Рішення № 13672292, 01.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.11 Справа № 18/275

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Презенс”, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Співдружність”, м. Луганськ

про стягнення 19712,13 грн.

за участю представників:

від позивача:Чулановська Т.П., директор, паспорт серії НОМЕР_1 від 30.01.2002;

від відповідача:Чех С.М., за дов. № 229 від 30.12.2010.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання вимог до відповідача у сумі 19712,13 грн., яка складається з суми недоплати за поставлений товар у розмірі 5764 грн. за туалетний папір, поставлений відповідачу за договором поставки від 16.03.2010 № 42/СМ; пені за прострочення платежу у сумі 3948,34 грн. та 10000 грн. - упущеної вигоди від співпраці з ПП “Лувр”.

Позивач заявами від 29.12.2010 та від 22.01.2011 вказав, що помилково до господарського суду була подана заява, а не позовна заява, оскільки її підготовкою займався не фахівець в області права та просить суд в подальшому вважати поданою позовну заяву, також позивач уточнив, що ним заявлені вимоги про: стягнення з відповідача боргу у сумі 5764,97 грн. та пені у сумі 407,21 грн.

Заявою від 12.01.2011 б/н позивач відмовився частково від позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 407,21 грн. та просить стягнути борг у сумі 5764,97 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що повторна вимога позивача про сплату заборгованості була направлена після подання позовної заяви, а отже у позивача при подані позову не виникло право вимоги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору поставки продукції від 16.03.2010 № 42/СМ з додатком № 1 до договору поставки, укладеному між сторонами за позовом, позивач 17.03.2010, 22.04.2010 та 09.07.2010 поставив відповідачу туалетний папір на загальну суму 8954,14 грн., що підтверджується накладними позивача від 17.03.2010 №5, від 22.04.2010 № 12 та від 09.07.2010 № 27, які підписані повноважними представниками відповідача.

Відповідач в свою чергу, зобовязався оплатити позивачу товар протягом семи календарних днів після його поставки (п. 5.4. договору).

Разом з цим, у п. 5.4. договору ручкою зроблені дописки, що унеможливлює встановлення точного строку розрахунків.

Позивач у порядку ст. 530 ЦК України двічі направляв відповідачу вимоги про сплату решти вартості товару в сумі 5764,97 грн. (претензії від 11.08.2010 та від 15.10.2010), що підтверджується фіскальними чеками пошти від 11.08.2010, від 12.10.2010 та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, у порушення умов договору відповідач одержаний товар своєчасно та в повному обсязі не оплатив.

Платіжними дорученнями від 12.04.2010 № 1671 сплачено 500 грн., від 22.04.2010 № 1816 сплачено 1114,82 грн. та від 07.06.2010 № 10 сплачено 1574,35 грн., всього відповідачем всього сплачено 3189,17 грн.

Борг відповідача по оплаті туалетного паперу складає 5764,97 грн. (8954,14 грн. 3189,17 грн.), що підтверджується актом звірення розрахунків між сторонами, який підписаний повноважними представниками сторін за договором та скріплено печатками підприємств.

Доводи відповідача, якими він заперечує проти позову про те, що повторна вимога позивача про сплату заборгованості була направлена після подання позовної заяви, а отже у позивача при подані позову не виникло право вимоги, не приймаються судом до уваги в звязку з їх необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 5764,97 грн. підлягають задоволенню.

Заявою від 12.01.2011 позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 407,21 грн.

Відмова від позову у вказаній позивачем частині, прийнята судом.

Судом позивачу розяснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про стягнення пені в сумі 407,21 грн. підлягає припиненню.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6172,18 грн. (5764,97 грн. - борг та 407,21 грн. - пеня).

Задоволено вимоги на суму 5764,97 грн. (що складає 93,40% від заявленою суми).

Первісні вимоги позивача про визнання вимог до відповідача (які вказані у позовній заяві) не приймаються судом до уваги, так як вони не відносяться до позовного провадження, а вказані, як пояснив позивач, помилково некомпетентною особою, яка готувала позов.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 95,27 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,42 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

Позивачем при предявленні позову зайве сплачено державне мито. Зокрема, сплачено державне мито в сумі 198 грн. (платіжне доручення від 29.11.2010 № 116), тоді як треба було сплатити мито в сумі 102 грн. мінімальна ставка (ціна позову 6172,18 грн.). Таким чином зайве сплачено 96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайве сплачене державне мито підлягає поверненню позивачу із Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом „Содружество”, м. Луганськ, вул. 2-я Краснознамьонная, 16 В, ідентифікаційний код 33923178, на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Презенс”, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 А, ідентифікаційний код 32201999, борг в сумі 5764,97 грн. по оплаті туалетного паперу, витрати на державне мито в сумі 95,27 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,42 грн., наказ видати.

3.В решті позову провадження зі справи припинити.

4.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім „Презенс”, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 А, ідентифікаційний код 32201999, з Державного бюджету України зайве сплачене за платіжним дорученням від 29.11.2010 № 116 державне мито в сумі 96 грн.

Підставою для повернення зайве сплаченого державного мита є дане рішення суду скріплене печаткою суду.

01 лютого 2011 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 07 лютого 2011 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко