Ухвала суду № 136724044, 12.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17083/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Адвокатське об`єднання «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО», про скасування арешту, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2025 року у справі №757/62820/25-к, у кримінальному провадженні №62023000000000114 від 17.02.2023, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Адвокатське об`єднання «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО», про скасування арешту, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2025 року у справі №757/62820/25-к, у кримінальному провадженні № 62023000000000114 від 17.02.20234.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що 12.12.2025 слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва ОСОБА_4 було винесено ухвалу в справі № 757/62820/25-к про арешт майна. Вказана ухвала була винесена за наслідками розгляду клопотання прокурора другого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023000000000114 від 17.02.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 5 ст. 191 , ч. 2 ст. 364 КК України . Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду ОСОБА_5 від 20.11.2025 було надано дозвіл слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62023000000000114 від 17.02.2023 на проведення обшуку у 2-квартирному житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та на земельних ділянках місця його розташування з кадастровими номерами 0710100000:11:086:0016 та 0710100000:11:086:0038, а також на земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:11:086:0037, у тому числі й в усіх спорудах (господарських будівлях), і житлових будинках, які розташовані на даних земельних ділянках, що на праві приватної власності належать ТОВ «АВІЦЕННА ТРЕЙД», де професійну діяльність здійснюють адвокати Адвокатського об`єднання «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО».

Адвокат вважає, що в ході обшуків грубо порушено дотримання гарантій адвокатської діяльності, оскільки вилучене майно використовувалося у професійній діяльності адвокатів та містить відомості, які становлять адвокатську таємницю.

Крім того, арешт майна негативно впливає на господарську діяльність володільця майна АО «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО», оскільки вилучення техніки адвокатського об`єднання фактично паралізувало професійну діяльність адвокатів, оскільки містить конфіденційну інформацію, яка безпосередньо напрацьовувалась та використовувалася ними при веденні справ клієнтів, а отже адвокатське об`єднання повинне нести додаткові витрати коштів та часу на відновлення втрачених документів. Також адвокатське об`єднання несе репутаційні втрати.

На підставі викладеного, просив скасувати арешт на майно, яке виявлене та вилучене 03.12.2025 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , та повернути дане майно для АО «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО», а саме: ноутбук марки «HP EliteBook 745 G6 ProdID 9WD73UC#ABU» моделі «9260NJW», SN# 5CG01004YV із зарядним пристроєм; жорсткий диск модель Verbatim 53401; ноутбук марки «Lenovo» S/N PC-ONYOHX 17-08 із зарядним пристроєм; ноутбук марки «Acer» S/N: NXH9FEU0029040A29E3400 із зарядним пристроєм. мобільний телефон марки «IPhone» чорного кольору у прозорому чохлі; мобільний телефон марки «IPhone» чорного кольору у чохлі бірюзового кольору; мобільний телефон марки «IPhone» голубого кольору у чохлі синього кольору; мобільний телефон марки «Oppo» сірого кольору у прозорому чохлі, S/N НОМЕР_1 ; мобільний телефон марки «Redmi» модель 23108RN04Y, чорного кольору (заблокований); мобільний телефон марки Samsung жовтого кольору; мобільний телефон марки «Lenovo» білого кольору жовтого кольору.

Адвокат з`явилася у судове засідання, подала заяву в якій клопотання підтримала, просила задовольнити, не заперечувала проти розгляду клопотання без фіксації технічними засобами.

Прокурор у судове засідання з`явився, подав заяву, в якій заперечував проти задоволення клопотання, не наполягав на фіксації судового засідання технічними засобами.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом, за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженнні № 62023000000000114 від 17.02.2023 щодо зловживання службовим становищем службовими особами Державної податкової служби України та її територіальними органами, які діючи за попередньою змовою із службовими особами суб`єктів господарської діяльності, з метою одержання неправомірної вигоди, за не створення перешкод при проведенні перевірок та здійсненні господарської діяльності, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам держави, умисно не вживають заходів відповідного правового реагування стосовно окремих комерційних структур, що спричинило тяжкі наслідки.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Так, у ході розслідування провадження отримано відомості щодо службових осіб Державної податкової служби України та Державної митної служби України, які, діючи в інтересах ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що контролюють господарську діяльність суб`єктів підприємницької діяльності ТОВ «РОЯЛ ДЕЛОНІКС» (код ЄДРПОУ 45120778), ТОВ «ГЛОБАЛ АВТОТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44617894) та інших, не провели належні контрольно-ревізійні заходи, що призвело до тяжких наслідків.

З метою реалізації злочинного плану організованою групою осіб на території м. Києва, м. Луцьк та інших регіонах України зареєстровано суб`єкти підприємницької діяльності без мети ведення фінансово-господарської діяльності з метою заволодіння коштами, що підлягали сплаті до Державного бюджету України, а також виведення коштів у тіньовий, неконтрольований Державою обіг.

Так, встановлено, що службові особи Державної податкової служби України та її територіальних органів, діючи за попередньою змовою із службовими особами банківських та фінансових установ, з метою реалізації протиправного механізму та маскування незаконної діяльності використовують реквізити підконтрольних підприємств (контрагентів), які фактично зареєстровані на підставних осіб комерційних структур, а саме: ТОВ «РОЯЛ ДЕЛОНІКС» (код ЄДРПОУ 45120778), ТОВ «ГЛОБАЛ АВТОТРЕЙД ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44617894), ТОВ «ТЕОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 44596272), ТОВ «КОДЕНС» (код ЄДРПОУ 44298431), ТОВ «РІТЕЙЛ СИСТЕМ» (код ЄДРПОУ 43611006), ТОВ «ФЕРАЛ+» (код ЄДРПОУ 44979935), ПП «ГЛОБАЛ АВТОТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 43221305), ПП «ВЕСТ ВУЛКАН» (код ЄДРПОУ 43280643), ТОВ «РЕНДЖАВТО» (код ЄДРПОУ 44846384), ТОВ «ІДРІЯ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 44919939), ТОВ «МАЛУКА ЛТД» (код ЄДРПОУ 44350276, ТОВ «УПК» (код ЄДРПОУ 20856803), ТОВ «ВІСТАМО» (код ЄДРПОУ 43334688), ТОВ ЛАЙТФУД» (код ЄДРПОУ 44193447), ТОВ «ПАН ПРОДУКТ+» (код ЄДРПОУ 35041957), ТОВ «КОНВЕРГО» (код ЄДРПОУ 39291172), ТОВ «РІЕЛ ЕСТЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43208331), ТОВ «ЛІЗИНГКОМ» (код ЄДРПОУ 41067758), ТОВ «СД «ОГІГЕРА» (код ЄДРПОУ 45041267), ТОВ «УКРКОНСАЛТИНГ» (код ЄДРПОУ 32262082), ТОВ «ІМПЕРІАЛ-КОНСАЛТ» (код ЄДРПОУ 43412650), ТОВ «ІМПЕРІАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПРУ 43439176), які здійснюють імпорт автомобілів та інших товарів за зниженими цінами.

Крім того, відповідно до аналітичного висновку ДПСУ встановлено, що ТОВ «ВІСТАМО» (43334688), ймовірно, з метою ухилення від сплати податків не здійснило реєстрацію податкових накладних з ПДВ на загальну суму 170 632 969 грн., у тому числі ПДВ 28 438 829 грн та в подальшому знижено податок на прибуток на суму 92 092 691 грн. ТОВ «ЛАЙТФУД» (44193447), ймовірно, з метою ухилення від сплати податків не здійснило реєстрацію податкових накладних з ПДВ на загальну суму 30 239 224 грн., у тому числі ПДВ 5039 871 грн. та в подальшому знижено податок на прибуток на суму 37 591 553 грн.

Так, 03.12.2025, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, було проведено обшук за адресою: м. Луцьк, вулиця Північна, буд. 1, кв. 1 і м. Луцьк, вулиця Північна, буд. 1, кв. 2, в ході якого виявлено та вилучено майно, на яке в подальшому ухвалою слідчого судді накладено арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, 03.12.2025 вказане майно слідчим у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Також, правові підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відтак, з врахуванням зазначеного, слідчий суддя при накладенні арешту має переконатися, а сторона обвинувачення має довести, що майно арешт на яке накладається, є предметом вчинення кримінального правопорушення, набуте під час його вчинення має відношення до нього.

Разом з цим, до суду звернувся представник власника майна, який вказує, що даний арешт порушує права заявника.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Право власності є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, в якій напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном, принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд констатує порушення державою cm. 1, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження як упродовж досудового розслідування, так і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обгрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяжень, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального провадження.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканість права власності.

Окрім того, Європейський суд прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі "Патрідіс проти Греції" (ВП), заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня1994 року, Series A N 296- А, П. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, п. п. 4962, від 10 травня2007 року). Будь-яке втручання державного органу управо на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", п. п. 69 і 73, Series A N 52). Таким чином, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого1986 року у справі "ОСОБА_1 та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series A N 98).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують, що на даний час відпала потреба у накладенні арешту, а тому доводи представника власника є необґрунтованими.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що стороною звернення не доведено наявності підстав для скасування арешту, оскільки є необхідність у збереженні арештованого майна, з метою досягнення цілей кримінального провадження.

Відтак, слідчий суддя вважає, що заявником, на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та відсутності потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 379, 392, 532 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Адвокатське об`єднання «КМ ЕКСПЕРТ ПРАВО», про скасування арешту, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2025 року у справі №757/62820/25-к, у кримінальному провадженні № 62023000000000114 від 17.02.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10