Ухвала суду № 136719355, 15.05.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5001/26

1-кп/333/770/26

У Х В А Л А

15 травня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026082040000448 від 20.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, який перебуває на посаді стрілець стрілецького спеціалізованого відділення стрілецького спеціалізованого взводу стрілецького спеціалізованого батальйону (Шквал) військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, офіційно не працевлаштованого, який не має на утриманні малолітніх дітей, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у порядку ст. 89 КК України, раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Так, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, є особою раніше судимою, судимість за вчинення якого не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, а також невідворотність покарання, враховуючи, що ОСОБА_3 може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від органів суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на свідків та потерпілу. У зв`язку із зазначеними вище обставинами, сторона обвинувачення приходить до висновку, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Крім того, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування. Тому, з метою досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, сторона обвинувачення приходить до висновку про неможливість запобігання цим ризикам шляхом продовження застосування до ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували відносно задоволення клопотання прокурора, вказали, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем та у нього є письмова згода командування військової частини на продовження служби.

Також, адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом. Так, командуванням в/ч НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) позитивно розглянуто кандидата на вакантну посаду - солдата в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_3 та тимчасово виконувачем обов`язки командира в/ч НОМЕР_2 капітаном ОСОБА_9 27.04.2026 надано письмову згоду на проходження ОСОБА_3 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаді «навідник гранатометного взводу роти вогневої підтримки 2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , ВОЗ 102281А», шпк «солдат», тарифний розряд 4. У ході досудового розслідування ОСОБА_3 через свого захисника мав право добровільно звернутись до прокурора з клопотанням про скасування обраного запобіжного заходу, що і було зроблено 05.05.2026, однак прокурор в порушення вимог КПК України проігнорував клопотання сторони захисту і не розглянув це питання та 06.05.2026 підписав обвинувальний акт у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 не заперечували відносно задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте просили змінити умови його відбування з цілодобового на нічний у зв`язку з необхідністю часто відвідувати лікарню.

Потерпіла ОСОБА_8 підтримала клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 . Стосовно ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання захисника про скасування запобіжного заходу.

Прокурор щодо клопотання захисника про скасування запобіжного заходу зазначив, що ним надано відповідь захиснику, в якому вказано підстави, за яких прокурор не вбачає підстав для задоволення клопотання. Так, згідно з положеннями ст. 616 КПК України, дана норма передбачає скасування запобіжного заходу для осіб, які підлягають призову під час мобілізації або виявили бажання проходити службу за контрактом. У клопотанні зазначено, що ОСОБА_3 вже є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, правовий механізм ст. 616 КПК не може бути застосований до особи, яка вже перебуває у статусі військовослужбовця, оскільки це суперечить самій суті та меті даної норми. Надана письмова згода від командира військової частини НОМЕР_2 не є наказом про призначення на посаду. Оскільки ОСОБА_3 перебуває у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , його переміщення до іншої частини НОМЕР_2 можливе виключно на підставі наказу вищого командування або Генштабу ЗСУ. За відсутності такого наказу, скасування запобіжного заходу створить ситуацію правового вакууму, де підозрюваний фактично не буде закріплений за жодним підрозділом, що робить контроль за його поведінкою неможливим. Крім цього, вчинення тяжкого злочину, передбаченного ч. 4 ст. 185 КК України в умовах воєнного стану особою, яка вже має статус військовослужбовця, свідчить про низьку військову дисципліну та стійку схильність до протиправної поведінки. Військова служба в іншому підрозділі не лише не нівелює ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а й створює реальні перешкоди для проведення слідчих дій та дотримання розумних строків розслідування та розгляду справи в суді. З огляду на викладене,заперечує проти клопотання сторони захисту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

За положенням ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Так, ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2026 відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, тобто до 18 травня 2026 року включно.

На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується, однак завершити кримінальне провадження не можливо.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, суд бере до уваги, що прокурором доведено, що обвинуваченому обґрунтовано оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, крім того, обвинувачений не має постійного місця роботи та джерела доходу, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотності покарання за його вчинення, існує ризик того, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі буде переховуватися від суду, що свідчить про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не припинили свого існування.

Крім того, ухвалою Петрівського районного суду Кіровоградської області від 04.06.2025 року звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 07 років 08 місяців 05 днів за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2024 року за ч.3 ст.187 КК України для проходження військової служби за контрактом.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, раніше судимий, обвинувачується у вчиненні інкримінованого злочину під час умовно-дострокового звільнення, був узятий під варту, ризики, визначені при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжують існувати та не зменшились. На даний час судовий розгляд не розпочато, не допитано потерпілу та свідків. За таких обставин, суд має обґрунтовані підстави вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, вплинути на потерпілу та свідків, які не допитані по справі, отже строк тримання обвинуваченого під вартою підлягає продовженню.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби, слід вказати таке.

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для призову на військову службу під час мобілізації або його зміни з інших підстав» № 2125-ІХ, доповнивши кодекс, зокрема, новою нормою статтею 616. Метою даного закону є дозвіл реалізувати громадянам України, придатним до військової служби за станом і віком, конституційний обов`язок щодо захисту держави в умовах воєнного стану.

Так, відповідно до ч.1 ст. 616 КПК України у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим ч. 1ст. 616 КПК України, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану; виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною 1 статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Згідно з ч. 2 ст. 616 КПК України слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов`язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Отже, законодавством передбачена можливість скасування запобіжного заходу підозрюваному, обвинуваченому, який під час досудового розслідування або судового розгляду справи тримається під вартою або до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у разі введення в Україні воєнного стану для призову такої особи на військову службу під час мобілізації.

Однак, положеннями ст. 616 КПК України чітко регламентовано порядок скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу для проходження військової служби. Згідно зі встановленим порядком обвинувачений може звернутись до прокурора із відповідним письмовим клопотанням. Після чого, за результатом розгляду клопотання обвинуваченого, прокурор має право звернутись до суду із відповідним письмовим клопотанням, що має відповідати встановленим законом вимогам за змістом.

До суду не надходило визначеного законом письмового клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні, тому обвинуваченим не дотримано положень процесуального закону при зверненні із клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Сам захисник згідно із ст. 616 КПК України не є суб`єктом, наділеним правом на звернення до суду із клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби, на особливий період.

Враховуючи викладене, клопотання захисника про скасування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні для проходження військової служби задоволенню не підлягає.

При вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд вважає, що вказані ризики мають місце і на теперішній час, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню, впливати на свідків, потерпілу у вказаному кримінальному провадженні.

Разом з тим, ОСОБА_4 є особою раніше не судимою, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , під час розгляду клопотання встановлено, що за період перебування під цілодобовим домашнім арештом умови застосування цього запобіжного заходу обвинувачений не порушував, а обов`язки, покладені на нього судом, виконував у повному обсязі; потребує регулярного лікування за станом здоров`я.

Вказане свідчить про його відповідальне та сумлінне ставлення до своїх обов`язків, викликає довіру у суду, а також свідчить про зменшення ступеня ризику ймовірності переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість змінити умови відбування обраного запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з забороною залишати місце проживання у період часу з 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв.

Такі умови застосування запобіжного заходу зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, під час проведення підготовчого судового засідання судом встановлено:

1) відсутність перешкод призначення судового розгляду, які передбачені п.п.4-8 ч.1, ч.2 ст. 284 КПК України;

2) обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України,

3) відсутність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1, ч.2 ст.284 КПК України,

4) кримінальне провадження підсудне Комунарському районному суду м. Запоріжжя.

Відповідно до вимог ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду, суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду, який має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Таким чином, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання про можливість призначення судового розгляду, суд приходить до висновку що є всі достатні підстави для призначення справи до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 176-177, 183, 314-316, 331, 372 369-372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_6 про скасування запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 задовольнити.

Термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 13 липня 2026 року включно з можливістю внесення застави в розмірах та умовах, визначених в ухвалі слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2026.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити умови відбування, обраного ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2026 року, запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді цілодобового домашнього арешту без використання електронних засобів контролю на відбування домашнього арешту без використання електронних засобів контролю, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 21-00 год. до 08-00 год., на умовах, визначених ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2026 року, строком на два місяці, тобто до 15 липня 2026 року включно.

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12026082040000448 від 20.03.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на 20 травня 2026 року на 09 годину 45 хвилин, в приміщенні Комунарського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська,7.

Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження для відома, начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений та начальнику Відділу поліції №4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області для виконання.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя : ОСОБА_1