Ухвала суду № 136723917, 11.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9917/26-ц

пр. 4-с-99/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С. В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко Олег Васильович на бездіяльність посадових осіб Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.В. звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою бездіяльність посадових осіб Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо незняття арешту з майна.

В обґрунтування заявлених вимог представник заявника зазначив, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

При підготуванні документів для перереєстрації вище вказаного житлового будинку, 19.08.2025 року заявнику стало відомо, що на все майно, яке перебуває у його власності накладено арешт.

Згідно з Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено : Тип обтяження: арешт нерухомого майна, Реєстраційний номер обтяження: 9352492. Дата та час реєстрації: 16.12.2009, 11:57:22. Реєстратор: Київська обласна філія ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ, вул. Мельникова, 81. Підстава обтяження: виконавчий лист № 2-889-1 від 28.09.2009, виданий Печерським районним судом м. Києва, на суму боргу 80 496,26 грн, солідарно. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно власника. Власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції, код 34233247, адреса: 09500, Київська обл., Таращанський р-н, м. Тараща, вул. Комсомольська, 20.

Підставою накладення вище вказаного арешту в рамках відкритого виконавчого провадження НОМЕР_2, є виконавчий лист від 28.09.2009 №2-889/1-09, який виданий Печерським районним суду м. Києва.

Так, згідно рішення Печерського районного суду м. Києва було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Закритого акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" суму заборгованості за договором про надання експрес-кредиту №00009-EL-000000000228 від 24 квітня 2008 року в розмірі 69142,13 грн., заборгованість по процентах у розмірі 8607,83 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 1919,60 грн. та судові витрати у розмірі 826,70 грн., всього 80496,26 грн.

Стягувачем в даному виконавчому провадженні НОМЕР_2, відкритому на підставі виконавчого листа вказано - Закрите акціонерне товариство «Кредит Європа Банк» - код ЄДРПОУ: 34576883. Згідно публічної інформації яка міститься на сайті Національного Банку України - https://bank.gov.ua/ua/supervision/institutions/34576883- ЗАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" змінило назву на ПАТ "КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК" та в подальшому 26.06.2025 року відбулася державна реєстрація зміни найменування АТ «КРЕДИТ ЄВРОПА БАНК» на АТ «НЕКСЕНТ БАНК». Боржником у даному виконавчому провадженні був вказаний заявник - ОСОБА_1 . В рамках вище вказаного виконавчого провадження № НОМЕР_2, в рахунок погашення заборгованості з позивача з 20.05.2010 року утримувалися кошти з його пенсії.

За договором про надання експрес-кредиту №00009-EL-000000000228 від 24 квітня 2008 року заборгованість відсутня.

Після того як заявнику в серпні 2025 року стало відомо про наявність арешту він з даного приводу звернувся на гарячу лінію АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «НЕКСЕНТ БАНК» - 0800- 30-97-77 (https://www.nexentbank.com.ua) до ДВС де йому повідомили, що він не є боржником перед банком і всі питання має вирішувати з державною виконавчою службою, яка при закритті виконавчого провадження не зняла арешт з його майна

Після чого заявник звернувся до ДВС де йому письмово повідомили, що старшим державним виконавцем Таращанського РВ ДВС Айдиновою Валентиною Олександрівною було повернуто виконавчий документ стягувачеві - ЗАТ «Кредит Європа Банк». Матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_2, відповідачем знищено.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до суду надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність.

Суд враховує, що за змістом ч.1, ч.2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарги у відсутність учасників справи.

З`ясувавши доводи та аргументи скаржника, викладені в його скарзі, обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частини друга, третя статті 451 ЦПК України).

Як відомо з матеріалів справи виконавче провадження НОМЕР_2 відкрите державним виконавцем під час дії Закону № 606-XIV.

Ha виконання рішення Печерського районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-889/1-09 від 06.05.2009 року видано виконавчий лист № 2-889/1-09 від 28.09.2009 року.

Tак, в Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) виконавче провадження № НОМЕР_2 відкрите на підставі виконавчого лиcтa № -889/1-09, виданого Печерським районним судом м Києвa від 28.09.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Кредит Європа Банк" заборгованості за договором про надання експрес-кредиту №00009-EL-000000000228 від 24 квітня 2008 року в розмірі 69142,13 грн., заборгованість по процентах у розмірі 8607,83 грн., пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 1919,60 грн. та судові витрати у розмірі 826,70 грн., всього 80496,26 грн.

16.12.2009 року постановою відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

26.09.2025 року на заяву ОСОБА_1 Таращанським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надано відповідь, що виконавче провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання виконавчого листа № 2-889/1-09 від 28.09.2009 року було передано за належністю до Подільського РУЮ м. Києва.

До підстав зняття арешту належать серед іншого закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» 21.04.1999 № 606-XIV).

Відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII визначено вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, а саме:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5 цієї статті визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, законом не передбачено підстав для зняття виконавцем арешту майна у виконавчому провадженні, яке знищено за термінами зберігання.

Відтак, відмовивши ОСОБА_1 у знятті арешту майна, головний державний виконавець Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) діяв правомірно.

Крім того, заявник ОСОБА_1 просить скасувати накладений виконавцем арешт на майно, оскільки існування такого арешту порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, закріплене у ст.41 Конституції України.

Виходячи зі змісту п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 (справа №204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статтей 42, 48, 175, 447 ЦПК України.

Боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18).

Згідно статті 129 Конституції України виконання судового рішення є обов`язковим.

При цьому, матеріали справи містять докази повного виконання рішення Печерського районного суду міста Києва, на виконання якого був виданий виконавчий лист та відповідно відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання рішення Печерського районного суду м. Києва за виконавчим листом № 2-889/1-09 від 28.09.2009 року.

Як зазначено у відповіді державного виконавця від 26 вересня 2025 року виконавче провадження № НОМЕР_2 знищено.

Проте згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 439952099 від 19 серпня 2025 року встановлено, що 16 грудня 2009 року зареєстрований арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 9352492) на все нерухоме майно ОСОБА_1 , підстава обтяження: виконавчий лист № 2-889/1-09 від 28.09.2009 року.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Встановивши зазначені обставини, суд прийшов до висновку, що необхідно скасувати арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений на підставі виконавчого листа № 2-889/1-09 від 28.09.2009 року (реєстраційний номер обтяження 9352492).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 259-261, 268, 352, 354, 355, 447-453 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Якименко Олег Васильович на бездіяльність посадових осіб Таращанського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений на підставі виконавчого листа № 2-889/1-09 від 28.09.2009 (реєстраційний номер обтяження 9352492 від 16 грудня 2009 року).

В іншій частині скарги - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. В. Вовк