Ухвала суду № 136724433, 19.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/4699/26

ун. № 759/13302/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Святошинської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину 2013 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилався на те, що органом досудового встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 10.11.2025, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на зберігання та збут відеопродукції порнографічного характеру, за попередньою змовою групою осіб.

З метою отримання матеріальної вигоди, останні, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 10.11.2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений спосіб, на власні технічні пристрої, завантажили відеозображення порнографічного характеру, яке зберігали з метою подальшого збуту, після чого, збули за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту з метою отримання матеріальної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , створили профілі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - з іменем користувача « ОСОБА_8 » та « ОСОБА_9 » - з іменем користувача « ОСОБА_10 », та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».

Продовжуючи реалізувати свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту, 10.11.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створеного профілю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з іменем користувача « ОСОБА_8 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_11 ».

Під час листування, 10.11.2025 о 17 год. 38 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за грошову винагороду на загальну суму 50 Євро, що відповідно до курсу Національного банку України, станом на 10.11.2025, складало 2425 грн., збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_11 » шляхом надсилання у додатку Telegram порнографічний контент у вигляді 1 відеозображення під назвою « 10 листопада 2025.mp4 »,

що містить зображення оголених осіб жіночої статі, які демонструють сцени статевих актів та імітуючи, при цьому, статеві акти неприроднім способом, що, відноситься до порнографії, за яке отримали на банківську платіжну картку « А банк » № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у зберіганні, збуту та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_7 , виник повторний злочинний умисел на повторне зберігання та збут відеопродукції порнографічного характеру, за попередньою змовою групою осіб.

З метою отримання матеріальної вигоди, останні, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановлений спосіб, завантажили на власні технічні пристрої відеозображення порнографічного характеру, яке повторно зберігали з метою подальшого збуту, після чого, повторно збули за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи протиправний умисел на збут порнографічного контенту, з метою отримання матеріальної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , створили профіль з псевдонімом « ОСОБА_8 », назву якого, у невстановлений досудовим розслідуванням час, змінили на « ОСОБА_12 » та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».

12.02.2026 року, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи умисел направлений на повторне розповсюдження порнографічних зображень, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний характер, знаходячись у за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створений профіль з псевдонімом « ОСОБА_12 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 ».

Під час листування, 12.02.2026 о 16 год. 36 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 » за грошову винагороду, шляхом надсилання у додатку «Telegram», порнографічний контент у вигляді 2 відеозображень під назвою:

« IMG_5641 »,

« IMG_5568 »,

що містять зображення оголених осіб жіночої статі, які демонструють сцени статевих актів та імітуючи, при цьому, статеві акти неприроднім способом, що, відноситься до порнографії., за що отримали грошові кошти в сумі 2700 грн. на банківську платіжну картку « АТ Райфайзен Банк Аваль » № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_7 ,

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у зберіганні, збуті та розповсюдженні відеопродукції порнографічного характеру, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на зберігання з метою подальшого збуту відеопродукції, яка відноситься до дитячої порнографії, за попередньою змовою групою осіб.

Так, з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи умисел на зберігання дитячої порнографії з метою збуту та розповсюдження, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, у невстановлений слідством спосіб та час, але не пізніше 12.02.2026, отримали у своє користування і розпорядження 3 відеофайли, під назвою:

document_4947632351661261762,

document_4947632351661261761,

document_4945074393693816456,

які відносяться до дитячої порнографії, які, станом на 27.02.2026, залишили у себе на зберіганні, маючи до них безперешкодний доступ до моменту викриття їх протиправних дій працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме: в умисному зберіганні, з метою збуту та розповсюдження дитячої порнографії, вчинене групою осіб.

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше 12.02.2026, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою отримання матеріальної вигоди, у ОСОБА_4 разом з ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на збут відеопродукції, яка відноситься до дитячої порнографії, за попередньою змовою групою осіб.

Так, з метою отримання матеріальної вигоди, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи умисел на збут дитячої порнографії, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , порушуючи суспільну мораль, тобто систему етичних норм, правил поведінки, що склалися у суспільстві на основі традиційних духовних і культурних цінностей в частині заборони поширення серед населення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої 20.06.2012 та Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, у невстановлений слідством спосіб та час, але не пізніше 12.02.2026, отримали у своє користування і розпорядження 3 відеофайли, які відносяться до дитячої порнографії.

В подальшому, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , використовуючи профіль з псевдонімом « ОСОБА_8 », назву якого у невстановлений досудовим розслідування час змінили на « ОСОБА_12 » та розпочали листування з користувачами додатку «Telegram».

12.02.2026, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , маючи умисел, направлений на збут і розповсюдження дитячої порнографії, усвідомлюючи, що їх дії носять незаконний характер, знаходячись у за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні пристрої з доступом до мережі Інтернет, за допомогою встановленого додатку «Telegram» з ID-номер НОМЕР_1 , та створений профіль з псевдонімом « ОСОБА_12 », розпочали листування з користувачем додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 ».

Під час листування, 12.02.2026 о 17 год. 08 хв., 17 год. 10 хв. та 17 год. 11 хв., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , за грошову винагороду на загальну суму 2600 грн., збули користувачу додатку «Telegram» під псевдонімом « ОСОБА_13 », шляхом надсилання у додатку «Telegram», 3 відеофайли, які відносяться до дитячої порнографії під назвою:

document_4947632351661261762,

document_4947632351661261761,

document_4945074393693816456,

які з моменту придбання та завантаження, збули за грошові кошти, які отримали на банківську платіжну картку « АТ Райфайзен Банк Аваль » № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_7 ,

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, а саме: в умисному збуті та розповсюдження дитячої порнографії, вчинене групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_4 ,. у період час з березня місяця, але не пізніше травня місяця 2018 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті шляхом вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло своєї падчерки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з якою ОСОБА_4 перебував у сімейних відносинах і фактично являвся особою, який повинен займатись її вихованням, та, яка не досягла чотирнадцяти років, з використанням геніталій, незалежно від її добровільної згоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , з березня місяця але не пізніше травня місяця 2018 року, у невстановлений органом досудового розслідування день та час, перебуваючи за місцем проживання у АДРЕСА_1 , користуючись відсутністю своєї співмешканки вдома та відсутністю інших дорослих осіб, а також, безпорадним станом своєї падчерки ОСОБА_14 , яка, в силу малолітнього віку, не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну вікову та фізичну перевагу, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, маючи намір на задоволення статевої пристрасті, та ігноруючи принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_4 , із застосуванням психологічного примусу, що полягало у використанні довірливого ставлення до себе та маніпулюванні таким відношенням, здійснив зґвалтування, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із оральним та вагінальним проникненням в тіло своєї малолітньої падчерки - ОСОБА_14 , з використанням геніталій, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, а саме: у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним та оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

27.02.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

27.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч.ч. 1,4 ст. 301-1 КК України.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на строк до 27.04.2026 (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 625 600 гривен.

17.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 152 КК України.

Постановою керівника Київської міської прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026, продовжено до трьох місяців, тобто до 27.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27.05.2026 (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 625 600 гривен.

19.05.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026, продовжено до шести місяців, тобто до 27.08.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026, закінчується 27.05.2026, однак, закінчити розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе, оскільки для зібрання достатніх доказів для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваного у провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень, зокрема: отримати висновок призначеної судової амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно потерпілої від 18.03.2026; отримати висновок призначеної судової амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваного ОСОБА_4 від 08.05.2026; отримати висновок призначеної судової амбулаторної психолого-психіатричної експертизи відносно підозрюваної ОСОБА_7 від 08.05.2026; отримати тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні АТ " УНІВЕРСАЛ БАНК ", АТ « Ощадбанк », АТ « УКРСИББАНК », АТ « ТАСКОМБАНК », АТ « А-БАНК », « АТ Райффайзен Банк », за результатами яких провести аналіз руху грошових коштів; провести огляд отриманої інформації, згідно висновків комп`ютерно-технічних експертиз № СЕ-19/111-26/17627-КТ від 10.04.2026 та № СЕ-19/111-26/18729-КТ від 21.04.2026, після чого призначити мистецтвознавчу та портретну експертизи; вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри підозрюваному з урахуванням зібраних доказів; відповідно до вимог ст. 28 КПК України, прийняти законне процесуальне рішення з урахуванням вимог глави 24 КПК України.

Для проведення та завершення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які мають важливе значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, та враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, що зазначені в пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, а тому є необхідність у продовженні строків тримання підозрюваного під вартою.

Прокурор у даному кримінальному провадженні клопотання підтримала та просила задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо продовження його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, посилаючись на необгрнтованість підозри та відсутність ризиків зазначених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення прокурора, адвоката та підозрюваного, вивчивши зміст та мотиви клопотання і надані суду письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Крім цього, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч.3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що 27.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301, ч.ч. 1,4 ст. 301-1 КК України.

17.03.2026 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 4 ст. 152, ч. 3 ст. 301 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.01.2026;

- протоколами допиту потерпілої ОСОБА_14 від 16.01.2026;

- протоколом огляду місця події від 16.01.2026 в ході якого у ОСОБА_14 було вилучено мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro Max», IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 , який остання добровільно надала для огляду;

- протоколом огляду предмету від 20.01.2026;

- протоколами оглядів предметів від 10.03.2026;

- протоколами оглядів предметів від 11.03.2026;

- протоколами оглядів предметів від 12.03.2026;

- протоколом огляду предмету від 06.04.2026;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

-протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_18 ;

-висновком експерта № СЕ-19/111-26/3733-МЗ від 10.02.2026;

-висновком експерта № СЕ-19/111-26/8799-МЗ від 24.02.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/18734-МЗ від 27.04.2026;

- висновком експерта № 042-324-2026 від 03.04.2026;

- висновком експерта № 042/1-94-2026 від 03.04.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/18729-КТ від 21.04.2026;

- висновком експерта № СЕ-19/111-26/17627-КТ від 10.04.2026;

-протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.02.2026;

-протоколом огляду покупця від 12.02.2026;

-протоколом обшуку проведеним за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від 27.02.2026;

- протоколами затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.02.2026;

-протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_7 від 27.12.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

27.02.2026 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 28.02.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою на строк до 27.04.2026 (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 625 600 гривен.

17.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301, ч. 4 ст. 152 КК України.

Постановою керівника Київської міської прокуратури, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026, продовжено до трьох місяців, тобто до 27.05.2026.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 22.04.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 27.05.2026 (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 625 600 гривен.

19.05.2026 ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026100080000144 від 16.01.2026, продовжено до шести місяців, тобто до 27.08.2026.

Разом з тим у кримінальному провадженні, на даний час не вчинено ряд процесуальних дій, які органу досудового розслідування не вдалось закінчити до закінчення дії ухвали про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 .

Що стосується наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то слід зазначити, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочини які інкримінують ОСОБА_4 є, зокрема особливо тяжкими за які передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до п`ятнадцяти років та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкриміновані злочини для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що підозрюваному відомо місце проживання вказаних осіб та останній перебував з ними у сімейних відносинах.

Тобто, вищевказаний фактор свідчить про те, що перебуваючи на волі та відповідно маючи можливість доступу до контакту з потерпілою та свідками, зокрема малолітнім сином, у тому числі з використанням месенджерів, соціальних мереж, телефонних дзвінків, підозрюваний ОСОБА_4 буде мати можливість незаконно вплину на них з метою ненадання показань, які мають важливе значення для викриття всіх обставин кримінального правопорушення, повною відмовою від прийняття участі у слідчих та процесуальних діях, які є необхідними при розслідуванні даної категорії кримінальних правопорушень, або викривлення інформації на користь підозрюваного, яку необхідно отримати під час проведення слідчих дій за її участі.

Підозрюваний ОСОБА_4 шляхом навіювання, прохання, обіцянок винагород для потерпілої та свідків, або шляхом погроз застосувати покарання, буде здійснювати незаконний вплив на них з метою ухилення від викриття злочинних діянь, у яких останній обґрунтовано підозрюється.

У разі перебування на волі підозрюваного ОСОБА_4 , орган досудового розслідування не зможе контролювати такі спроби, що зашкодить об`єктивному розслідуванню провадження та призведе до спотворення істини у даному провадженні.

Незаконний вплив на потерпілу, свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку органу досудового розслідування, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, що характеризуються особливою суспільною небезпекою та зухвалістю. Зазначені кримінальні правопорушення він вчинив щодо малолітньої особи, яка в силу свого неповноліття, не могла чинити достатній опір протиправним діям відносно неї.

Вказане свідчить про низький рівень правової свідомості та соціальної відповідальності підозрюваного, а також, про схильність до злочинних дій проти статевої свободи та статевої недоторканості відносно дітей, а також, проти громадського порядку та моральності.

Такий вид кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, а також проти громадського порядку та моральності відносно дітей є латентними злочинами, що дозволяє правопорушникам довгий час залишатись не викритими та продовжувати свою злочинну діяльність у даному напрямку.

Враховуючи вказані обставини, характер інкримінованих кримінальних правопорушень, є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність.

Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному, на думку органу досудового розслідування, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.

За сукупності таких обставин, слідчий суддя, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та приймаючи до уваги, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 закінчується і змінити йому запобіжний захід з урахуванням особи підозрюваного і в силу тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення не видається за можливе, досудове розслідування у встановлений законом строк не видається за можливе закінчити, а також раніше заявлені ризики при обранні запобіжного заходу продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, та є всі підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та належну поведінку, попередити вчинення нових злочинів, утриматись від спілкування з потерпілою та свідками, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання і продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрювану особу від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

При визначенні розміру застави суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має на утриманні малолітню дитину, обставини кримінального правопорушення, у вчинення якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, зокрема віднесено до категорії особливо тяжких.

Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваної особи, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки підозрюваного в суд достатнім стримуючим фактором для підозрюваного, щоб не здійснити втечу.

Слідчий суддя вважає, що в даному випадку слід визначити підозрюваному заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про його особу, про спосіб його життя, про наявність на утриманні малолітньої дитини, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та з урахуванням стадії досудового розслідування має бути призначена у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Тож, за наведеного слід визначити ОСОБА_4 заставу у 180 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, беручи до уваги обставини вчинення злочину.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою..

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 17 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваном, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: депозитний рахунок: код ЄДРПОУ - 26268059 , банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ , МФО- 820172 , рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за…(П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали (назва суду) від (дата ухвали) по справі №.., кримінальне провадження № , внесені (ПІБ особи, що вносить заставу), згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду по вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до територіальних органів/підрозділів ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- уникати спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Визначити термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави до 19.07.2026.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього згідно цієї ухвали обов`язків, а також, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1