Ухвала суду № 136723767, 21.05.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 676/2813/26

Провадження № 2-а/674/15/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 травня 2026 року м. Дунаївці

Суддя Дунаєвецького районного суду Хмельницької області Барателі Д.Т., оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6964900 від 04 квітня 2026 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області, у якому позивач просить суд скасувати постанову інспектора 1 батальйону 2 роти 2 взводу батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Чарановського О.І. серії ЕНА № 6964900 від 04 квітня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн за частиною 1 статті 126 КУпАП. Окрім того, у поданому позові просить звільнити його від сплати судового збору як учасника бойових дій

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області. Справа надійшла до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області 18 травня 2026 року.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак всупереч вказаній нормі позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС у позивача та відповідача.

Згідно з частинами 1 і 4 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1, 2 статті 222 КУпАП).

При цьому приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом у порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а.

З позовної заяви вбачається, що в якості відповідача позивачем зазначено "Департамент патрульної поліції в Хмельницькій області", який є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України без створення окремої юридичної особи (відомостей про реєстрацію зазначеної установи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не виявлено), а тому не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом.

Згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява такого підтвердження не містить.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року становить 665,60 грн.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір у розмір 665,60 грн.

У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з наявністю посвідчення учасника бойових дій, посилаючись на положення Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України, постраждалі учасники Революції Гідності - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

За змістом наведеної норми пільга, передбачена пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", поширюється виключно на справи, в яких предметом спору є порушення прав, набутих особою у зв`язку із наявністю в неї статусу учасника бойових дій. Тобто звільнення від сплати судового збору застосовується лише за наявності причинно-наслідкового зв`язку між предметом спору та порушенням прав, що випливають із статусу учасника бойових дій.

Предметом цього спору є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, винесеної у зв`язку з притягненням позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП. Зазначені правовідносини виникли між позивачем як водієм транспортного засобу та суб`єктом владних повноважень у зв`язку із діями позивача під час дорожнього руху, а не у зв`язку з реалізацією позивачем прав, що випливають із наявності в нього статусу учасника бойових дій.

За таких обставин підстави для застосування пільги, передбаченої пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", у цій справі відсутні, а позивач не звільняється від сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Однак позивачем при поданні позовної заяви до суду не сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України "Про судовий збір", та не додано документа, що підтверджує його сплату, чим порушено вимоги частини 1 статті 161 КАС України, відповідно до якої до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зазначеної вимоги позивачем не дотримано, оскільки попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, у позовній заяві не наведено, а так само не зазначено й про відсутність таких витрат.

Згідно з частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

За правилами частин 1, 2, 5 статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з пунктом 5.26 ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів" відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

У порушення вказаних вимог до позовної заяви додано копії документів (постанови серії ЕНА № 6964900 від 04 квітня 2026 року, паспорта, картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій, витягу з реєстру територіальної громади), які не засвідчені належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак позивачем подано до суду копію позовної заяви та копію постанови, що оскаржується, для відповідача, проте копії інших доданих до позовної заяви документів (паспорта, картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій, витягу з реєстру територіальної громади) для відповідача не надано.

Відповідно до абзацу 1 частини 1, частини 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаючи при цьому, серед іншого, строк усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6964900 від 04 квітня 2026 року слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

- подання виправленого примірника позовної заяви із зазначенням належного відповідача у справі та відомостей про нього, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України (повне найменування юридичної особи, місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України), а також відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;

- зазначення в позовній заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- зазначення в позовній заяві власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- зазначення в позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, або зазначення про їх відсутність;

- подання належним чином завірених копій додатків до позовної заяви;

- подання копій виправленої позовної заяви та копій усіх доданих до неї документів для відповідача;

- подання документу про сплату судового збору у сумі 665,60 грн або ж документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

Отримувач коштів ГУК у Хмел.обл/Дунаєвецьк.мтг/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA428999980313171206000022655

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу: 101 _____(РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття РНОКПП і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дунаєвецький районний суд Хмельницької області.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 4, 5 Закону України "Про судовий збір", статтями 72, 94, 132, 160, 161, 169, 242, 243, 248, 256 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 6964900 від 04 квітня 2026 року залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з часу отримання копії ухвали суду для усунення зазначених недоліків.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що у випадку невиконання вимог суду у зазначений судом строк позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Давид БАРАТЕЛІ