Рішення № 13672364, 28.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2011 р. Справа № 40/350-10

вх. № 11328/4-40

Суддя господарського суду Хотенець П.В.

при секретарі судовогозасідання Гаврильєв О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 19.11.2010 року відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання недійсним договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ від 01 жовтня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" та Приватним підприємцем ОСОБА_3

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізінг" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору фінансового лізінгу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ від 01 жовтня 2007 року, зобов'язати повернути відповідача предмет лізінгу за договором - напівпрчіп самокид ВОDЕХ КIS 3 W-S, шасі НОМЕР_2, державний номер № НОМЕР_3 вартістю 73856,4 грн., та стягнення 79 476,13 грн.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_3 було забезпечено порукою.

26 вересня 2007 року було укладено договір поруки № ЭЛ/Хрк-0041//ДЛ між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізінг" (відповідачем), Приватним підприємцем ОСОБА_3 та Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_2 (позивачем).

01 жовтня 2007 року позивачем було сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізінг" 40 257,00 грн. на підставі договору № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ, оскільки Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 мав на це право на підставі пункту 2.3 договору поруки № ЭЛ/Хрк-0041//ДЛ, оскільки до поручителя, який виконав обов*язки боржника за договором фінансового лізингу, та до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 переходять усі права кредитора за ціми обов*язками у тих обсягах, що поручитель задовольнив вимоги кредитора.

Позивач вказує, що подаючи позов до Приватного підприємця ОСОБА_3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізінг" не врахував цей платіж як вбачається з розрахунків, наданих у позовній заяві № 3087 від 20 листопада 2009 року та не вказав, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 має теж вимоги до Приватного підприємця ОСОБА_3 .

Відповідно до пункту 5 договору фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ Лізінгодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізінг" усі суми договору розраховує у еквіваленті доллар США або у.о. та також згідно пункту 1 договору загальна сума договору складає 54 921,78 доларів США.

Згідно статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізинговий платіж).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За цих обставин такий договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Розрахунки за спірним договором фінансового лізингу визначені і провадились обома сторонами в іноземній валюті.

Умови та порядок розрахунків є суттєвими умовами кредитного договору.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов'язання та валюту виконання зобов*язання.

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно частини 3 статті 533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про Національний банк України" гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Надання Банком позичальнику грошових коштів (кредиту) в іноземній валюті (доларах США) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до статі 2 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно статті 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у Законі України "Про банки та банківську діяльність", на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Згідно п.п. в), г) частини 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту (а договір поруки укладений як договір поруки за боржника перед кредитором) в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб'єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 1.10 Положення "Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу" одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

На день укладання договору фінансового лізингу та договору поруки , який є по суті порукою за боржника перед кредитором іноземний курс валюти становив 1 долар США - 4,85 грн., та на сьогоднішній день становить 1 долар США - 8,0 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за договором (додаток № 3 - графік лізингових платежів). Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився фінансовий стан позивача.

Всупереч актам цивільного законодавства відповідачем не виконані вимоги Постанови НБУ № 168 та Закону України "Про захист прав споживачів" відповідно до яких банки (установи) зобов'язувалися у кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту, варіанти повернення кредиту, переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, внаслідок чого не досягнуто згоди з нею по всіх істотних умовах договору.

На додаток до цього в договорі фінансового лізингу відсутній предмет договору, що суперечить приписам статті 807 Цивільного кодексу України, а в специфікації до договору поставки а/т засобу не вказано рік випуску напівпричепу, тому напівпрчіп самокид ВОDЕХ КIS 3 W-S, шасі НОМЕР_2, 2006 року виготовлення не було оговорено у договорі фінансового лізингу, що суттєво зменшую його ціну.

Крім того, згідно пункту 3.8 Постанови НБУ №168 у разі надання кредиту у іноземній валюті резиденти зобов'язані під час укладання кредитного договору попередити позичальника що він несе валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором. Всупереч закону відповідач про валютні ризики її не попередив.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 203, 215, 216, 227, 548 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договору фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0041/ДЛ від 01 жовтня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" та Приватним підприємцем ОСОБА_3

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (03058, м. Київ, вул. М. Гринченка, 4, оф. 130, розрахунковий рахунок 26004010425701 в ЗАТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 34832663) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: 83007, АДРЕСА_1, поштова адреса: 04176, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 28.01.2011 року

Суддя Хотенець П.В.