Рішення № 13672335, 24.01.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2011 р. Справа № 64/369-10

вх. № 10699/4-64

Суддя господарського суду Добреля Н.С.

при секретарі судовогозасідання Панченко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Задоров Д.В. за довіреністю №25 від 20.12.10;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг", м.Київ;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Високий;

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 63957,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд розірвати договір фінансового лізингу транспортних засобів від 17 вересня 2007 року укладений між Товариство з обмеженою відповідальністю"Елемент Лізинг" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, зобов'язати відповідача повернути предмет вказаного договору лізингу, а саме напівпричіп ПП 7310.025, шасі НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_1 та стягнути борг за лізинговий платеж в сумі 49963,33 грн., незавершений лізинговий платіж у розмірі 1568,73 грн., пеню в сумі 3276,31 грн. та судові витрати. Обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за вищезазначеним договором.

Ухвалою суду від 10.01.11 розгляд справи було відкладено на 24.01.11.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем (лізиногдавець, надає послуги з свого лізингу на підставі Довідки про взяття на облік юридичної особі № 7341 від 22.05.07, що видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України) та відповідачем (лізингоотримувач) був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк - 0046/ДЛ від 7 вересня 2007 року (надалі Договір № 0046).

Згідно із п.З цього Договору, позивач придбає у власність предмет лізингу за договором № 0046 - ПП 7310.025, шасі НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_1 - та надав його відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах даного договору та правил (додаток №1). Найменування предмету лізингу та його технічні характеристики вказані у специфікації (додаток №2).

В свою чергу, відповідач, на підставі п.1.1. Правил, зобов'язаний сплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.

Позивач за актом приймання-передачі предмету лізингу в лізинг (додаток №4 до договору, а.с.24) від 30.11.07 передав відповідачу предмет лізингу.

Відповідно до п. 5.6. Договору №0046, всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України - в гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, відповідно до еквіваленту (дол. США) по курсу Національного банку України на дату здійснення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, з дати підписання акта приймання-передачі транспортного засобу в лізинг, починаючи з 28.09.09 відповідач не в повному обсязі сплачував лізингові платежі.

Стаття 10 Закону України “Про фінансовий лізинг” встановлює права Лізингодавця), у тому числі здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом і договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до п.5.1.6. Додатку № 1, відповідач зобов'язаний вчасно, відповідно до графіку лізингових платежів сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.10.7. Додатку № 1 “Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів" при достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується відповідачем у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, платіж за незавершений лізинговий період, заявлений до стягнення за листопад 2010 року, становить 198,08 у.о. (1 568,73 гривень), що відображено в додатку № 3 “Графік лізингових платежів”.

Відповідно до ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавпю або набувається ним у власність господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Статтею 806 ЦК України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавень) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, шо звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань, а саме щодо своєчасної оплати лізингових платежів, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 51532,06грн. (заборгованість за лізиногвими платежами - 49963,33грн., незавершений лізинговий платіж - 1568,73грн.).

Відповідно до п.5.1 Додатку № 1 “Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів” позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 63957,15грн., з яких заборгованість за лізиногвими платежами - 49963,33грн., незавершений лізинговий платіж - 1568,73грн. та пеня - 3276,31грн., обгрунтовані, правомірні, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках”.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань за договором. За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що підставою зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом з урахуванням того, що істотність порушення визначається виключно за обєктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своєчасно не сплачував лізингові платежі, що дає суду правові підстави стверджувати, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору фінансового лізингу, оскільки несплата вказаних платежів у порядку та розмірах, визначених договором, істотно порушує права позивача та наносить шкоду його майновим інтересам.

Відповідно до п.8.2. договору, позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання договору в односторонньому порядку, без відшкодування відповідачу будь-яких збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень), у тому числі, якщо заборгованість відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів (п.8.2.4.).

Позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором, передав майно відповідачу, але відповідач лізингові платежі за користування майном сплачував неналежним чином і прострочення сплати становить більше тридцяти днів з дня настання строку платежу.

Таким чином, вимога щодо розірвання договору фінансового лізингу є обгрунтованою доведеною матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 11 Закону України "Про фінансового лізингу" встановлено, лізингоодержувач зобов"язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Враховуючи вищевикладене, вимога про повернення предмету лізингу правомірна, обгрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ч. 1 та ч. 7 ст. 179, ч. 1, ч. 2, ч. З ст. 193, 292 Господарського кодексу України, ч. 1. ст. 10, ч. 2. ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір фінансового лізингу транспортних засобів за №№ЭЛ/Хрк-0046/ДЛ від 17 вересня 2007 року укладений між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг".

Зобов"язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: 61001, АДРЕСА_1, факт. адреса: 62459, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) повернути предмет лізингу за договором №0046 - напівпричіп ПП 7310.025, шасі НОМЕР_3 державний номер НОМЕР_1, вартістю 9148,78 гривень.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юр. адреса: 61001, АДРЕСА_1, факт. адреса: 62459, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемент Лізинг" (факт. адреса: 03058, м. Київ, вул. Леваневського, буд. 6, оф. 85; юр. адреса: 03038, м. Київ, вул. М. Гринченко, 4, оф. 130, код 34832663, р/р 26004010425701 в ЗАТ “АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, МФО 300346) заборгованість за лізиногвими платежами - 49963,33грн., незавершений лізинговий платіж - 1568,73грн., пеню - 3276,31грн.; 725,99грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Добреля Н.С.

Повний текст рішення складено 31 січня 2011 року.