Рішення № 13671887, 03.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2010 р. Справа № 14/191-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Омельченко А. А. (довіреність № 296 від 01.10.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал”, м. Київ

до Управління житлово-комунального господарства „Біличи”, смт Коцюбинське

про стягнення 2 315 403, 86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Управління житлово-комунального господарства „Біличи” про стягнення 2 021 479, 16 грн. заборгованості, 119 834, 86 грн. пені, 126 138, 02 грн. інфляційних збитків, 47 951, 83 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 04397/2-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.06.2004 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2010 р. порушено провадження у справі № 14/191-10 за позовом ВАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал” до Управління житлово-комунального господарства „Біличи” про стягнення 2 315 403, 86 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.10.2010 р.

15.10.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.10.2010 р.

29.10.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.11.2010 р.

10.11.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.11.2010 р.

24.11.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.12.2010 р.

03.12.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

02.06.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 04397/2-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, згідно умов п. 1.1. якого цей договір укладається у відповідності із Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”. За цим договором постачальник зобов’язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 p., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (в подальшому Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно п. 2.2.1. договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у платіжних документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Відповідно до п. 2.2.2. договору у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Пунктом 2.2.5. договору передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами: для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Пунктом 7.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір діє протягом всього часу надання послуг до моменту його розірвання. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з 01.12.2008 р. по 01.08.2010 р. було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 2 104 713, 47 грн., що підтверджується витягом з розрахункового листа, відповідними платіжними вимогами-дорученнями, дебетовими інформаційними повідомленнями, актами про зняття показань з приладу обліку, розшифровками рахунків, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем у період з 01.12.2008 р. по 01.08.2010 р. було лише частково виконано свій обов’язок по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 83 234, 31 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із наданням послуг по постачанню теплової енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, Закону України „Про теплопостачання”, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 2 021 479, 16 грн., що підтверджується договором № 04397/2-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.06.2004 р., розрахунком позовних вимог до боржника УЖКГ „Біличі” станом на 01.08.2010 р., виконаним позивачем, витягом з розрахункового листа, відповідними платіжними вимогами-дорученнями, дебетовими інформаційними повідомленнями, актами про зняття показань з приладу обліку, розшифровками рахунків, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 2 021 479, 16 грн. за договором № 04397/2-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.06.2004 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 04397/2-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 02.06.2004 р., за періоди прострочення виконання обов’язку по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 119 834, 86 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов’язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Розрахунок пені від суми заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені від суми заборгованості за договором у зазначені періоди у розмірі 119 834, 86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за періоди прострочення виконання обов’язку по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення всього на загальну суму 126 138, 02 грн. та 47 951, 83 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми заборгованості, виконаний позивачем, є вірним та обґрунтованим, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за договором у зазначені періоди у розмірі 126 138, 02 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми заборгованості, виконаний позивачем, є вірним та обґрунтованим, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних від суми заборгованості за договором у зазначені періоди у розмірі 47 951, 83 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства „Біличи” (ідентифікаційний код 23579209) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (ідентифікаційний код 03327664) 2 021 479 (два мільйони двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дев’ять) грн. 16 (шістнадцять) коп. заборгованості, 119 834 (сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 86 (вісімдесят шість) коп. пені, 126 138 (сто двадцять шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 02 (дві) коп. інфляційних збитків, 47 951 (сорок сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят одна) грн. 83 (вісімдесят три) коп. 3 % річних та судові витрати 23 154 (двадцять три тисячі сто п’ятдесят чотири) грн. 04 (чотири) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

27 січня 2011 р.