Рішення № 13672303, 03.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.11                                                                                 Справа № 26/6пд/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволя”, м.Київ

про розірвання договору оренди землі

в присутності представників сторін:

від заявника –не прибув;

від позивача – головний спеціаліст-юрисконсульт Шинкарьова О.А., довіреність №01/03-30/5449/0/2-10 від 24.11.2010;

від відповідача –не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про розірвання договору оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, який прибув у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

В обґрунтування своїх позовних вимог заявник посилається на наступне.

Відповідно ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади безпосередньо або через органи самоврядування, в межах їх повноважень, визначених законом, шляхом прийняття рішень, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Згідно до ст.33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про прокуратуру” прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, наданою на правах оренди.

Рішенням Луганської міської ради від 24.10.2006 №10/182 товариству з обмеженою відповідальністю „Тіволі” було передано в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0036 га за адресою: вул.Совєтская, 88/2 під будівництво та розміщення окремого зовнішнього входу до приміщення та благоустрій прилеглої території.

Між Луганською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі” було укладено договір оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088.

Відповідач 28.01.2009 звернувся до Луганської міської ради з клопотанням №16 про припинення права оренди земельної ділянки площею 0,0036 га за адресою: вул.Совєтская, 88/2 в зв”язку з добровільною відмовою.

Рішенням Луганської міської ради від 27.05.2009 №52/31 остання вирішила припинити товариству з обмеженою відповідальністю „Тіволі” право оренди земельної ділянки площею 0,0036га за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтская,88/2 в зв’язку з добровільною відмовою, вважаючи договір оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088 розірваним за взаємною згодою сторін. Проте договір оренди землі не розірвано відповідно до приписів чинного законодавства.

Згідно з п.3 рішення Луганської міської ради від 27.05.2009 №52/31 Товариству з обмеженою відповідальністю „Тіволі” необхідно було в тижневий термін з моменту прийняття даного рішення звернутись до Управління нерухомим майном Луганської міської ради для укладення в встановленому законодавством порядку договору про розірвання договору оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088 та підписання акту приймання-передачі про повернення земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтская, 88/2.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України „Про оренду землі” передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право оренди оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону (ч.2 ст.126 Земельного кодексу України).

Згідно ч.3 ст.214 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється в такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Нотаріальне посвідчення договору передбачає особистий порядок внесення змін у договір та його припинення у відповідності з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 №20/5. В зв’язку з цим, Луганська міська рада надала згоду на розірвання договору оренди у формі рішення.

Таким чином, оскільки договір оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088 був укладений між Луганською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі” на підставі рішення Луганської міської ради від 24.10.2006 №10/182, був нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію, право оренди вказаною земельною ділянкою також повинно бути припинено рішенням Луганської міської ради. Таке рішення було прийнято Луганською міською радою 27.05.2009 за №52/31, в п.3 якого зобов’язано відповідача у тижневий термін з моменту прийняття вказаного рішення звернутись до Управління нерухомим майном Луганської міської ради для укладення у встановленому законодавством порядку договору про розірвання договору оренди землі від 06.03.2007. Відповідач у передбачений п.3 вказаного рішення строк до Управління нерухомим майном Луганської міської ради не звернувся, договір про розірвання договору оренди землі від 06.03.2007 у передбачений законом спосіб укладений не був.

Згідно ст.31 Закону України „Про оренду землі” розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Статтею 32 Закону України „Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених ст.24 і ст.25 цього Закону та умовами договору.

Враховуючи вищевикладені приписи земельного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора та про їх задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 03.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди землі від 06.03.2007, державна реєстрація від 16.04.2007 №040740200088, який укладений між Луганською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Тіволі”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Тіволі”, м.Київ, вул.Олени Теліги, 17/86, код 32919134 в доход Державного бюджету України на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 - державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.; в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м.Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ державній податковій інспекції у Шевченківському районі м.Києва (вул.Баговутівська, 26, м.Київ-107, 04107).

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 07.02.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова