Постанова № 136718377, 21.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8375/26

Провадження № 3/643/1615/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними, та їх кваліфікація

13.04.2026 о 12-00 год. водій ОСОБА_1 (Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), керуючи транспортним засобом «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Тракторобудівників, буд. 128 у місті Харкові, рухаючись заднім ходом, не впевнився у безпеці свого маневру та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «Suzuki Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 (Потерпіла). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Вказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів,

Крім того, 13.04.2026 о 12-00 год. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керуючи транспортним засобом «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , по пр. Тракторобудівників, буд. 128 у місті Харкові, став учасником дорожньотранспортної пригоди та залишив місце ДТП.

Вказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ст. 122-4 КУпАП як залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Позиція учасників справи

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні 21.05.2026 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнав у повному обсязі. Водночас свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не визнав. Пояснив, що 13.04.2026 приблизно о 12:00 год. на прохання інших осіб переставив належний йому автомобіль «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 , приблизно на півметра на території стоянки. Будь-якого удару та зіткнення транспортних засобів він не відчув, тому не знав, що відбулось ДТП, у зв`язку з чим залишив місце події.

Потерпіла в судовому засіданні 21.05.2026 пояснила, що припаркувала автомобіль «Suzuki Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2 , на парковочне місце на стоянку. В понеділок 13.04.2026, прийшовши на стоянку, вона побачила пошкодження на автомобілі, а саме м`ятий зі стертою фарбою номерний знак свого автомобіля, зламану рамку номерного знаку, пошкодження лакофарбового покриття різної глибини переднього бамперу. Також побачила сильне пошкодження хромованої деталі декоративної решітки радіатора. Навпроти її автомобіля був запаркований автомобіль «Renault Trafic», державний номерний знак НОМЕР_1 . Він був запаркований задньою частиною відносно її автомобіля. На задній правій частині цього автомобіля вона побачила характерні сліди фарби кольору номерного знаку її автомобіля (блакитний колір) та пошкодження (подряпини), характерні для зіткнення задньої правої частини вищевказаного автомобіля. Крім того, зазначила, що коли її чоловік після ДТП спілкувався в телефонному режимі з Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній повідомив, що одразу після ДТП побачив, що відбулось зіткнення транспортних засобів. У зв`язку з цим заперечила пояснення Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які він надав у судовому засіданні та згідно з якими він не усвідомив факт зіткнення автомобілів, тому залишив місце ДТП.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Крім визнання Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, його вина у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645405 від 20.04.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, за вказаних вище обставин;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645409 від 20.04.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, за вказаних вище обставин;

- даними схеми місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.04.2026, на якій зафіксовано розташування та пошкодження автомобіля «Suzuki Vitara», державний номерний знак НОМЕР_2 ;

- даними письмових та особистих пояснень Потерпілої, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними письмових пояснень свідка ОСОБА_3 , згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними рапортів працівників поліції, згідно з якими відбулось зіткнення вказаних вище транспортних засобів.

Доводи Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, оскільки він не помітив та не усвідомив факт виникнення ДТП, суд вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються дослідженими судом доказами з огляду на таке.

Насамперед суд зауважує, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у скоєнні вказаної вище ДТП. Крім того, з пояснень вказаної особи вбачається, що він дійсно після виникнення ДТП залишив місце пригоди.

Суд звертає увагу, що згідно з письмовими поясненнями Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які надавались 20.04.2026, він під час руху заднім ходом дивився в екран парктроніка.

Вказаний прилад має таку функцію, як попередження звуковим сигналом після небезпечного наближення до перешкоди. Таким чином, рухаючись заднім ходом та спостерігаючи у парктронік процес руху автомобіля, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не міг не усвідомити факт зіткнення з іншим автомобілем.

Доводи Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо можливої некоректної роботи парктроніка суд вважає тактикою захисту, спрямованою на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Так, у письмових поясненнях від 20.04.2026 Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не посилався на некоректну роботу парктроніка. Відповідні доводи навів у судовому засіданні вже після того, як суд задав питання відносно того, яким чином вказана особа міг не помітити факт ДТП, якщо користувався парктроніком, який не тільки подає звуковий сигнал у разі небезпечного наближення до перешкоди, зокрема іншого автомобіля, а і у режимі реального часу показує рух автомобіля та його взаємодію з іншими предметами.

При цьому доказів некоректної роботи парктроніка у автомобілі Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суду не надано.

Крім того, суд враховує, що згідно з поясненнями Потерпілої, під час спілкування з Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, останній визнав, що після ДТП усвідомив факт зіткнення автомобілів.

За таких обставин суд критично оцінює позицію Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, та розцінює його пояснення як спосіб уникнення адміністративної відповідальності.

Ураховуючи наведене та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеними поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаних вище правопорушень та факт порушення ним вимог п.п. 10.9, п.п. «а» п. 2.10 ПДР.

Накладення стягнення

Оскільки Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.

Частинами 1 та 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи наведене, суд накладає на Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, одне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 грн.

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400,00 грн.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі 3400,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов