Рішення № 136722786, 19.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

19.05.2026 Справа № 756/4009/26

Унікальний номер 756/4009/26

Провадження номер 2/756/5284/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Бондаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2026 року представник позивача ТОВ «Споживчий центр» за допомогою документа, сформованого в системі «Електронний суд», звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 16.08.2024-100001544 від 16 серпня 2024 року в розмірі 13280,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6200,00 грн. - заборгованість за процентами, комісії - 360,00 грн.; додаткової комісії - 720,00 грн.; 2000,00 грн. - заборгованість за неустойкою, та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16 серпня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) № 16.08.2024-100001544. Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 124 дні, дата повернення 17 грудня 2024 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів («Стандарт»), та 1.0% за 1 день користування кредитом у наступних періодах («Економ»). Комісія, пов`язана з наданням кредиту, дорівнює 360,00 грн., комісія за обслуговування - 720,00 грн.

Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, у свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 13280,00 грн., яку позивач просить стягнути на свою користь та судові витрати.

Рух справи

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2026 справу передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 24 березня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 19 травня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання 19 травня 2026 року не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином. В позовній заяві представник позивача просив розглядати справу за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання 19 травня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження та судова повістка надсилалась відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 . Згідно зі зворотнім поштовим сповіщенням, судова повістка повернута до суду без вручення із позначенням «адресат відсутній».

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

В зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16.08.2024-100001544 від 16 серпня 2024 року в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», частиною якого є відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт).

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4000,00 грн. строком на 124 дні, дата повернення 17 грудня 2024 року, з використанням електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за договором НОМЕР_2. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням кредиту, дорівнює 360,00 грн. Комісія за обслуговування дорівнює 720,00 грн.

Перерахування коштів позичальнику підтверджується відповідною квитанцією системи iPay.ua про здійснення переказу коштів 16 серпня 2024 року на суму 4000,00 грн.

Згідно з довідки-розрахунку, наданої позивачем, заборгованість за договором № 16.08.2024-100001544 від 16 серпня 2024 року становить 13280,00 грн., та складається з: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6200,00 грн. - заборгованість за процентами, комісії за надання - 360,00 грн.; комісії за обслуговування - 720,00 грн.; 2000,00 грн. - заборгованість за неустойкою.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову. Саме на позивача покладено обов`язок доведеності заявлених позовних вимог.

Судом досліджено надану позивачем довідку-розрахунок заборгованості, з якої вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 11280,00 грн., що складається з: 4000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6200,00 грн. - заборгованість за процентами, комісії за надання - 360,00 грн., комісії за обслуговування - 720,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за використання кредитних коштів, відсотків та комісій знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» в розмірі 11280,00 грн.

Щодо заявлених ТОВ «Споживчий центр» позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неустойці 2000,00 грн суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки штрафні санкції (неустойка) нараховані в період воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором... позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання... підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, яку згідно положення частини 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу та пені), тому суд відмовляє ТОВ «Споживчий Центр» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неустойці в розмірі 2000,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за використання кредитних коштів знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» в розмірі 11280,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 2662,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам 2261,42 грн., відповідно до розрахунку 2662,40 х 11280 / 13280.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 16.08.2024-100001544 від 16 серпня 2024 року в розмірі 11280,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2261,42 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяві про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга позивачем подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833);

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 19 травня 2026 року.

Суддя Шролик І.С.