Рішення № 136721403, 21.05.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 рокуСправа №451/572/26 Провадження № 2/451/423/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Ференс І.І.

Справа № 451/572/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 27.03.2026 від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшла позовна заява до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та позиції (заперечень) відповідача

В обгрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що єдиним спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Державним нотаріусом Медведюк З.С. (виконуюча обов`язки завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області) при видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №023925, виданий на підставі розпорядження Радехівської райдержадміністрації Львівської області №532 від 16 вересня 1998 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю та на право постійного користування землею за №1174 від 18.09.1998, видано після смерті спадкодавця. Згідно вищезазначеного нотаріусом було постановлено відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину. Просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом спільного проживання та вступу в управління та володіння спадковим майном після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом спільного проживання після свого брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,4708 га; земельну ділянку площею 0,3759 га; земельну ділянку площею 0,2538 га в порядку спадкування після смерті її брата ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №023925 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №2174 від 18.09.1998.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, водночас просить суд залишити без розгляду клопотання про допит свідка (а.с.52-53).

28.04.2026 від представника відповідача Радехівської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі Радехівської міської ради, де просить суд проводити розгляд за наявними в матеріалах справи документами, просять прийняти рішення на розсуд суду (а.с.35).

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 30.03.2026 матеріали позовної заяви залишено без руху.

06.04.2026 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відкладено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно на 14 год. 50 хв. на 11.05.2026.

Суд своєю ухвалою від 11.05.2026 закрив підготовче провадження у цивільній справі та призначив справу до судового розгляду на 21.05.2026.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у віці 87 років в с.Синьків, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №3 згідно Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого повторно 21 листопада 2025 року Радехівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Шептицькому районі Львівської області Львівського міжрегіонального Міністерства юстиції (а.с.20).

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10.04.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 у віці 82 роки в с.Стоянів, Радехівського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний актовий запис за №21 (а.с.21).

Згідно копії Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 04.09.1952 року Стоянівською сільською радою Радехівського району Львівської області, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Стоянів, Радехівського району, Львівської області. Батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_5 (а.с.19).

Відповідно до Довідки №93 від 04.05.2026, виданої старостою сіл Збоївська, Стоянів, Радехівської міської ради Львівської області про те, що гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно до дня смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті з ними були зареєстровані: ОСОБА_1 сестра 1944 р.н. Від імені померлого виконкомом Стоянівської сільської ради заповіт не посвідчувався (а.с.45).

Згідно Довідки №94 від 04.05.2026, виданої старостою сіл Збоївська, Стоянів, Радехівської міської ради Львівської області про те, що гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно до дня смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті з ними були зареєстровані: ОСОБА_4 син, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 дочка 1944 р.н. Від імені померлого виконкомом Стоянівської сільської ради заповіт не посвідчувався (а.с.46).

Згідно копії витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83671512 від 18.12.2025 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не відкривалася, що підтверджує витяг із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83671512 від 18.12.2025 (а.с.12).

Відповідно до копії витягів із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83671530 від 18.12.2025 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкова справа не відкривалася, що підтверджує витяг із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83671530 від 10.04.2025 (а.с.13).

Згідно копії Державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №023925, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю за №2174 від 18.09.1998 земельні ділянки загальною площею 2,1005 га, на території Стоянівської сільської ради Радехівського району Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІVЛВ №023925 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право власності на землю за №2174 від 18.09.1998. Згідно плану зовнішніх меж земельної ділянки вбачається, що спадкодавцю було передано наступні земельні ділянки: земельна ділянка № НОМЕР_4 площею - 1,4705 га; земельна ділянка № НОМЕР_5 площею - 0,3759 га; земельна ділянка № НОМЕР_6 площею - 0,2538 га (а.с.9).

Відповідно до копії розпорядження Радехівської районної державної адміністрації №532 від 16.09.1998 про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Стоянів, с.Збоївська Стоянівської сільської ради, вбачається, що: було затверджено проект передачі земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам с.Стоянів та с.Збоївська Стоянівської сільської ради на площі 2859,77 га з них ріллі 2,546,84 га, пасовищ 312,93 га (а.с.17)

Відповідно до Додатку до розпорядження Радехівської райдержадміністрації від 16.09.1998 №532, вбачається, що у даному списку за №234 зазначений спадкодавець ОСОБА_3 , якому було передано земельні ділянки загальною площею 2,1005 га (а.с.17 зворот 18).

Згідно копії Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій, винесену Державним нотаріусом завідувачем Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області, в порядку заміщення виконуюча обов`язки завідувача Радехівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С. розглянувши документи, що подала 18.12.2025 представник гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , звернулася для видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на майно земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Стоянівської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського) Львівської області, встановила наступне: при видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Стоянівської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського), Львівської області, було встановлено, що Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №023925 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №2174 від 18.09.1998, тобто після смерті спадкодавця, а відповідно до ст. 9 Цивільного кодексу УРСР, що був чинним на той час, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється зі смертю. Згідно вищезазначеного нотаріусом було постановлено відмовити гр. ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно що залишилося після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на майно земельні ділянки надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Стоянівської сільської ради Шептицького району (колишнього Радехівського) Львівської області (а.с.16).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про задоволення позову з наступних підстав.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Пленумом Верховного Суду України у п. 24 постанови № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» висловлена правова позиція, згідно з якою, ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з визнанням його відповідачем можливе у разі, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як зазначено у п. 2 вказаної Постанови, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Так, на час смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).

Дані правовідносини регулюються розділом VІІ «Спадкове право» ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 дійсно до дня смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день смерті з ними були зареєстровані: ОСОБА_4 син, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 дочка 1944р.н.

Позовна вимога в частині встановлення факту прийняття спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, доводяться дослідженими в судовому засіданні доказами та підлягає до задоволення, при цьому встановлення вказаного факту необхідно для реалізації спадкових прав позивача.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.5, 6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Із системного аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що спадкодавцями за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірних земельних ділянок, а Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.

Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірних земельних ділянок.

Отже, з часу прийняття Розпорядження Радехівської райдержадміністрації від 16.09.1998 №532, земельні ділянки вибули з державної та колективної власності і повторній приватизації не підлягали.

Таким чином, державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після смерті тата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом постійного проживання на час смерті, водночас, оскільки Державний акт на земельну ділянку, виданий після смерті ОСОБА_3 суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

задовольнити позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичних фактів та визнання права власності на спадкове майно.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, після свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за однією адресою в АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,4708 га; земельну ділянку площею 0,3759 га; земельну ділянку площею 0,2538 га в порядку спадкування після смерті її брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №023925 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №2174 від 18.09.1998 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_7 ;

Представник позивача: адвокат - Фрей Андріан Васильович, юридична адреса: пр.-Відродження, буд. 14, м. Радехів, Шептицький район Львівська область, 80200;

Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, адреса: 80200, проспект Відродження, 3, Шептицький район, м. Радехів, Львівська область, ЄДРПОУ 26361149.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.