої служби у місті Мукачево Мукачівського району Закарпатської області зняти арешт з майна ОСОБА_7 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови державного виконавця про накладення арешту від 29.09.2016, номер запису про обтяження 21117348, постанова серія та номер: 52101751, виданий 29.09.2016, видавник: Мукачівський МВ ДВС.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено: 21.05.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.