Ухвала суду № 13672323, 02.02.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" лютого 2011 р.Справа № 02-2/17-5022/53/2011

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Андрусик Н.О., розглянувши заяву без номеру від 31.01.2011р. Учасника ТОВ "КСЕКО" ОСОБА_1, м. Тернопіль, про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЕКО", м. Тернопіль, в порядку ст.ст. 6, 7, 11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву з доданими до неї матеріалами у зв’язку з наступним.

·          Заява кредитора не відповідає вимогам ст.ст.1, 7, 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки:

- у заяві про порушення справи про банкрутство не вказано викладу обставин, що підтверджують наявність зобов’язання боржника перед кредитором –учасником ТОВ "КСЕКО" ОСОБА_1 та докази обґрунтованості вимог кредитора –заявника.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 6, 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підставою для порушення справи про банкрутство є безспірні вимоги кредитора до боржника. Безспірними вимогами кредиторів визначено вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

Заявник у поданій суду заяві стверджує про наявність заборгованості в загальній сумі 271,7 тис. гривень, однак виконавчими документами підтверджується лише заборгованість до Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування в сумі 78 628,24 грн., що виникла станом на 01.04.2009 року, що випливає з вимоги № ю 1200 від 07.04.2009 р.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, відомості про розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

·          Заявником при поданні заяви не дотримано встановленої Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” форми заяви про порушення справи про банкрутство.

Так, справи про банкрутство належать до справ особливого провадження, що передбачає інший порядок розгляду справ, ніж при позовному провадженні. У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитор та боржник, а не позивач і боржник як зазначено ОСОБА_1 у заяві від 31.01.2011р., оскільки таке визначення сторін впливає на зміст заяви про порушення справи про банкрутство, а тому у самій заяві повинні бути чітко зазначені заявник та боржник.

Окрім того, у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Господарський суд звертає увагу, що в порушення вищенаведених приписів Закону, заявником не зазначено розміру своїх грошових вимог до боржника та не підтверджено даних вимог документально, тобто письмовими доказами.

На думку суду, заявником не доведено факту неплатоспроможності ТОВ "КСЕКО" в розумінні абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки суду не подано будь-яких доказів відсутності майнових активів у боржника, матеріалів виконавчого провадження, які б свідчили про неспроможність ТОВ "КСЕКО" виконати після настання встановленого строку їх сплати, грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших обов'язкових платежів до бюджету не інакше як через відновлення платоспроможності.

Слід зазначити, що згідно приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", збитковість підприємства не є підставою для порушення справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

Таким чином, у зв’язку з недотриманням заявником вимог пунктів 1, 7, 8, 11 ст. 7 цього Закону, зокрема, не подання доказів, що підтверджують неплатоспроможність боржника щодо виконання грошових зобов’язань (у тому числі щодо сплати податків і зборів) протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати; неподання доказів безспірності грошових вимог в розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; не зазначення розміру кредиторських вимог та відсутність доказів на підтвердження наявності майна у боржника є підставою для повернення суддею заяви про порушення провадження у справі про банкрутство з доданими до неї документами без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України та ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що документи, які підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство в обов’язковому порядку повинні долучатися до заяви. Суд не може й не повинен порушувати провадження у справі про банкрутство, а потім витребовувати необхідні документи у боржника чи у третіх осіб.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 54, 61, п. 3 ст. 63, 86 ГПК України ст. 7, 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суддя-

УХВАЛИВ:

1. Повернути заяву без номеру від 31.01.2011р. про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСЕКО", м. Тернопіль (вх. № 0159 (н) від 31.01.2011р.), разом з доданими до неї документами (всього на 17-ти аркушах), учаснику ТОВ "КСЕКО" ОСОБА_1, м. Тернопіль, вул. Лепкого, 10/42, без розгляду.

2. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 102,00 грн., перераховане заявником до Державного бюджету України на рахунок 31111095700002 Держбюджет м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код 23588119, згідно квитанції № 96 від 24.01.2011р., підлягає поверненню.

3. У відповідності до п. 13 Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховані заявником до Державного бюджету України на рахунок 31210264700002 Держбюджет м. Тернопіль, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, ідент. код 23588119, згідно квитанції № 98 від 24.01.2011р., підлягають поверненню.

4. Після усунення обставин, що спричинили повернення заяви без розгляду, заявник не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду у загальному порядку.

Суддя                                                                                Н.О. Андрусик