Ухвала суду № 136722799, 11.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

11.05.2026 Справа № 756/7336/26

Справа №756//733626

Провадження № 2/756/6955/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 травня 2026 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Тиха О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ознайомившись із матеріалами позову, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Частина 4 ст. 177 ЦПК України зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 гривень.

Пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У відповідності до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

За змістом ст. 175 ЦПК України обов`язок визначити ціну позову покладається на позивача.

Позивачем не визначено ціну позову.

Ціна позову повинна дорівнювати ринковій вартості спірного нерухомого майна на день подання позовної заяви до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.04.2021 у цивільній справі №495/1706/16-ц, судовий збір за подання позовної заяви про визнання права особистої приватної власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, позивачем не визначено ринкову вартість спірного нерухомого майна на день подання позову до суду відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Натомість вартість квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 разом з земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,025 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0430, визначені позивачем, виходячи з ціни продажу нерухомості, розташованої у тій самій місцевості, зазначених на таких сайтах, як: Olx, DIM.RIA, при цьому, не зрозуміло, яка ціна із декількох варіантів узята позивачем для обрахування вартості спірної квартири та житлового будинку.

Окремо вартість земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,025 га, кадастровий номер 3210900000:01:174:0430, яка є предметом позову, позивачем не визначена. А визначена позивачем вартість нежитлового приміщення, загальною площею 51,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , - 95 000,00 грн., матеріалами позову не підтверджується; в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав зазначена ціна вказаного нерухомого майна 133 000,00 грн. станом на день купівлі-продажу 11.07.2025.

Слід зазначити, що визначення вартості нерухомого майна має значення для вирішення питання як щодо підсудності даної справи Оболонському районному суду м. Києва, так і для вирішення справи по суті, оскільки предметом позову є саме поділ майна подружжя.

Оскільки позивачем не визначено ціну позову, суд позбавлений можливості перевірити відповідність суми сплаченого судового збору у розмірі 9 984,00 грн. ціні позову та вимогам закону, яким становлено ставки судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем ціна позову не визначена, точна ціна спірного нерухомого майна не встановлена, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 16 640,00 грн.

Таким чином, за вирахуванням уже сплаченого позивачем судового збору в розмірі 9 984,00 грн. позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру у розмірі 6 656,00 грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Оболон.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998 ; рахунок отримувача - UA718999980313111206000026006; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень ст.cт. 175, 177 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута їй.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тиха