Рішення № 136719521, 01.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/8043/25

Пр. 2/336/414/2026

01.05.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Коваль О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу №336/8043/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

без повідомлення (виклику) сторін (учасників справи), -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача Маловічко М.О. в інтересах позивача 22.08.2025 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаним позовом, згідно з яким просить стягнути з відповідача заборгованість з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.11.2021 по 31.01.2025 у сумі 13 620,09 гривень, а також витрати зі сплати судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, є споживачем послуг, які надає Концерн «МТМ» за вказаною адресою. Позивачем за період з 01.11.2021 по 31.01.2025 надано за вказаною адресою послуги з централізованого опалення та постачання гарячої воді на суму 13 620,09 гривень. Відповідачем вартість отриманих послуг не сплачувалася, у зв`язку з чим виникла відповідна заборгованість, яку Концерн «МТМ» просить стягнути з відповідача разом з судовим збором у сумі 2 422,40 гривень.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 22.08.2025 справу передано впровадження судді Вайнраух Л.А.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2025 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Роз?яснено, що відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

За нормою ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідних клопотань до матеріалів справи не скеровано.

За приписами ч.1,2 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідач відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, не скориставшись відповідним процесуальним правом, копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка направлялася відповідачу за його місцем реєстрації, ним не отримана, поштові повідомлення 2 рази повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній», що надає суду підстави для ухвалення рішення. Копія позовної заяви скерована відповідачеві стороною позивача перед зверненням до суду із даною заявою, що підтверджено належними та допустими доказами.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань, зустрічної позовної заяви у даній справі не подано.

Підстав для оголошення перерви та / або відкладення судового засідання відповідно до положень ст.223, 240 ЦПК України судом не встановлено.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із тим, що розгляд справи проводиться за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч.1,8 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.

Судом встановлено, що Концерн «МТМ» надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в квартиру АДРЕСА_2 . Відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відтак, є споживачем послуг, які за вказаною адресою надає Концерн «МТМ».

Відповідно до Довідки позивача щодо заборгованості, за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на підставі якого з відповідачем здійснюються розрахунки за надані послуги. За даними довідки та розрахунку заборгованості, по особовому рахунку № НОМЕР_1 заборгованість відповідача перед Концерном «МТМ» за період з 01.11.2021 по 31.01.2025 становить 13 620,09 гривень. Даних про приналежність нерухомого майна матеріали справи не містять. Також встановлено, що в рахунок зазначеної вище суми заборгованості станом на час розгляду справи відповідних платежів відповідачем в повному обсязі не здійснено, доказів протилежного суду не надано.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з такого нормативного обґрунтування.

Так, згідно з ч. 1, 3, 4 цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування.

При розгляді справи суд виходить й з того, що правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.08.2019 № 830, Положенням про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України та іншими.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Положеннями ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 ЦК України).

Згідно із ч.7 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону з урахуванням таких особливостей: 1) виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) до плати виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором не включається плата за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги; 3) технічне обслуговування, поточний та капітальний ремонти внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують постачання відповідної комунальної послуги, здійснюються співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників.

Ч.5 ст.13 вказаного нормативно-правового акта встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Так, 02.10.2021 на виконання вимог закону позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання, відповідно, вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

П.5 Типового індивідуального договору (далі Договір) визначено, що Виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Відповідно до п.11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Згідно з п.32,34,38 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Згідно зі ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Крім того, суд враховує, що за змістом ст. 193 ГК України, статей 525, 526, 530 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами п.6 ч.1 ст.1, п.2 ч.1 ст. 5, п.1 ч.1 ст.7, п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За приписами ч.1 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно п.3.1.15-3.1.16 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2025 № 888, вартість одиниці постачання теплової енергії визначається виходячи з розміру тарифу на постачання теплової енергії, встановленого відповідно до законодавства. Загальна вартість постачання теплової енергії визначається шляхом множення одиниці постачання теплової енергії для відповідної категорії споживачів на фактичну кількість придбаної теплової енергії для такої категорії споживачів. У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договорів транспортування/купівлі-продажу/постачання теплової енергії новий розмір тарифу застосовується з дня введення його в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії, зобов`язаний забезпечити його оприлюднення на своєму офіційному вебсайті відповідно до законодавства. У разі наявності наміру щодо зміни (коригування) цін/тарифів на теплову енергію, її виробництво та/або транспортування теплової енергії суб`єкт господарювання протягом 5 робочих днів з дня подання заяви до уповноваженого органу повідомляє про це користувачів (крім споживачів), з якими укладені відповідні договори, із зазначенням прогнозованих рівнів відповідних тарифів. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну (коригування) цін/тарифів на теплову енергію, її виробництво та/або транспортування, та/або постачання теплової енергії у строк, що не перевищує 15 днів від дня введення її/його у дію, суб`єкт господарювання у сфері теплопостачання, щодо якого було прийнято таке рішення, повідомляє про це споживача/замовника відповідно до вимог законодавства. Розрахунковим періодом для договорів транспортування/купівлі-продажу/постачання теплової енергії є календарний місяць, на останній день якого визначається загальний обсяг протранспортованої/купленої-проданої/поставленої теплової енергії. Оплата за вказаними договорами здійснюється щомісяця в порядку та строки, визначені ними, але не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом. За бажанням споживача/замовника оплата транспортування/купівлі-продажу/постачання теплової енергії може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів..

Як встановлено судом, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, а саме, за період, вказаий у розрахунку, отримував послуги з постачання теплової енергії, які надані позивачем відповідно до п.5 укладеного договору, за вказаною вище адресою. Проте, відповідач не виконав своїх обов`язків згідно з положеннями договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 виникла заборгованість у сумі13 620,09 гривень

Відповідно до встановлених фактичних обставин справи, свої зобов`язання щодо надання житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії позивач виконує в повному обсязі, натомість, відповідач за надані послуги не сплачує, у зв`язку з чим й утворено заборгованість.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Свої зобов`язання з надання комунальних послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води позивач виконав в повному обсязі, що не було спростовано відповідачем. Відповідач, в свою чергу, порушив свої зобов`язання зі сплати заборгованості за надані послуги, у зв`язку з чим має заборгованість в сумі 13 620,09 гривень.

Суд звертає увагу на те, що факт не проживання особи у квартирі, в якій особа зареєстрована та факт відсутності її в цій квартирі, не звільняє її від обов`язку нести витрати з оплати житлово-комунальних послуг.

Схожі за змістом висновки зроблені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі №757/29813/17-ц, які відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження того, що він протягом періоду нарахування заборгованості не отримував послуги від позивача або те, що позивачем такі послуги не надавались. Матеріали справи також не містять доказів щодо того, що позивачем надавались послуги не належної якості, оскільки відповідач не звертався до позивача в претензійному порядку.

Окремо суд зауважує, що вартість послуги з надання теплової енергії у житлове приміщення, розраховується не з врахуванням кількості осіб, зареєстрованих у житлі, а на загальну площу житлового приміщення (опалювальну).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і їх взаємний зв`язок, надавши їм оцінку, з урахуванням встановлених обставин, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за спожиті послуги за період з 01.11.2021 по 31.01.2025, підлягають задоволенню в обраний позивачем спосіб та розмірі (у сумі 13 620,09 гривень).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 76-81, 141, 263-265, 268, 279-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2021 по 31.01.2025 в сумі 13 620,09 гривень (тринадцять тисяч шістсот двадцять гривень 09 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у сумі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Реквізити учасників справи:

Позивач: Концерн «Міські теплові мережі» ЄДРПОУ 32121458, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 01.05.2026.

Суддя Л.А. Вайнраух