Рішення № 136723129, 21.05.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1558/26

Номер провадження 2/585/1132/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - Машини І.М.

з участю секретаря судового засідання - Коваль К.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

До Роменського міськрайонного суду Сумської області від представника позивача Усенка Михайла Ігоровича надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилається на те, що 29.08.2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання споживчого кредиту №36978-08/2023 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору. Сума заборгованості Відповідача становить 150 000 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка. З них: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за процентами - 135000 грн. 13.12.2023 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №13122023 від 13.12.2023 року. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36978 08/2023 від 29.08.2023 року.

Тому просили стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 року в сумі 150 000 грн. та судові витрати.

24 квітня 2026 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що нараховані відсотки за кредитом, у 10 разів перевищує тіло кредиту, що свідчить про несправедливі умови Договору про надання фінансового кредиту № 36978-08/23. Просила суд врахувати, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, має наслідком дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту, за наявності доведеного факту надання грошових коштів Відповідачу. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з цих же правовідносин. Зазначає, що позивач у позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує: "Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 150000 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за процентами - 135000 грн. " Відповідно до пункту 1.1 Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у сумі 15000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту - 29.08.2023 року. Клієнт зобов`язаний погасити наданий кредит в останній день строку кредитування. Кінцева дата погашення кредиту 22.08.2024 року. Пунктом 1.4.1 Договору встановлено, що процентна ставка становить 2,50 % на день та застосовується в межах строку кредитування, визначеного пунктом 1.2 цього Договору. Наведений розрахунок заборгованості Відповідача Позивачем є таким, що не відповідає умовам положенням законодавства з огляду на наступне. Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг " № 3498-ІХ внесено зміни до внесено зміни до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV положення Закону України «Про споживче кредитування». Прикінцеві та перехідні Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Водночас згідно з пунктом 17 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» Прикінцевих та перехідних положень , тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» , установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже, починаючи з 24.12.2023 денна процентна ставка не може перевищувати 2,5%, з 22.04.2024 ? 1,5%, з 20.08.2024 ? 1%. Таким чином, сума заборгованості за відсотками підлягає перерахунку. У період з 29.08.2023 року до 22.04.2024 року застосовується ставка 2,5 %, що в результаті складає суму 89 250 грн (238 днів * 15 000 * 0,025). У період з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року застосовується ставка 1,5 %, що в результаті складає суму 27 000 грн. (120 днів * 15 000 * 0,015). У період з 21.08.2024 року до 22.08.2024 року застосовується ставка 1 %, що в результаті складає суму 150 грн (1 день * 15 000 * 0,001). Отже, загальна сума заборгованості за відсотками становить 116 400 грн. Таким чином, заявлений Позивачем розрахунок заборгованості за процентами є завищеним, не відповідає вимогам чинного законодавства та принципам добросовісності, розумності і справедливості. Нарахування процентів повинно здійснюватися виключно з урахуванням граничних розмірів денної процентної ставки, встановлених Законом України «Про споживче кредитування», з огляду на що не підлягає задоволенню судом.

Крім того, зазначає, що із доказів, які додані Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, ні в Договорі не зазначено ні номер банківської картки Відповідача, ні IBAN для перерахунку коштів, відповідні реквізити у відповідній Квитанції також відсутні, що виключає факт зарахування коштів Відповідачу та підстави виникнення грошового зобов`язання в розумінні 1046 ЦК України.

Щодо розміру понесених витрат на правову допомогу зазначає, що при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Спір, який виник у даній справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням кредитної заборгованості; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Виходячи з вищезазначеного, заявлена Позивачем вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є завищеною та не обґрунтованою.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що 29.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання фінансового кредиту №36978-08/2023 (надалі кредитний договір), відповідно до умов п.1.1. Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмір 15 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах, визначених Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, на підтвердження видачі кредитних коштів Позивачем до позовної заяви долучено лист ТОВ «УНВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування коштів Позичальнику.

Щодо твердження про те, що сума нарахованих відсотків у 10 разів перевищує тіло кредиту та свідчить про несправедливі умови Договору про надання фінансового кредиту № 36978-08/23, а також необізнаність Позичальника під час його укладення, зазначаємо наступне. Відповідно до п. 2.3, 2.4 та 2.5 Договору, для отримання кредиту Клієнт відвідує Сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на Сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України (Інформація на сайті Товариства). За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на Сайті Товариства Клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим періодом для побудування графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого Кабінету. Для створення Особистого кабінету Клієнт на Сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від Товариства та підтверджує відповідну дію. Таким чином твердження Відповідача про неможливість належним чином оцінити умови договору є безпідставними. Оскільки до моменту укладання кредитного договору, Відповідач був ознайомлений з усією необхідною інформацією, у тому числі щодо розміру процентної ставки та повної вартості кредиту. Ознайомившись із зазначеними умовами ОСОБА_2 добровільно створила Особистий кабінет відповідно до п. 2.5 кредитного договору ввівши особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від Товариства та підтверджує відповідну дію.

Отже, ознайомившись з умовами кредитного договору, Відповідач добровільно підписав його шляхом накладення на оригінал Договору кваліфікованого електронного підпису W0434, чим підтвердив свою повну згоду з усіма умовами кредитного договору відповідно до ст. 627 ЦК України щодо свободи договору. Щодо твердження Відповідача про те, що перевищення суми відсотків над тілом кредиту свідчить про несправедливість договору та спонукання до невигідних умови договору, є безпідставними, оскільки значний розмір заборгованості за відсотками є виключно наслідком тривалого невиконання Відповідачем своїх договірних зобов`язань.

Таким чином, у разі належного виконання Відповідачем своїх зобов`язань та повернення кредитних коштів у встановлений строк, сума нарахованих відсотків була б значно меншою. Саме тривале прострочення виконання зобов`язань з боку Відповідача стало причиною збільшення суми заборгованості. Натомість Відповідач, уникаючи цивільно-правової відповідальності, намагається використати власну недобросовісну поведінку як підставу для звільнення від виконання взятих на себе зобов`язань, що суперечить принципу добросовісності, закріпленому у ст. 3 ЦК України.

Отже, вважає, що ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконав усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 р.

До п. 1.4.1 та 1.5 кредитного договору № 36978-08/2023 від 29.08.2023 р. клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Станом на дату подання позову у Відповідача утворилася заборгованість у сумі 150 000,00 грн., зокрема 135 000,00 грн. за процентами.

Враховуючи, що кредитний договір був укладено 29.08.2023 р., тобто до набрання чинності п. 17 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», нарахування процентної ставки здійснювалося відповідно до чинного на той момент законодавства, а умови укладеного договору не суперечили вимогам закону. Крім того, щодо неправомірності нарахування денної процентної ставки починаючи від 24.12.2023, слід зазначити, що відповідно до п. 2 Розділу IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом. Водночас зазначений Закон не містить положень щодо обов`язкової зміни процентних ставок за договорами, які вже були укладені та діяли станом на 24.12.2023 р. Аналогічного висновку дійшов Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у справі № 335/1346/25 від 23.05.2025 р.

Вважає, що за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору. При цьому, денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту).

Отже, ОСОБА_1 уклала даний договір, маючи можливість розрахувати доцільність взяття на себе такого зобов`язання та оцінити усі ризики у зв`язку з їх прийняттям. Кредитодавцем у свою чергу чітко виконав усі умови договору, у тому числі щодо нарахування процентів за кредитним договором.

Наданий представником Позивача поданий лист, що підтверджує перерахування коштів за кредитним договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 р., який містить усі необхідні реквізити, а, отже, може вважатися відповідно до закону первинним документом. Більше того, за кредитним договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 р., а саме п. 1.6., Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

Отже, Позивач вважає доводи, викладені у відзиві, щодо неналежності доказів перерахування кредитних коштів безпідставними, оскільки наданий представником Позивача лист, який підтверджує перерахування коштів за кредитним договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 р., містить усі необхідні реквізити та, відповідно до вимог законодавства, може вважатися належним первинним документом. У зв`язку з цим Позивач вважає заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, необґрунтованими та такими, що спрямовані виключно на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

Крім того, на думку Позивача, витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу є розумними та доведеними, а доводи Відповідача не є обґрунтовані.

Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 за кредитним договором повністю. Свої заперечення мотивує тим, що із доказів, які додані Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, не зазначено ні номер банківської картки Відповідача, ні IBAN для перерахунку коштів, відповідні реквізити у відповідній Квитанції також відсутні, що виключає факт зарахування коштів Відповідачу та підстави виникнення грошового зобов`язання в розумінні 1046 ЦК України. Зазначає, що підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням. Крім того, вважає, що позивач, викладаючи позовні вимоги, не надав усіх допустимих та належних доказів на підтвердження власних аргументів, у зв`язку з чим Відповідач має право надати заперечення стосовно цього, що узгоджується із засадами змагальності сторін у цивільному судочинстві.

У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України.

Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.

Процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України, судом не застосовувались.

Судом встановлено, що 29.08.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» (надалі - Товариство) та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір про надання фінансового кредиту №36978-08/2023 (надалі кредитний договір), відповідно до умов п.1.1. Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмір 15 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та умовах, визначених Договором. Дата надання кредиту - 29.08.2023 року. Кредит надається строком на 360 днів. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту - 22.08.2024 рік (а. с. 12- 16).

До матеріалів справи додано підписаний ОСОБА_1 . Додаток № 1 до Договору, згідно якого обумовлено графік погашення платежів (а. с. 17-19), а також паспорт споживчого кредиту та Заява - анкета клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «Аванс Кредит», в яких зазначені умови, аналогічні викладеним у Договорі від 29.08.2023 року (а. с. 8-10, 11).

Згідно довідки ТОВ «Аванс Кредит» підтверджує, що ОСОБА_1 , з якою укладено договір від 29.08.2023 року ідентифікований ТОВ «Аванс Кредит» одноразовим ідентифікатором 0434. Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а. с. 19 зворот).

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, на підтвердження видачі кредитних коштів Позивачем до позовної заяви долучено лист ТОВ «УНВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» про перерахування коштів Позичальнику (а. с. 20).

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» від 13.05.2026 року на ім.»я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 29 серпня 2023 року було зараховано кошти в сумі 15000, 00 грн.

До матеріалів справи додано розрахунки заборгованості за Договором № 36978-08/2023 від 29.08.2023 року (а.с.21-, 22-25).

13.12.2023 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №13122023 від 13.12.2023 року. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 36978 08/2023 від 29.08.2023 року (а. с. 25-30, 31, 32).

Відповідачу 10.04.2026 року надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 23192852 (а.с.32 зворот).

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використанняелектронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Як свідчить зміст ч. 3, 5, 6, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

В абзаці 2 частини 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Судом встановлено, що 29.08.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. строком на 360 днів. Договір підписано відповідачем електронним підписом 29.08.2023 року.

З долучених матеріалівсправи вбачається, що позивач набув права вимоги до відповідача за Договором факторингу від 13.12.2023 року .

ТОВ «Аванс Кредит» виконало умови укладеного договору та надало позичальнику кредитні кошти.

Згідно листа АТ КБ «ПриватБанк» на ім.»я ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 29 серпня 2023 року було зараховано кошти в сумі 15000, 00 грн.

Таким чином, у суду немає сумніву, що саме відповідач отримала кредитні кошти в сумі 15000, 00 грн.

Відповідач умови укладеного договору не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яку не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15000 грн.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості по відсотках суд зазначає наступне.

Як вбачається з умов договору, сума кредиту складає 15000 грн., строк кредиту - 360 днів, процентна ставка фіксована у розмірі 2, 5 % за один день.

З довідки розрахунку вбачається, що проценти за користування кредитом в сумі 13000 грн. були нараховані за період з 29 серпня 2023 року по 22 серпня 2024 року.

24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», згідно п.5 розділу І якого було внесено зміни до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас, 22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Зокрема, ст. 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати:

протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5%;

протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %;

починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Підпунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки договір № 08.05.2024-100000282 укладено 08.05.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», якими визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, тому положення п.4 договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1,5% з 21 серпня 2024 року є нікчемними в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення процентів за період з 29.08.2023 року по 22.08.2024 року підлягають частковому задоволенню.

Так, за період з 29 серпня 2023 року по 21 квітня 2024 року включно згідно умов Договору з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за відсотками в сумі 88125, 00 грн. (15000 грн.:100%х2,5 %х235 днів).

Так, згідно норм чинного Законодавства ОСОБА_1 мають бути нараховані відсотки за період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року за ставкою 1,5% на день, що становить 27225,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: 15000 : 100% х 1,5% х 121 днів = 27225,00 грн.

Так, згідно норм чинного Законодавства ОСОБА_1 мають бути нараховані відсотки за період з 20 серпня 2024 року до 22 серпня 2024 року за ставкою 1 % на день, що становить 300,00 грн., виходячи із наступного розрахунку: 15000 : 100% х 1% х 2 дні = 300,00 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках за період з 29.08.2023 року по 22.08.2024 року підлягають задоволенню в загальній сумі 115650 грн. (88125 грн.+ 27225 грн.+300 грн.).

Таким чином, з відповідача на користь позивача до стягнення підлягає заборгованість у загальному розмірі 130650 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених судом вимог у розмірі 2535,08 грн. (розрахунок 130650х 2662,40 : 150000 = 2318,95 грн.).

Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (зазначений правовий висновок наведено у постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Представник відповідача у відзиві зазначає, що заявлена сума на правову допомогу є завищеною та неогрунтованою.

В обгрунтування посенених витрат на правову допомогу, представник позивача надає Договір про надання правової (правничої) допомоги №0117 від 01.07.2025 року, Акт №168 надання послуг від 10.04.2026 року, Детальний опис наданих послуг до Акту №168 за договором про надання правової допомоги.

У постанові ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

За таких обставин, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, характеру правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, складності справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальності наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу заявлених позивачем до 4 000 грн.

Оскільки вимоги позивача було задоволено частково, в процентному співвідношенні на 87,1%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати на правничу допомогу в сумі 3484,00 гривень (4000,00 грн.* 87,1 %).

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором №36978-08/2023 від 29.08.2023 року в загальному розмірі 130650 ( сто тридцять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп., 2318,95 грн. судового збору та 3484,00 грн. на витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", адреса: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, адреса: Україна, 79018, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина