Ухвала суду № 136722474, 20.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10081/26

Справа № 754/9005/26

У Х В А Л А

Іменем України

20 травня 2026 року Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Гринчак О.І., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши виконання вимог ст. 175-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - директора спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

18.05.2026 ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 - директора спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним наказ № 08/К-ТМ від 27 квітня 2026 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни та педагогічної етики;

2. Скасувати № 08/К-ТМ від 27 квітня 2026 року як такий, що не відповідає вимогам законодавства.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд дійшов висновку, що п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру, за розгляд якої має бути сплачено судовий збір.

Отже, позивачці слід надати суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн;

- або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір»;

- або клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Щодо роз`яснення судом процесуальних прав та обов`язків, та наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Позивачка визначила, що відповідачем у справі є директор спеціалізованої школи № 250 ОСОБА_2.

У постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 592/6904/21 йдеться про те, що директор школи не може бути відповідачем у справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем.

Суд роз`яснює, що належним відповідачем є Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 03598794, місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, 49-Б).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Водночас, відповідно до пунктів 2 та 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний роз`яснити позивачу право подати клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача і наслідки невчинення відповідних дій. І лише в такому разі суд має ухвалити рішення про відмову в позові з підстав його подання до неналежного відповідача (постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 905/675/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 904/1409/19).

Суд з метою забезпечення Позивачеві доступу до суду роз`яснює йому право подати клопотання про заміну первісного відповідача і наслідки невчинення відповідних дій шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строків на їх усунення.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - директора спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачці, що належним відповідачем у таких справах є сама юридична особа, тобто Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва (код ЄДРПОУ 03598794, місцезнаходження: м. Київ, проспект Червоної Калини, 49-Б), а не її директор.

Позивач має право подати Суду клопотання про заміну первісного відповідача ( ОСОБА_2 - директора спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики) належним відповідачем ( Спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва).

У разі неподання такого клопотання або наполяганні позивачкою на тому, що відповідачем має бути саме директор Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва, Суд продовжить розгляд позовних вимог до первісного відповідача, тобто директора Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва.

Роз`яснити наслідки невчинення відповідних дій. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 555/1289/14-ц, від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року у справі № 200/5153/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2021 року у справі №264/632/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 вересня 2023 року у cправі № 910/2392/22).

Роз`яснити учасникам справи (їх представникам):

документи у справі, що надіслані в електронній формі на адресу Суду (inbox@ds.ki.court.gov.ua) приймаються до розгляду виключно від осіб, які не мають зареєстрованого електронного кабінету, та за умови, що на такі документи накладено кваліфікований електронний підпис учасника справи. Адвокати мають право подавати до суду документи в електронній формі виключно з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Документи, що подані з порушенням цього порядку, не прийматимуться до розгляду;

учасникам справи, які не мають зареєстрованого електронного кабінету, рекомендовано скористатися сучасним та ефективним інструментом для оптимізації вашої участі у судових процесах - сервісом "Електронний суд", доступ для якого забезпечується через електронний кабінет. Зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС можна за посиланням: https://id.court.gov.ua. Із порядком реєстрації можна ознайомитись у розділі 4 "Реєстрація та авторизація користувачів" Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС за посиланням: https://is.gd/y5sLfZ. Після реєстрації особа може у власному електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді, оперативно подавати необхідні документи до суду в електронній формі, заощаджуючи власний час та ресурси суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК