Рішення № 136722461, 20.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/326/26

Справа №754/7546/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

заявника ОСОБА_1 (присутнього у судовому засіданні 18.05.2026),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із заявою, в якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, померла на окупованій території Україні в місті Костянтинівка, Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік.

Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_2 є дружиною заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

02.04.2026 дружина заявника - ОСОБА_2 наступила на бойову розтяжку в м. Костянтинівка Донецької області, їй відірвало дві нижні частини ніг. Оскільки в м. Костянтинівка Донецької області вже не було ні лікарів, ні військових, ОСОБА_2 загинула (померла) ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманої травми, протримавшись 4 дні.

08.04.2026 заявник поховав її у їхньому дворі зруйнованого будинку за адресою їхнього місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

09.04.2026 заявник пішки дійшов до міста Дружківка, де його забрали- волонтери і допомогли дістатися до рідних в місто Київ.

На даний час заявник є ВПО і зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 , у своїх рідних.

17.04.2026 заявник звернувся до ВДРАЦС та йому було відмовлено в державній реєстрації смерті його дружини.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 на території ведення активних бойових дій померла дружина заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, для заявника є необхідним для проведення реєстрації смерті його дружини у встановленому законом порядку.

Рух справи

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні заявник підтримав вимоги заяви та просив встановити факт смерті його дружини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20.06.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 22.07.2026.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Допитаний у судовому засіданні 18.05.2026 заявник - ОСОБА_1 (за його клопотанням і його згодою) як свідок показав, що його дружина ОСОБА_2 загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона підірвалася на міні в м. Костянтинівка 02.04.2026. До нього прибіг хлопець повідомив про дружину і сказав брати возик, так на возику її привезли додому. Їй ноги розірвало до кісток. Лікарів немає, всі виїхали. Це мертве місто, нічого не працює. Їй давали обезболююче, яке було вдома. Вивозити її було неможливо. Чотири дні вона мучилася і померла. 07.04.2026 похоронив її у дворі свого будинку, завернувши у тому, у чому вона спала. 08.04.2026 йшов пішки 18 км до Дружківки.

На підтвердження своїх тверджень заявник подав до суду фотографії, на яких міститься дата 07.04.2026, на яких зображена померла ОСОБА_2 , пошкодження її ніг та фото могили у дворі з табличкою на хресті з написом " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

21.04.2026 Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України листом повідомив заявника про те, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділі не проводились.

Норми права та мотиви суду

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Згідно з вимогами пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту у разі смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За приписами абзацу 2 частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті відноситься до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з положеннями статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, за заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.

Пунктом 1 глави 5 розділу III зазначених вище Правил визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 233/5109/21 зазначено, що чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами ДРАЦС може бути видано свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» від 1 липня 2022 року № 2345-IX розширено перелік територій, щодо яких поширює свою дію стаття 317 ЦПК України. Натепер до них відносяться території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи, що Указом Президента України воєнний стан встановлено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України, тому даний спрощений порядок розповсюджується на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України (як мінімум - до закінчення воєнного стану). Але в основному такий спосіб стосується зони воєнних дій та тимчасово окупованих територій, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю (див. постанови Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 від 26 листопада 2025 року у справі № 233/5109/21).

У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23) йдеться про те, що вочевидь вказаний перелік доказів та засобів доказування не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Верховний Суд, по-перше, звертає увагу, що вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на виняткове значення цього факту, з огляду на правові наслідки пов`язані із ним. По-друге, вирішуючи справи про встановлення факту смерті особи, суди мають зважати на особливості розгляду справ у порядку окремого провадження. По-третє, вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи після 23 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту.

В цьому контексті звертає на себе увагу обґрунтування проєкту Закону, прийнятого 01 липня 2022 року під № 2345-ІХ, наведене 40 народними депутатами - ініціаторами законопроєкту, у відповідній Пояснювальній записці (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1275019):

«…24 лютого 2022 року почалася нова фаза збройної агресії російської федерації, яка триває вже понад вісім років. Указом Президента України №64 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан. Внаслідок просування російської армії частина території України опинилася або певний час перебувала під тимчасовим контролем військових країни агресора. А деякі міста, наприклад, Маріуполь, знаходяться в облозі майже від початку нової фази збройної агресії. Весь цей час російська армія вчиняє систематичні та масові злочини проти цивільного населення, в тому числі, невибіркові обстріли за допомогою артилерії та авіа нальотів на об`єкти приватного житлового сектору цивільної інфраструктури (лікарні, бібліотеки, укриття тощо). Зафіксовані чисельні випадки розстрілів цивільного населення на тимчасово контрольованих російськими військами територіях, що за наявних обставин не могли бути належним чином задокументовані. За інформацією, яка надходить, на тимчасово зайнятих російськими військовими територіях України відбуваються масові вбивства та поховання цивільних осіб. Також є інформація про спроби знищення російськими військовими тіл вбитих ними цивільних з метою укриття злочинів…».

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, Костянтинівська міська територіальна громада за винятком с. Біла Гора, с. Диліївка, с. Неліпівка, с. Предтечине, с. Ступочки належить до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси з 21.06.2023.

У інформаційних ресурсах (станом на 2 вересня 2025 р.) йдеться про те, що у прифронтовій Костянтинівці через щоденні російські обстріли та нестачу лікарів припинили роботу стаціонарні відділення та поліклініка багатопрофільної міської лікарні інтенсивного лікування. Це остання лікарня, яка працювала у місті (https://suspilne.media/donbas/1105388-mi-ostanni-vihodimo-z-mista-u-kostantinivci-likarna-pripinila-prijom-pacientiv/).

У цій справі суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на території активних бойових дій є обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя.

При цьому, суд, дослідивши наявні докази у справі, вважає доведеним факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Костянтинівка, Донецька область, Україна.

Керуючись ст. 2-13, 76-80, 315-319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження с. Ракітне, Рокитнівський район, Рівненська область, Україна, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Костянтинівка, Донецька область, Україна.

Рішення підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України.

Копію рішення направити до Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання як ВПО: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 26125532, місцезнаходження: м. Київ, пр-т Червоної Калини, 15А.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК