Постанова № 136724209, 20.05.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6006/26

3/758/2697/26

Категорія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., із секретарем судового засідання Косинською Ю.О., за участю представників Енергетичної митниці Холодкової О.С.,Гереги К.М., захисника адвоката Денисової М.П., яка діє в інтересах особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Державної митної служби України Енергетичної митниці про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м.Єнакієве Донецької області, є керівником ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс», зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 485 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №0006/UA903000/2026, 30.01.2026 року:

з метою перевірки дотримання ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» (адреса на час вчинення правопорушення Київська область, Бориспільський район, с.Переяславське, вул. Шевченка, буд. 1В, код ЄДРПОУ 429582295) вимог законодавства України з питань митної справи Енергетичною митницею проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності вказаного підприємства за період з 01.10.2021 по 31.07.2025 Акт 12.11.2025 №29/25/7.6-19/42958295 (далі - Акт)). За результатами документальної планової виїзної перевірки на адресу ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» направлені податкові повідомлення-рішення від 24.12.2025 №UA903000202551, UA903000202551. У ході проведення перевірки було здійснено зокрема перевірку достовірності декларування вказаним підприємством митної вартості імпортованих товарів у частині витрат на транспортування, шляхом співставлення даних, що містяться у документах, наданих до митного оформлення, з первинними документами, даними бухгалтерського обліку, наданими в ході перевірки (пункт 3.2.5 розділ ІІІ Акту). За результатами перевірки правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» перевезення (надалі послуги) імпортованих товарів, а саме «газ вуглеводний скраплений» автомобільним та залізничним транспортом у період з 01.10.2021 по 31.07.2025 на умовах поставки FCA/DAP/DAF/EXW/CFR встановлено порушення повноти декларування митної вартості за 412 митними деклараціями, а саме не включення до складових митної вартості суми у розмірі 15 336 514,55 грн. сплаченої ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» за перевезення товарів до митного кордону України.

Тобто, під час здійснення митного оформлення товарів за 412 митними деклараціями, визначеними в Акті товарів «газ вуглеводний скраплений», посадовими особами ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» не включено до митної вартості товарів транспорті витрати (витрати за надані перевізниками послуги з перевезення товарів) у сумі 15 336 514,55 грн. (відомості щодо фактичного розміру транспортних витрат за перевезення (надані послуги) імпортованих товарів наведено у додатках № 2, №4, № 6, №8 Акту), сплачені ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» за операції здійснені за межами території України та ненадані до митного органу відповідні документи щодо їх сплати під час здійснення митних оформлень товарів, чим порушено норми частини 10 статті 58 Митного кодексу України, а саме «при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення митну територію України». З огляду на зазначене, встановлено факт заявлення в митних деклараціях недостовірних відомостей стосовно митної вартості товарів при їх митному оформленні розрахунок заниження податкового зобов`язання та сплати митних платежів наведено у додатках №3, №5, №7, №9 до Акту. Зазначені дії призвели до недобору митних платежів на загальну суму 1 339 210,75 грн., ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» сплачено митні платежі у сумі 39 133 081,57 грн. (спеціальне мито 3541 704,67 грн. ПДВ 38 791 376, 90 грн.), а з врахуванням транспортних витрат, підприємство повинно було сплати митні платежі у сумі 40 472 292,32 грн. В тому числі: спеціальне мито у сумі 360 347,53 грн. та ПДВ у сумі 40 11 944,79 грн. (не сплачено до Держбюджету податки у сумі 1 339 210, 75 грн.). Тобто посадові особи ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» надали митному органу неправдиві відомості щодо митної вартості товару, що спричинило зменшення розміру митних платежів на суму 1 339 210,75 грн.

Згідно з частиною 2 статті 459 Митного кодексу України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами-посадові особи цих підприємств.

У період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність підприємства згідно з наказом від 17.04.2019 №1 був зокрема директор - ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією, розміщеною а АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що відносно директора ТОВ «Ел Пі Джі Сервіс» про ОСОБА_1 посадовими особами Енергетичної митниці за ознаками ст.485 Митного кодексу України за 14 митними деклараціями, які включені до Акту, складено 14 протоколів про порушення митних правил, недобори митних платежів встановили 68 706,20 грн. (спеціальне мито у сумі 9 200, 21 грн. та ПДВ у сумі 59 505, 99 грн).

Таким чином, в діях громадянина ОСОБА_1 вбачаються ознаки порушення митних правил, а саме вчинення дій, спрямованих на заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів неправдивих відомостей щодо складових митної вартості товарів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 1 270 504,55 грн. (спеціальне мито у сумі 9 442, 65 грн. та ПДВ у сумі 1 261 061, 90 грн).

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною статті 485 Митного кодексу України.

У судовому засіданні захисник адвокат Денисова М.П. надала письмові заперечення по суті протоколу про адміністративне правопорушення та просила витребувати додаткові відомості у Енергетичної митниці, а саме перелік митних декларацій, порушення за якими інкримінуються ОСОБА_1 , а також документи, що стали підставою для складання 14 протоколів про аналогічні адміністративні правопорушення у березні-квітні 2025 року.

Представники Енергетичної митниці зазначили, що даний протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений на підставі акту виїзної планової перевірки, яким встановлено порушення повноти декларування митної вартості за 412 митними деклараціями за перевезення товарів до митного кордону України.

Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним,- відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Закон передбачає, що суд розглядає справу про адміністративне правопорушення у межах, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин і не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч.1ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належне складання протоколу про адміністративне правопорушення, який згідно з ст. 251 КУпАП, є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на посадову особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Тобто при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, посадова особа, яка його складає, зобов`язана зазначати суть адміністративного правопорушення, тих виклад обставин, які вважає порушеними, що відповідає диспозиції інкримінованої статті Закону.

Судом встановлено, що осадовою особою Енергетичної митниці складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення ним складання низки митних декларацій, однак на жодну з них в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання, крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про порушення повноти декларування митної вартості за 412 митними деклараціями, водночас податкове повідомлення-рішення №UA903000202551 містить посилання на 414 митних декларацій, податкове повідомлення-рішення №UA903000202550 (про яке не зазначено у протоколі) містить посилання на 19 митних декларацій, при цьому акт про результати документальної планової виїзної перевірки №29/25/7.6-19/42958295, містить посилання на 424 митні декларації, за якими знижена сплата митних платежів, тобто такі розбіжності щодо кількості митних декларацій, порушення за якими інкримінуються ОСОБА_1 , суперечить принципу правової визначеності, свободи від суперечностей, однозначності для розуміння, оскільки може містити ознаки не конкретного обвинувачення, від якого особа повинна захищатись.

Особа має безумовне право чітко знати, у вчиненні якого адміністративного правопорушення його звинувачують. Ця інформація має бути надана своєчасно, у письмовій формі та зрозумілою мовою.

Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005).

Стаття 485 МК України в встановлює відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Санкція цієї норми передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Отже, обов`язковим елементом передбаченого ст.485 МК України правопорушення є мета його вчинення - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

У зв`язку із цим, предметом доказування у таких категоріях справ є визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа, що також є суттєвим, при накладені адміністративного стягнення.

Вищенаведені неточності в кількості митних декларацій, та відсутність їх конкретизації із вказівкою по кожній дати, номеру та задекларованої за нею суми транспортних витрат, суми сплачених митних платежів та суми недоотриманих митних платежіву протоколі про адміністративне правопорушення, позбавляє суд можливості здійснити перевірку всіх порушень щодо внесення відомостей у митні декларації та загальної суми недобору митних платежів, яка наведена у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки Енергетичною митницею встановлено внесення недостовірних відомостей не в одну митну декларацію, а в 412 таких митних декларації, як про це зазначено у протоколі, жодна з яких у протоколі не наведена, а матеріали справи вказують на іншу кількість митних декларацій, що вказує на вагомі неточності матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення та фактичних обставин, викладених в ньому.

Вказані порушення складання протоколу про адміністративне правопорушення є істотними та не можуть бути усунені судом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 7-8 ст. 494 Митного кодексу України, протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до відповідальності. У разі відмови особи одержати примірник протоколу, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник протягом трьох днів надсилається особі, яка притягується до відповідальності.

Встановлені обставини та неточності в протоколі про порушення митних правил та наданих письмових не відповідають принципу правової визначеності (ясності викладу, однозначності для розуміння), а також встановленому п. 7 ч. 1 ст. 8 Митного кодексу України принципу додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Статтею 527 МК України передбачено, що у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, має право винести, зокрема, постанову про проведення додаткової перевірки. У постанові про проведення додаткової перевірки зазначаються конкретні суб`єкти, завдання та строки перевірки. Ці дії не повинні порушувати права громадянина, шкодити господарській діяльності юридичної особи.

У ході додаткової перевірки митному органу необхідно усунути зазначені в даній постанові недоліки і встановити обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та залишилися не з`ясованими, що є підставою для направлення матеріалів справи митному органу.

Враховуючи, що наведені неточності при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення про порушення митних правил є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, на підставі чого матеріали даної справи, як неналежно оформлені, підлягають направленню до органу, який порушив адміністративне провадження для проведення додаткової перевірки із визначенням завдань та строків такої перевірки.

Також суд зазначає, що у разі необхідності належить виконати інші дії, необхідні для встановлення всіх обставин справи, які підлягають з`ясуванню під час провадження у справі про порушення митних правил. В подальшому, за наявності підстав, направити справу на судовий розгляд.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 486, 494, 527, 528 Митного кодексу України, ст.ст. 9, 245-, 251-251 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України, направити до Енергетичної митниці Державної Митної Служби України для проведення додаткової перевірки для належного оформлення.

Встановити Енергетичній митниці Державної Митної Служби України строк для проведення додаткової перевірки 1 (один) місяць з дня отримання матеріалів даної справи.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Лещенко