Рішення № 136724312, 01.12.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9461/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

01 грудня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Левицької Я.К.,

за участю секретаря судового засідання Новіцької О.К.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ТОВ «Санфорд Капітал» звернулось до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 26201000401070 від 14.01.2019 у розмірі 11 793,46 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.01.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір № 26201000401070 про встановлення кредитного ліміту (далі - Кредитний договір). Відповідно до Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро», розміщений на офіційному сайті Банку: www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір. Кредитний договір разом з УДБО та Заявою-згодою складають єдиний договір. Відповідно до Кредитного договору Банк зобов`язується здійснювати кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта, відкритого в Банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку. Умови нарахування Банком процентів та комісій (за наявності) за користування кредитом та порядок і строки їх оплати клієнтом визначені розділом 2 Кредитного договору та Розділом 6 УДБО. У разі використання кредиту за Кредитним договором, на підставі якого встановлено ліміт кредитної лінії, клієнт зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату процентів, нарахованих за користування кредитом у попередньому календарному місяці, комісій, нарахованих наприкінці попереднього календарного місяця (у разі наявності), частини заборгованості за кредитом та іншої заборгованості за Кредитним договором. 11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24. Також клієнт і фактор підписали додатки до Договору факторингу, зокрема Реєстр Боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином ТОВ «Санфорд Капітал» набуло право вимоги до боржників за Кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26201000401070 від 14.01.2019 року. Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №26201000401070 від 14.01.2019 року, сформованої АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: 11 793,46 грн, з яких: 4 521,56 грн - залишок простроченого кредиту; 6 015,46 грн - залишок прострочених відсотків; 1 526,44 грн - залишок прострочених комiсiй.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 30.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи у спрощеному провадженні без виклику сторін, не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за своєї відсутності до суду не подав.

За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з`явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку із тим, що відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 14.01.2019 між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено договір № 26201000401070 про встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Банк зобов`язується здійснювати кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта, відкритого в Банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (кредитної картки), шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії без забезпечення (кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів Клієнта на рахунку.

Відповідно до Розділу 1 УДБО: Кредитна лінія - форма кредитування, за якою, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення Кредиту згідно з умовами відповідного Кредитного договору та УДБО. У разі часткового або повного погашення Кредиту ліміт Кредитної лінії відновлюється до встановленого розміру та Клієнт може повторно отримати Кредит у межах доступного ліміту протягом строку дії Кредитної лінії.

Пунктом 1.2. Кредитного договору сторони погодили конкретні умови, на яких відбувалось кредитне обслуговування Банком рахунку Клієнта, зокрема: п.1.2.1. - ліміт Кредитної лінії становить 5 000 грн; п.1.2.2. - строк дії кредитного ліміту 12 місяців здати встановлення кредитного ліміту; п.1.2.3. - розмір процентної ставки за користування Кредитом є фіксованою і нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість за кредитом - 48,00% річних, на прострочену заборгованість за кредитом - 56% річних; п.1.2.4. щомісячна комісія за користування лімітом кредитної лінії - 2,0% від фактичної заборгованості за кредитом станом на останній банківський день поточного місяця; п. 1.4. реальна річна процентна ставка за кредитом становить 89,88% річних;

Умови нарахування Банком процентів та комісій (за наявності) за користування кредитом та порядок і строки їх оплати клієнтом визначені розділом 2 Кредитного договору та Розділом 6 УДБО. Зокрема встановлено наступне:

-проведення клієнтом операцій за рахунком за рахунок кредиту є його безумовною згодою з умовами надання кредиту - пункт 6.11. УДБО;

-кредит вважається використаним з дати відображення на рахунку суми операції, що була здійснена (повністю або частково) за рахунок ліміту кредитної лінії - пункт 6.11. УДБО;

-у разі використання кредиту за Кредитним договором, на підставі якого встановлено ліміт кредитної лінії, клієнт зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату процентів, нарахованих за користування кредитом у попередньому календарному місяці, комісій, нарахованих наприкінці попереднього календарного місяця (у разі наявності), частини заборгованості за кредитом та іншої заборгованості за Кредитним договором (далі - обов`язковий платіж), розмір та порядок погашення (з урахуванням погашень за кредитом до дати формування обов`язкового платежу) якого визначений в Кредитному договорі та УДБО - пункт 6.11. УДБО;

-Банк нараховує проценти за користування кредитом на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Базою нарахування процентів є фактична заборгованість за кредитом станом на кінець кожного операційного дня банку - пункт 2.2. Кредитного договору;

-заборгованість погашається клієнтом шляхом зарахування обов`язкового платежу на рахунок, визначений у п.1.1. Кредитного договору, в узгоджений сторонами строк.

-Розмір обов`язкового платежу становить певний, передбачений Кредитним договором відсоток, від суми фактичної заборгованості за Кредитним договором та суми нарахованих процентів та комісій за користування кредитом станом на останній банківський день місяця, за який сплачується обов`язковий платіж - пункт 2.3. Кредитного договору;

-Згідно розділу 1 УДБО обов`язковий платіж - щомісячний платіж клієнта з погашення заборгованості, що зобов`язаний сплачувати клієнт у разі використання кредитних коштів. Мінімальна сума обов`язкового платежу визначається умовами Кредитного договору;

-Заборгованість за Кредитним договором (у тому числі, заборгованість за кредитом, процентами, комісіями, неустойкою та іншими платежами) повинна бути погашена клієнтом у повному обсязі не пізніше кінцевої дати строку користування кредитом, визначений у Кредитному договорі. У випадку порушення клієнтом встановлених термінів/строків погашення заборгованості за Кредитним договором Банк має право нараховувати проценти на суму заборгованості за кредитом за ставкою встановленою для простроченої заборгованості за кредитом (якщо це передбачено Кредитним договором) з дати виникнення до дати повного погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором - пункт 6.11. УДБО.

Отже, уклавши даний кредитний договір, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір оформлений сторонами у письмовій формі.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, за Кредитним договором № 26201000401070 від 14.01.2019 станом на 10.04.2024 загальна сума заборгованості відповідача становить 11 737,70 грн, з яких: 4 251,56 грн - залишок простроченого кредиту, 5 959,70 грн - залишок прострочених відсотків, 1 526,44 грн - залишок прострочених комісій.

На підтвердження виконання АТ «Банк Кредит Дніпро» зобов`язання з перерахування відповідачу кредитних коштів за Кредитним договором № 26201000401070 від 14.01.2019, надано копію виписки по особистому рахунку відповідача за період з 14.01.2019 року по 10.04.2024 року, з якої вбачається, що АТ «Банк Кредит Дніпро» перераховано кредитні кошти на особистий рахунок ОСОБА_1 , як це передбачено умовами кредитного договору.

11.04.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (фактор) був укладений Договір факторингу №11/04/24.

Відповідно до п.1.1. зазначеного Договору, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за Кредитними договорами (Портфель заборгованості) відповідно до Реєстру боржників згідно додатку №1. Внаслідок передачі (відступлення) Права вимоги за цим Договором, фактор заміняє клієнта у Кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за Кредитними договорами - пункт 1.2. Договору.

Відповідно до п. 7.1. Договору факторингу, фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього Права вимоги. Розмір фінансування становить 5 400 004,00 грн без ПДВ і був сплачений фактором клієнту, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 18 від 11.04.2024 р. на суму 5 400 004,00 грн. Також клієнт і фактор підписали додатки до Договору факторингу, зокрема Реєстр боржників і Акт приймання-передачі прав вимоги. Таким чином фактор набув право вимоги до боржників за Кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №26201000401070 від 14.01.2019 року. Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №26201000401070 від 14.01.2019 року, сформованої АТ «Банк Кредит Дніпро» станом на 10.04.2024 року заборгованість відповідача становить: 11 793,46 грн, з яких: 4 251,56 грн - залишок простроченого кредиту; 6 015,46 грн - залишок прострочених відсотків; 1 526,44 грн - залишок прострочених комiсiй.

Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо AT «Банк Кредит Дніпро» станом на день відступлення права вимоги - 11.04.2024 року. ТОВ «Санфорд Капітал» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах.

Угода, в якій відбувається заміна однієї зі сторін, є уступкою права вимоги. Факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), у якому відбувається заміна кредитора, є різновидом таких угод. Тобто, факторинг - це комплекс кредитно-фінансових операцій з продажу боргових прав одного підприємства іншому суб`єкту-фактору за плату (Відповідно до ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що факторинг є фінансовою послугою). Фактором можуть виступати банки, інвестиційні та кредитні організації, що мають ліцензію на надання кредитів іншим особам під відсотки. Поняттю продаж боргових прав тотожні поняття «продаж дебіторської заборгованості» та «продаж прав боргових вимог».

Таким чином, факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), відповідно до ст. 1077 ЦК України, є операцією, у якій одна сторона (фактор) передає (або зобов`язується передати) кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає (або зобов`язується відступити) факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Судом достовірно встановлено, що фінансова установа свої зобов`язання за кредитним договором виконала у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договору, суму заборгованості не сплачує.

У ході розгляду справи стороною позивача доведено те, що позивач на даний час є законним правонаступником стягувача за укладеним договором, боржником за якими є відповідач.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит обов`язково зазначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

Відповідно до умов Кредитного договору № 26201000401070 від 14.01.2019 року, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредиту. Підписавши вказаний кредитний договір відповідач беззастережно підтвердив, що приймає пропозицію АТ «Банк Кредит Дніпро» і згоден з усіма умовами УДБО в повному обсязі, зокрема щодо порядку укладання договорів та умов надання всіх послуг, в тому числі, що можуть бути надані йому в майбутньому (з урахуванням всіх змін та доповнень).

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши надані відомості щодо заборгованості, суд погоджується з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитних договорів, та вважає, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитними договорами знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, не спростовані відповідачем.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками та комісією за надання кредиту вчасно не повернув, наявні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Санфорд Капітал» всієї суми заборгованості, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачем не спростовано, а саме заборгованості у загальному розмірі 11 793,46 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 200,00 грн, які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2 422,40 грн при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією № 1157 від 15.05.2025.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням наведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Згідно з приписами частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Приймаючи до уваги наведене, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, суд доходить висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 7 200,00 грн із позовними вимогами та вважає вірним часткове стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат - у розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись ст. 3, 4, 8, 10-12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» заборгованість за договором № 26201000401070 про встановлення кредитного ліміту від 14.01.2019 року в сумі 11 793 (одинадцять тисяч сімсот дев`яносто три) грн 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти вимог щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», місцезнаходження: 49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, прим. 68, 69 код ЄДРПОУ 43575686;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Я.К. Левицька