Ухвала суду № 136722773, 20.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

20.05.2026 Справа № 756/13375/25

Справа №756/13375/25

Провадження № 2-о/756/57/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання Бойко Г.Г.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника заінтересованих осіб Криворучка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Оболонський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства, у якій заявник просить встановити факт батьківства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.11.2025 представником заявника - адвокатом Миколаєнком Я.В., подано клопотання про призначення у справі судово-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити питання: «Чи є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?».

Клопотання обгрунтоване, зокрема, тим, що під час спільного проживання з ОСОБА_5 . ОСОБА_2 завагітніла, і ІНФОРМАЦІЯ_4 у неї та ОСОБА_5 народилася спільна донька ОСОБА_6 . Оскільки заявник та батько дитини не перебували у зареєстрованому шлюбі, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень здійснено за вказівкою матері, а саме - ОСОБА_6 .

Тому, для встановлення факту батьківства потрібно проведення судово-генетичної експертизи для встановлення факту кровної спорідненості між померлим ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_6 . Проведення експертизи просив доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заявлене клопотання з викладених у ньому підстав.

Представник заінтересованих осіб у судовому засіданні заперечував проти призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Зазначив, що біологічний матеріал, який зберігається у КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» та який начебто належить померлому ОСОБА_5 не може бути використаний під час проведення у даній справі судової молекулярно-генетичної експертизи, оскільки він відбирався з іншою метою у межах кримінального провадження для ідентифікації військовослужбовця. Відібраними у встановленому законом порядку зразками біологічного матеріалу ОСОБА_5 для цілей проведення у даній цивільній справі судової молекулярно-генетичної експертизи будуть вважатися лише зразки, відібрані під час ексгумації трупу ОСОБА_5 , проведеної на підставі ухвали суду.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в обсязі, необхідному для вирішення клопотання про призначення судової експертизи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (стаття 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі, висновку судово-генетичної експертизи.

У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №478/690/18 зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у рішенні від 07.05.2009 у справі «Калачова проти Російської Федерації» зауважив, що «…на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства в даній справі. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Питання щодо призначення експертизи врегульовано положеннями ст. 103 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Враховуючи фактичні обставини справи та норми законодавства, а також те, що для правильного вирішення справи необхідно провести дослідження на основі спеціальних знань з метою отримання висновку з питання, що є предметом судового розгляду, суд вважає, що клопотання представника заявника про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи підлягає задоволенню, та у справі слід призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

З відповіді КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради за вих. № 02.2-05/3711 06.06.2025 на адвокатський запит адвоката Миколаєнка Я.В. № 27/05/2025-2 від 27.05.2025 судом встановлено, що біологічний матеріал, відібраний при судово-медичному дослідженні трупа військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зберігається в КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30.

Згідно з пунктом 2.5.6 «Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 року № 6, експертиза спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей може бути проведена у випадку, коли одного з батьків чи дитини немає в живих, але є який-небудь біологічний матеріал від них (пляма крові, виділення, волосся, тощо) чи медична документація із зазначенням групи крові.

Частиною 3 статті 107 ЦПК України передбачено, що при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Зважаючи на те, що біологічний матеріал померлого ОСОБА_5 , про встановлення факту батьківства якого щодо доньки ОСОБА_6 звернулася заявник, зберігаються у КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30, суд вважає за необхідне для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи використовувати зразки біологічного матеріалу, відібрані КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» під час проведення судово-медичної експертизи трупу військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на викладені обставини суд відхиляє доводи представника заінтересованих осіб про неможливість використання цих біологічних зразків для проведення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.

У зв`язку з цим, з метою забезпечення проведення судової експертизи, суд вважає за необхідне зобов`язати експертів Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради надати (передати/доставити) зразки біологічного матеріалу у необхідній кількості, відібрані у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при проведенні судово-медичного дослідження до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення експертизи.

Оплату за проведення експертизи покласти на заявника ОСОБА_2 .

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 756/13375/25 (провадження № 2-о/756/57/26).

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України провадження у справі підлягає зупиненню на час проведення судової експертизи.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 103, 104, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Миколаєнка Ярослава Вікторовича про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи задовольнити.

Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- чи являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?

Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (місцезнаходження: 04119, вул. Джонса Ґарета, 5, м. Київ).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи надати експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України доступ до зразків біологічного матеріалу, відібраного у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при проведенні судово-медичного дослідження у необхідній кількості, які зберігаються у Комунальній установі «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради для дослідження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 30.

Зобов`язати експертів Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради надати (передати/доставити) зразки біологічного матеріалу у необхідній кількості, відібрані у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при проведенні судово-медичної експертизи до Київського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

Відібрання біологічних зразків у дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Київського науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

Зобов`язати заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з`явитися за викликом експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України у визначений ним день та час для відібрання біологічних зразків для проведення експертного дослідження.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи за № 756/13375/25 (провадження № 2-о/756/57/26).

Витрати, пов`язані з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи, покласти на заявника ОСОБА_2 .

Роз`яснити учасникам справи ст. 109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха