Рішення № 136720203, 28.04.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

704/92/26

28.04.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуюча - суддя: Воронкова І.Г.

секретар судового засідання: Джуська Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 30000 грн. за кредитним договором та судові витрати в сумі 2662,40 грн. судового збору. Свої вимоги мотивує тим, що 26.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1413-9316. Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачеві кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6000 грн. 00 коп.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15 % від суми кредиту; знижена відсоткова ставка - 1,50 % в день; стандартна відсоткова ставка 1,18 % в день. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Відповідач свої зобов`язання по договору не виконав, не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з цим виникла заборгованість, яка станом на 26.06.2024 року становить: 30000 грн. 00 коп., що складається з: 6000 грн. 00 коп. - заборгованість за наданим кредитом; 24000 грн. 00 коп. - заборгованість за процентами.

Разом з тим позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткове списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами в сумі 6198 грн. 00 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 30000 грн. 00 коп.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме; прострочену заборгованість за кредитом 6000 грн. 00 коп.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 24000 грн. 00 коп., що разом становить 30000 грн. 00 коп.

09.02.2026 року ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 02.04.2026 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача разом з позовом надав суду заяву, в якій позов підтримав повністю, не заперечив проти винесення заочного рішення та просив справу розглядати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відповідності до ст. 128 ЦПК України відповідач являється таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки поштова кореспонденція направлялася відповідачу за місцем його реєстрації. Заяв та клопотань не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В судове засідання всі особи, які беруть участь у справі, не з`явилися, у зв`язку з чим на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що здійснює діяльність з інших видів кредитування, отримало Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 01.08.2013, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

26.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1413-9316 (а.с. 12-17).

Згідно п. 4.1 - 4.2 загальний розмір кредиту становить - 6000,00 грн., дата видачі кредиту 26.06.2024 рік, згідно п. 4.11 - 4.13 комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту, строк, на який надається кредит - 365 днів, дата повернення кредиту 25.06.2025 рік.

Згідно п. 4.6. кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1413-9316 від 26.06.2024 року, станом на 29.12.2025 року загальна сума заборгованості відповідача становить 36198,00 грн., з яких основний борг 6000,00 грн., відсотки 29298,00 грн., комісія 900,00 грн. (а.с. 25-31).

Позивач прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме частково списав заборгованість за нарахованими комісією та процентами 6198 грн. 00 коп. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в сумі 30000 грн.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 6000 грн. 00 коп.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 24000 грн. 00 коп., що разом становить 30000 грн. 00 коп.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 1413-9316 від 26.06.2024 року між сторонами був укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. По даному договору сторонами була досягнута згода з істотних його умов, в тому числі щодо строку кредитування та нарахування відсоткової ставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦПК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.

Вивчивши матеріали справи, виходячи з норм матеріального права, суд зазначає, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між ним та боржником.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що позивачем не надано належного та допустимого доказу на підтвердження факту видачі кредитором відповідачу грошових коштів в порядку виконання кредитного договору.

Зокрема, у матеріалах справи наявні лише розрахунки представника позивача, однак розрахунки не є доказами, які можуть підтвердити реальність видачі грошових коштів особі.

З квитанції про перерахування коштів через платіжну систему LIQPAY в сумі 6000,00 грн. (а.с. 23) та довідки про перерахування суми кредиту (а.с. 24) не вбачається, що зазначені кошти були перераховані на платіжний засіб, який належить саме боржнику - відповідачу ОСОБА_1 .

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладання договорів на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами наявності заборгованості. Зазначені розрахунки з зазначенням конкретного розміру заборгованості є документами, що створені самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первісних документів, на підставі яких вони були складені, не можуть бути доказами наявності заборгованості, на яких наполягає позивач. У матеріалах справи відсутні будь-які виписки за картковими чи банківськими рахунками відповідача, які б могли підтвердити факт зарахування коштів на його рахунок. При цьому, у кредитному договорі відповідач та кредитор погодили конкретний порядок видачі суми кредиту, проте доказів реалізації цього порядку до суду надано не було.

Також, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність електронного платіжного засобу відповідачу, оскільки повної інформації щодо номеру банківської картки або ж номеру банківського рахунку відповідача матеріали справи не містять.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20, засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Також суд звертає увагу, що представником позивача не заявлено клопотання про витребування доказів, що підтверджують факт видачі (зарахування) кредиту відповідачу ОСОБА_1 у відповідної банківської установи, або належності такого платіжного засобу саме відповідачу.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, і оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 141, 263-265, суд

ухвалив :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним доровором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.Г. Воронкова