Рішення № 136724831, 21.05.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/215/26

2/680/314/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 23 квітня 2025 року між відповідачем та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК «Кредіплюс») в електронній формі був укладений договір про споживчий кредит № 180325, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 667,00 грн, шляхом його перерахування на картовий рахунок відповідача, а останній зобов`язався сплатити відсотки за користування ними та комісію.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами, у тому числі за кредитним договором № 180325 від від 23 квітня 2025 року, що укладений між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за кредитним договором № 180325 від від 23 квітня 2025 року, у результаті чого виникла заборгованість за договором у сумі 27 131,48 грн, з яких: 15 606,83 грн заборгованість за тілом кредиту, 10 823,65 грн заборгованість за процентами, 701 грн заборгованість за комісією, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» у судове засідання не з`явився, серед іншого в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду із позначкою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін, а також для ухвалення заочного рішення, про що 21 травня 2026 року суд постановив ухвалу.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

Процесуальні дії у справі

30 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24 квітня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «Кредіплюс» із заявою на видачу кредиту №100813553, яка підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (арк. спр.17).

23 квітня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 180325 (індивідуальна частина) (далі Договір), який останнім підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (c8c22f8a). За умовами договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (п. 2.1 Договору) (арк. спр.7-10).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 16 667,00 грн, що надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 13 000,26 грн на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , у розмірі 3666,74 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.2.2.1 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 350,00 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування (п.2.3 Договору).

Денна процентна ставка складає: 0,7973% день (п.2.7.1 Договору).

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 126 днів з 23.04.2025 до 27.08.2025. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні (п.п.2.6, 2.6.1 Договору).

Комісія за надання кредиту складає 3 666,74 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 22,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту (п.2.5 Договору).

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень (п. 2.4 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.18-19).

Графіком платежів за договором № 180325 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, визначено графік платежів (арк. спр.10 на звороті).

Даними відповіді АТ «Сенс Банк» від 04 травня 2026 року та випискою по особовому рахунку підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 на яку 23 квітня 2025 року зарахований платіж у розмірі 13 000,26 грн.

10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №10102025, відповідно умов якого від між ТОВ «ФК «Кредіплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №180325 на загальну суму 30 331,48 грн, що підтверджується договором, витягом з реєстру боржників, актом прийому-передачі реєстру прав вимоги №1, платіжною інструкцією, (арк.спр.36-48,52, 53,54).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора ТОВ «ФК «Кредіплюс»до позивача ТОВ «Юніт Капітал» за договором про споживчий кредит № 180325, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Кредіплюс».

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 180325 від 23 квітня 2025 року.

Вказаний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «c8c22f8a», який є вбудованим в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Кредитні кошти у розмірі 13 000,26 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_2 , що підтверджується повідомленням АТ «СенсБанк» та випискою операцій по карті ОСОБА_1 (арк.спр.87). Інша частина кредиту в розмірі 3 666,74 грн спрямована на погашення заборгованості позичальника за комісією за видачу кредиту.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від первісного кредитора ТОВ «ФК «Кредіплюс» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «Юніт Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним договорами.

Відповідач, в порушення умов укладеного договору, своєчасно не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість за договором про споживчий кредит № 180325 від 23 квітня 2025 року, яка підлягає стягненню з відповідача в розмірі 26 430,48 грн, що складається із:

- тіла кредиту 15 606,83 грн;

- процентів за користування кредитом, нарахованих у межах строку договору за період з 24 квітня 2025 року до 27 серпня 2025 року у розмірі 10 823,65 грн, які нараховані із врахуванням денної відсоткової ставки 0,9587%, а також інших - менших відсоткових ставок ніж визначено умовами договору, що свідчить про застосування кредитором на власний розсуд певних умов лояльності по відношеню до позичальника. Також при здійснені розрахунку кредитором враховані сплачені відповідачем 3 304,81 грн, які зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами, що послідовно відображено у картці виконання договору (арк. спр.23).

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував. Доказів про належне виконання умов кредитного договору не надав.

Згідно вимог частини першої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Водночас суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією за управління та обслуговування кредиту з наступних підстав.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримав на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 701,00 грн. Суд вважає, що ця вимога задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Умовами кредитного договору визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості це - комісія, яку позичальник сплачує на користь кредитодавця, що нараховується за кожний період користування кредитом між датами здійснення чергового платежу згідно графіку платежів (розрахунковий період).

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» наведено перелік типових умов, які вважаються несправедливими в розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Об`єднана палата дійшла до висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи вищевикладені мотиви, суд вважає, що нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 701,00 грн є безпідставним та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з відповідача підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26 430,48 грн, з яких 15 606,83 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 823,65 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: Правила надання коштів та банківських матеріалів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс», договір про споживчий кредит (публічна частина) (арк. спр.11-18, 20-30), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодилась з ними, підписуючи кредитний договір.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 662,40 грн, а всього - 9 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «Юніт Капітал» в особі директора Хлопкової М.С. 20 січня 2026 року укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 з Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» в особі керуючого бюро Тимошенка О.О. Згідно з умовами договору конкретне доручення клієнта визначається в окремій додатковій угоді. Гонорар адвоката складається з суми вартості, тарифи яких узгодженні сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (арк. спр.57-58).

З додаткової угоди №25771391681 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року вбачається, що Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» взяло на себе зобов`язання надати юридичну допомоги, зокрема щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №180325 від 23 квітня 2025 року боржником за яким є ОСОБА_1 (арк.спр.59).

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно договору №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, Адвокатським бюро «Тараненко та Партнери» надані послуги, пов`язані із складанням позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №180325 від 23 квітня 2025 року, вивченням матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, на що витрачено 6 годин. Вартість послуг - 7 000 гривень (арк. спр. 60).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Враховуючи часткове задоволення позову, ціну позову (27 131,48 грн), те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2593,44 грн (26 430,48 х 100 : 27 131,48 = 97,41 х 2662,40 : 100 = 2 593,44) та 4 870,50 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 100 х 97,41 = 4 870,50).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 180325 від 23 квітня 2025 року у розмірі 26 430 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять) гривень 48 коп., з яких: заборгованість по кредиту 15 606,83 грн, заборгованість за процентами 10 823,65 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 4 870 гривень 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 593 гривень 44 коп. сплаченого судового збору, а всього - 7 463 (сім тисяч чотириста шістдесят три) гривні 94 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: вул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ - 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник