Рішення № 136722710, 20.05.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 376/3023/25

Провадження № 2/756/3415/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

20 травня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобов`язання за умовами договору № 18629-12/2024 від 9 грудня 2024 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 (далі - Боржник) про надання фінансового кредиту на загальну суму 22 310 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»; Фактор) та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - Клієнт) укладено договір факторингу від 25 квітня 2025 року, відповідно до яких позивач отримав право грошової вимоги до відповідача.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області позовну заяву передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання Боржником за договорами позики та кредиту, які наданні фінансовими установами (Клієнтом) та право на які відступлені Фактору згідно з договорами факторингу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд убачає достатньо підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є фінансовою установою та має право здійснювати факторингові операції згідно з вимогами Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

9 грудня 2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового кредиту № 18629-12/2024, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався передати у власність позичальника грошові кошти в сумі 6 000 грн, шляхом перерахування на банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, строком на 120 днів, а останній зобов`язався повернути таку ж суму у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти у розмірі 1% від суми кредиту (пункти 1.1, 1.2, 1.4 Договору).

Згідно зі змістом пункту 1.4 цього Договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 1% у день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1000 грн, що складає 10% від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована.

Пунктом 1.6 Договору передбачається, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національної валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором №18629-12/2024, сума непогашеного зобов`язання, у межах строку нарахування процентів, передбаченого у Договорі, становить 5 900 грн наданого кредиту, 5 310 грн відсотків та 11 100 грн щтраф, а всього 23 310 грн.

25 квітня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №250425, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно з даними Акту прийому передачі та Витягу з Реєстру боржників від 25 квітня 2025 року до Договору факторингу № 250425 від 25 квітня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №18629-12/2024, у сумі 22 310 грн.

Як вбачається із зазначеного договору кредиту №18629-12/2024, такий укладено із використанням електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 , на вказаний нею картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 5-10).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, як Боржника перед позивачем, як Фактором - становить 22 310 грн, що підтверджується вказаним договором та відповідним розрахунком, які нараховані на дату відступлення права вимоги за договором факторингу.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (статті 510 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідальність за порушення грошового зобов`язання визначена статтею 625 ЦК України. Частинами 1 і 2 цієї Статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статей 1047 та 1055 ЦК України передбачено, що договір позики та кредиту укладаються у письмовій формі, якщо позикодавець є юридична особа. При цьому абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

З урахуванням зазначеного, суд вважає доведеною наявність заборгованості за договором кредиту №18629-12/2024 від 9 грудня 2024 року, укладеного між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 і презюмує їх дійсність на підставі вимог статті 204 та частини 2 статті 1081 ЦК України.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів погашення відповідачем заборгованості перед кредиторами та/або Фактором, що порушує право останнього.

Отже, порушене право грошової вимоги за договором факторингу, укладеного між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» від 25 квітня 2025 року №250425 на загальну суму 22 310 грн, підлягає захисту.

Враховуючи зазначені вимоги чинного законодавства та керуючись завданнями і основними засадами цивільного судочинства, у тому числі щодо змагальності сторін, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Спростувань таким доказам відповідач суду не надав і таких не встановлено судом, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, статей 1, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 526, 610-612, 625, 627-629, 638, 1046-1048, 1050, 1054, 1055, 1069, 1077-1081 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 287-289 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 22 310 (двадцять дві тисячі триста десять) грн 00 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 30)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 20 травня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА