Постанова № 136718126, 21.05.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/296/26

провадження № 3/624/130/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Богачова Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД №1 Берестинського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сахновщина, Харківської області, громадянина України, з вищою незакінченою освітою, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 06.01.1998,

за ст.124 КУпАП,

права, передбачені ст.268 КУпАП роз`яснено,

в с т а н о в и в:

До Кегичівського районного суду Харківської області з СПД №1 Берестинського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №622142 від 23.03.2026, згідно з яким ОСОБА_1 24.02.2026 о 18-40 годині в с. Таранівка по вул. Харківській, буд. 117, керував транспортним засобом Богдан 211040 д.н.з. НОМЕР_3 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку (стан покриття дорожньої частини засніжене), не впорався з керуванням внаслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху, чим порушив п.п. 2.3.б та 12.1 ПДР України, де допустив зіткнення з тз Daewoo Sens д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 , яка рухалася в зустрічному напрямку, внаслідок ДТП учасники отримали легкі тілесні ушкодження, транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, завдані матеріальні збитки. Водій ОСОБА_1 порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні водій ОСОБА_1 винним себе визнав частково. Визнав, що його дійсно викинуло на зустрічну полосу через ожеледицю. Заперечував з того приводу, що до адміністративної відповідальності притягається тільки він як винуватець ДТП, оскільки вважає, що в діях ОСОБА_2 також були порушення Правил дорожнього руху, так як вона не здійснила дій, щоб уникнути ДТП, вчасно не загальмувала. Загалом від дачі пояснень відмовився, також наполягав на участі у розгляді справи його захисника Кадуна П.В.

Захисник Кадун П.В. належним чином повідомлений про розгляд справи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Судом у зв`язку з клопотанням ОСОБА_1 , щодо обов`язкової участі захисника була оголошена перерва для можливості залучення захисника.

Після закінчення перерви участь захисника у судовому засіданні забезпечена не була.

Крім того, суд враховує, що строк притягнення до адміністративної відповідальності спливає, подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення встановлених законом строків.

За практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»), в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи, те що захисник, належним чином повідомлений про розгляд справи, причини неявки не повідомив, до цього вже брав участь у справі, подавав клопотання та заяви, мав можливість завчасно викласти письмово свою позицію захисту, однак таким правом не скористався.

За таких обставин суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність захисника.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що того дня їхала разом з дітьми, дорога була слизька, йшов сніг. Транспортний засіб ОСОБА_1 розкрутило на трасі. Вона гальмувала, але ОСОБА_1 налетів на її автомобіль боком, через що заклинили двері. Уникнути ДТП не було шансів. Перед нею їхали газовики. Після ДТП її відвезли до лікарні. Людей на дорозі під час ДТП не було.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що того дня дорога дійсно була слизька, йшов сніг. Вдалечині побачив авто у якого загорілися стопи, як потім дізнався це було авто ОСОБА_4 . Через сніг погано бачив, що саме трапилось, але бачив ніби перед машиною засвітились фари. Бачив по зустрічній полосі проїхали вантажні машини, які не запинились. Коли під`їхав ближче та почав брати на обгін авто ОСОБА_4 побачив, що сталася ДТП. Машина ОСОБА_4 стояла на дорозі, а інший автомобіль викинуло на узбіччя. Він зупинився, включив світло сигналізації. На цей час ОСОБА_4 вже витяг з машини якийсь чоловік, вона в цей час задихалася. Він викликав швидку. Потім приїхала поліція, почала відбирати пояснення.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.12.1. Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п.12.3. Правил дорожнього руху у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Згідно з п. 2.3. б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

При цьому дорожня обстановка - це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, а саме пора року, період доби, атмосферні явища, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості руху та прийомів керування транспортним засобом.

Отже, зі змісту вищезазначених положень Правил дорожнього руху, саме на водію лежить обов`язок щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, який під час керування транспортним засобом повинен враховувати дорожню обстановку, в тому числі пору року, атмосферні явища, стан поверхні проїзної частини і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, як в даному випадку, в умовах ожеледиці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена в повному обсязі дослідженими доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, копіями пояснень, схемою ДТП, а також поясненнями у судовому засіданні потерпілої та свідченнями свідка.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суддя доходить висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки він, будучи учасником дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Таке порушення знаходиться в прямому причинному зв`язку з виникненням вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майнове положення, обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність.

Суд, враховуючи особу правопорушника, характер та обставини, вчиненого правопорушення, вважає за необхідне піддати особу, яка притягується до адміністративної відповідальності до адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави.

Суд покладає на ОСОБА_1 сплату судового збору у відповідності до ст.40-1 КУпАП України у розмірі 605,60 гривень.

Керуючись п.2 ч.1 ст.24, ст.ст.40-1, ст.124, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень).

Штраф перерахувати на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківської обл/Харківська обл/21081300, Код класифікації доходів бюджету 21081300, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який перерахувати на розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Т.В. Богачова