Рішення № 136722380, 20.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6599/26

Справа №754/17938/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючої - судді - Панченко О.М.

при секретарі - Сарнавському М.О.,

у відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «ТАСКОМБАНК» через "Електронний суд" звернулося до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 86 524,01 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 жовтня 2020 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та гр. ОСОБА_2 було укладено Заяву-договір №916918-013 про надання кредиту готівкою на власні потреби. Відповідно до п. 2.1. розділу 1 даного Кредитного договору позичальнику було надано кредит в розмірі 52170,30 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача № НОМЕР_1 . У відповідності до змісту Кредитного договору та умов Паспорту споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка МАКСИМУМ», кредитування Відповідача здійснювалось на наступних умовах: - строк кредитування: 48 місяців; - цільове призначення кредиту: на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі (споживчі цілі); - розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01 % річних; - комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 2,9 % щомісячно. Однак, Позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови Кредитного договору, а саме п. 2, 3 розділу 2 Кредитного договору. Таким чином, через неналежне виконання Відповідачем умов Кредитного договору, станом на 14.11.2024 року, його загальна заборгованість перед Позивачем складає 86 524,01 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 304,57 грн. заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 5,94 грн. заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) 57 213,50 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Заочним рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 17.03.2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ: 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, буд.30) кредитну заборгованість за Заявою-договором №916918-013 від 05.10.2020 р., що станом на 14.11.2024 року становить 86 524,01 грн., а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

12.02.2026 року представник відповідачки - адвокат Підодвірний Т.І. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якому окрім того посилався на неправомірність стягнення комісії.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 04.03.2026 року заочне рішення Деснянського районного суду м.Києва від 17.03.2025 року - скасовано та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, у своїй заяві про перегляд заочного рішення заперечували про нарахування комісії, яка не відповідає вимогам чинного законодавства та усталеній практиці Верховного суду, зауважував на сплатах Відповідача комісій.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Частиною 5 передбачено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 05.10.2020 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір №916918-013 про надання кредиту готівкою на власні потреби.

Відповідно до п. 2.1. розділу 1 даного Кредитного договору позичальнику було надано кредит в розмірі 52170,30 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок Відповідача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 1 розділу 2 Кредитного договору, Відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і приєднався до умов Договору

У відповідності до змісту Кредитного договору та умов Паспорту споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка МАКСИМУМ», кредитування Відповідача здійснювалось на наступних умовах: - строк кредитування: 48 місяців; - цільове призначення кредиту: на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі (споживчі цілі); - розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01 % річних; - комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 2,9 % щомісячно.

Згідно з п. 5 розділу 2 Кредитного договору Відповідач підтверджує, що ознайомлений(-на) зі змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний(-а). Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім у передбачений Кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.

Позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови Кредитного договору, а саме п. 2, 3 розділу 2 Кредитного договору, Відповідач зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.

Умови вищезазначеного Кредитного договору Позичальником лишаються невиконаними, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості.

Як наслідок, станом на 14.11.2024 року, його загальна заборгованість перед Позивачем складає 86 524,01 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 29 304,57 грн. заборгованість по процентах (в т.ч. прострочені) 5,94 грн. заборгованість по комісії (в т.ч. прострочені) 57 213,50 грн., що підтверджується відповідним Розрахунком заборгованості по кредитному договору та Виписками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, не сплативши у вказаний договорі строк кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, тобто згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а ст. 530 ЦК України вимагає: " Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк."

Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник має повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позивачем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач порушила умови договору в частині неповернення кредиту та несплати відсотків за його користування та не виконала взяті на себе зобов`язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористалася своїм правом, передбаченим ст.ст. 76-83, 174,191 ЦПК України, та не подала суду заперечень щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 14.11.2024 року залишок основної суми заборгованості становить 29 304,57 грн.

Що стосується заборгованості за комісією, то суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до п. 1ст. 17 Закону України "Про захист прав споживачів", послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цьогоЗаконупро несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Сторона позивача не вказує, які саме послуги за вказану комісію надаються (будуть надаватися) відповідачу. Умови кредитного договору не містять жодних даних про такі послуги за комісією.

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів`визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 57 213,50 грн. задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.

За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні вимоги про стягнення комісії слід відмовити.

Окрім того, оскільки суд приходить до висновку про неправомірність застосування комісії, то сплачена відповідачкою сума у розмірі 15 407,62 грн., яка враховувалась банком на погашення комісії, що вбачається з розрахунку Банка станом на 14.11.2024 року, то підлягає врахуванню судом до основної суми заборгованості.

Відтак, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 13 902,89 грн., що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 13 896,95 грн., заборгованості по процентах - 5,94 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорціно до задоволенихї вимог, а саме у розмірі 389,23 грн. (13 902,89*2 422,40/86 524,01).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525-526, 530, 551, 536, 559 610,629, 1046-1056 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (ЄДРПОУ: 09806443, адреса: 01032, м.Київ, вул. С.Петлюри, буд.30) кредитну заборгованість за Заявою-договором №916918-013 від 05.10.2020 р., що станом на 14.11.2024 року становить 13 902,89 грн., а також судові витрати у розмірі 389,23 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко