Рішення № 136717795, 21.05.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/12/26

Провадження № 2/243/488/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Агеєвої О.В.,

з участю секретаря судового засідання Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року», цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Прокопцев С.В. звернулися до суду з позовом до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 доводилась дружиною ОСОБА_3 . ОСОБА_2 доводився сином ОСОБА_4 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 доводився сином ОСОБА_5 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після його смерті залишилась спадщина: житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України спадкоємцями першої черги спадкування за законом після ОСОБА_3 були його дружина ОСОБА_1 (позивачка), яка успадкувала 3 / 5 (три п`ятих) часток будинку та його мати ОСОБА_5 , яка успадкувала 2 / 5 (дві п`ятих) часток будинку. Вони прийняли спадщину, і була заведені спадкова справа. Доказами прийняття спадщини ОСОБА_5 є Свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.11.2009, реєстровий №1856 (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі №22035231 від 06.11.2009), яке підтверджує успадкування земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після її смерті спадщину прийняв її онук ОСОБА_2 на підставі ч. 1 ст. 1266 Цивільного кодексу України в порядку представлення після смерті його батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Була заведена спадкова справа, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №83536324 від 09.12.2025.

Пізніше ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно після чоловіка ОСОБА_3 . Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право у зв`язку із відсутністю документів, які посвідчували б право власності на нерухоме майно за померлим чоловіком, відсутня державна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав. Відмова нотаріуса оформлена у виді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.11.2025 року.

ОСОБА_2 також звернулась до нотаріуса з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину на успадковане майно після ОСОБА_5 , яка була спадкоємицею ОСОБА_3 . Однак нотаріус йому також відмовив у видачі свідоцтва про право у зв`язку із тим, що ОСОБА_5 не оформила своїх спадкових прав після смерті свого сина ОСОБА_3 , нотаріусу не надані документи, необхідні для оформлення спадщини. Відмова нотаріуса оформлена у виді Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2025 №1148/02-31.

Житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , був збудований ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 1500 кв.м, виділеній йому для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі Виписки із Рішення №178/2 виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів від 20.04.1983, свідоцтва на будівництво будинку в сільських населених пунктах Української РСР (строк будівництва з 20.06.1983 по 20.06.1986), проекту забудови земельної ділянки від 16.05.1983 року.

Відповідно до довідки Билбасівської селищної ради №02-51/1418 від 03.09.2009 земельна ділянка у АДРЕСА_2 була перенумерована в №11 «б», в даний час значить під АДРЕСА_2 . Після будівництва житлового будинку була проведена інвентаризація будинку і виготовлена інвентаризаційна справа. Наведене підтверджується тим, що у Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №1225/1994 від 22.12.2025 зазначено, що технічна інвентаризація повторна.

Проте за життя ОСОБА_3 документи на будинок не оформив, право власності не зареєстрував.

Відповідно до довідки Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна №04-01/2932 від 04.12.2025 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 у БТІ не зареєстроване.

Зважаючи на викладене, виникла ситуація, за якої ОСОБА_1 після смерті її чоловіка та ОСОБА_2 успадкували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами у частках 3 /5 (три п`ятих) та 2 / 5 (дві п`ятих) відповідно, однак позбавлені можливості оформити спадщину на це нерухоме майно шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували право власності на нерухоме майно у ОСОБА_3 .

Відповідно до Довідки №1225/1994 від 22.12.2025 житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , побудовані до 05.08.1992, тому не є самовільними та не підлягають прийняттю в експлуатацію.

У листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 №12/5-126 роз`яснено, що об`єкти, збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не підлягали введенню в експлуатацію, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

У даному випадку успадкований позивачами житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами був збудований на земельній ділянці, що перебувала у власності спадкодавця на підставі чинних на той час дозвільних документів. Чинне на час будівництва будинку законодавство не пов`язувало виникнення права власності з його державною реєстрацією.

Беручи до уваги викладене вище, наявні правові підстави для визнання за позивачами права власності на успадковане нерухоме майно.

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 часток житлового будинку садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

А також, визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/5 часток житлового будинку садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Позивачі та її представник - адвокат Прокопцев С.В. в судове засідання не з`явилися, однак адвокат Прокопцев С.В. до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивачів. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області до суду надав заяву, в якій він просить суд розглянути справу у відсутності адміністрації, рішення просив ухвалити на розсуд суду у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у різі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 20.01.2009 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.10.1987 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.09.1965 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .

Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 27.03.2009 року вбачається, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений актовий запис № 7.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 29.01.2018 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 11.02.2025 року ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання ухвали Слов`янського міськрайонного суду від 06.03.2026 року від приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Зубкової Анни надійшла копія спадкової справи № 157/2025 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 .

Крім того, від в.о. завідувача Другої слов`янської державної нотаріальної контори Макарової Н.І. надійшла копія спадкової справи № 160/2009 до майна померлого ОСОБА_3 .

З копії матеріалів спадкової справи 160/2009, відкритої після смерті ОСОБА_3 вбачається наступне.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 відкрилася спадщина.

Із заявами про прийняття спадщини за законом до Другої слов`янської державної нотаріальної контори звернулися: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Із заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина, яка складається з:

-житлового будинку з господарськими і побутовими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

-житлового будинку з господарським и і побутовими будовами та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-приватизованої земельної ділянки, розташованої за тією ж адресою.

Також в заявах ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зазначено, що крім них спадкоємцями, відповідно до ст. 1261 ЦК України є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є дочками померлого спадкодавця.

06.11.2009 ро до Другої слов`янської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_5 із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Крім того, в заяві зазначено, що спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_11 складається з:

- житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами, що знаходиться в

АДРЕСА_4 території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області, с Красноармійське по вулиці Южній під номером 28, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель і ведення особистого підсобного господарства;

- земельної ділянки площею 3.370 гектарів, в тому числі рілля 3.370 гектарів, розташованої на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також в заяві зазначено, що крім неї ще й інші спадкоємці: ОСОБА_1 дружина, ОСОБА_8 батько, ОСОБА_10 дочка та ОСОБА_12 дочка.

Аналогічна заява мається від ОСОБА_1 .

Крім того, матеріали спадкової справи містять заяву ОСОБА_8 , в якій він відмовляться від належної йому частки спадкового майна, яке залишилося після смерті його сина ОСОБА_13 на користь матері померлого ОСОБА_5 .

Відповідно до заяви ОСОБА_10 , вона відмовилася від прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_3 на користь його дружини ОСОБА_1 . Також відповідно до заяви ОСОБА_12 , яка є донькою ОСОБА_3 вона відмовилася від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3 на користь дружини померлого ОСОБА_1 .

З свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Другої слов`янської нотаріальної контори Донецької області від 06.11.2009 року народження ОСОБА_5 спадкоємцем 2/5 часток майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_3 , належного спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого управсправами Олександрівськові сільської ради 12 листопада 1994 року і записаного в реєстрову книгу № 3114/15.

З свідоцтва про право на спадщину за законом виданого державним нотаріусом Другої слов`янської нотаріальної контори Донецької області від 06.11.2009 року народження ОСОБА_1 є спадкоємцем 3/5 часток майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкове майно, на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будинками та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_3 , належного спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого управсправами Олександрівськові сільської ради 12 листопада 1994 року і записаного в реєстрову книгу № 3114/15.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої державним нотаріусом Другої слов`янської державної нотаріальної контори Грецької Т.П. від 12.11.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_14 були подані документи для видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 на 3/5 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщину прийняла ОСОБА_1 в 3/5 частках та мати померлого ОСОБА_5 в 2/5 частках, так як подали заяву у встановлений законом строк про прийняття спадщини, в зв`язку з відмовою на їх користь дітей померлого: ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Проте нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на 3/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що спадкомцем не надано документи, що встановлюють право власності на нього, реєстрація права власності в Рестрі речових прав відсутня. Згідно довідки відділу зберігання інвентаризаційної справи об`єктів нерухомого майна № 04-01/2932 від 04.12.2025 року право власності на вказаний житловий будинок станом на 01.01.2013 не було зареєстровано.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 21.03.2026 року № 84602061 вбачається, шо після смерті ОСОБА_3 16.04.2009 року другою слов`янською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 160, номер у спадковому реєстрі 46763361 та відповідно видано шість свідоцтва про право на спадщину з наступними номерами у спадковому реєстрі від 06.11.2009 року: 48396479, 48396544, 48396613, 48398844, 48398890, 48398993.

Проте, встановити кому були видані свідоцтва про право на спадщину під номерами у спадковому реєстрі 48396613, 48398844, 48398890, 48398993, з матеріалів зазначеної спадкової справи не можливо, оскільки копії матеріалів спадкової справи не містять відповідних свідоцтв.

Разом з цим відповідна інформація міститься в копії матеріалів спадкової справи № 157/2025.

З копії матеріалів спадкової справи №157/2025, відкритої після смерті ОСОБА_5 судом встановлено.

09.12.2025 року до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Зубкової А.О. звернувся ОСОБА_14 , який діяв від імені ОСОБА_2 із заявою про видачу свідоцтва на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка була бабою ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із зазначеної заяви вбачається, що окрім ОСОБА_2 іншими спадкоємцями згідно ст. 1261,1266 ЦК України є онука померлої ОСОБА_15 , батько якої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , онуки померлої: ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , батько яких ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , які спадщину не прийняли.

Разом із спадкодавцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 в період з 29.11.1979 року по 09.02.2025 року були зареєстровані: ОСОБА_7 , з 01.10.1987 року по теперішній час, ОСОБА_2 з 29.01.2004 року по теперішній час, ОСОБА_17 з 02.04.2019 року по 24.11.2021 року, що підтверджується наданими відділом з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської військової адміністрації відомостями на запит приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Зубкової А.

Відповідно до копії заповіту від 10 березня 2011 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на випадок свої смерті заповіла ОСОБА_10 належну їй земельну ділянку, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області у розмірі 3.370 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить їй на праві власності.

Постановою приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Зубкової А.О. від 22.12.2025 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом на 2/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належали ОСОБА_3 , сину, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого була ОСОБА_5 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових справ. Відмова нотаріуса обґрунтована тим, що спадкоємцем були подані не всі документи, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку, оскільки право власності на 2/5 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване, що підтверджуються довідкою № 04-01/2932, виданою Відділом зберігання інвентаризаційних справ нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області 04 грудня 2025 року. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Зубковою А.О. від 22.12.2025 року за № 457641028, відомості щодо права власності на житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Крім того, матеріали спадкової справи №157/2025 містять копії свідоцтв про право на спадщину за законом, які надійшли до приватного нотаріуса Зубкової А на її запит від Другої слов`янської державної нотаріальної контори разом з іншими копії матеріалів спадкової справи № 160/2009, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_5 було видано 3 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та складають 2/5 частки від майна померлого спадкодавця. Спадкове майно, яке в указаній частці видані ці свідоцтва складається з:

-житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

-земельної ділянки площею 0.4285 гектарів, в тому числі ріллі-0.3436 гектарів, під будівлями 0,0849 гектарів, розташованої на території АДРЕСА_3 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель і ведення особистого підсобного господарства;

-земельної ділянки площею 3.370 гектарів, в тому числі рілля 3.370 гектарів, розташованої на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також маються відповідні три свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , видані на ім`я ОСОБА_1 та складають 3/5 частки від майна померлого спадкодавця. Спадкове майно, яке указаній частці видані ці свідоцтва складається з:

-житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

-земельної ділянки площею 0.4285 гектарів, в тому числі ріллі-0.3436 гектарів, під будівлями 0,0849 гектарів, розташованої на території АДРЕСА_3 , переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарчих будівель і ведення особистого підсобного господарства;

-земельної ділянки площею 3.370 гектарів, в тому числі рілля 3.370 гектарів, розташованої на території Олександрівської сільської ради Слов`янського району Донецької області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями, які звернулися до нотаріуса із відповідними заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 . яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 .

Також встановлено, що спадкоємцем, який звернувся до нотаріуса із відповідною заявою видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , в порядку ст. 1266 ЦК України є ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Згідно до п.3.1 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» «Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця».

У встановленому нотаріальному порядку позивачі не можуть оформити право власності на житловий будинок, оскільки відсутній документ, який посвідчує право власності на ім`я спадкодавця на житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 №12/5-126 роз`яснено, що об`єкти, збудовані до 05.08.1992, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 р. №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не підлягали введенню в експлуатацію, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Відповідно до п. 3.1. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31.01.1966 року, державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Відповідно до довідки Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області №04-01/2932 від 04.12.2025 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 у БТІ не зареєстроване.

З довідки Билбасівської селищної ради №02-51/1418 від 03.09.2009 земельна ділянка у АДРЕСА_2 була перенумерована в №11 «б», в даний час значить під АДРЕСА_2 .

Зазначений житловий будинок збудований ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 1500 кв.м, виділеній йому для будівництва індивідуального житлового будинку на підставі Виписки із Рішення №178/2 виконкому Слов`янської районної ради народних депутатів від 20.04.1983, свідоцтва на будівництво будинку в сільських населених пунктах Української РСР (строк будівництва з 20.06.1983 по 20.06.1986), проекту забудови земельної ділянки від 16.05.1983.

З Технічного паспорту, виготовленого ФОП ОСОБА_18 на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 22.12.2025 року на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що житловий будинок має наступні характеристики: житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3.

За життя спадкодавець не встиг, відповідно до діючого законодавства, зареєструвати своє право власності на вищезазначене нерухоме майно в КП «БТІ», але введення в експлуатацію житлового будинку умовою набуття права власності до 2004 не було, що відповідало ст.227 ЦК УРСР (редакція 1963 року).

Складність у оформленні спадкових прав полягає у тому, що звернувшись до нотаріальної контори, позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця.

Як вбачається з характеристики житлового будинку садибного типу с господарськими будівлями та спорудами, яка міститься в технічному паспорті, виготовленому 22.12.2025 року ФОП ОСОБА_19 зазначений житловий будинок с господарськими будівлями та спорудами побудований у 1986 році.

Даний будинок з господарськими будовами та спорудами були побудовані до 05.08.1992 року, тому відповідно не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наведене підтверджується довідкою №1225/1994 від 22.12.2025 року наданою ФОП ОСОБА_18 на замовлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Крім того, у п. 3.2. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24753/0/4-13 від 16.05.2013 зазначено, що за наявності відповідних доказів судами може визнаватись право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи. Перші власники не оформляли документів на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, і його право має бути визнано в судовому порядку.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється: по об`єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття Постанови КМУ від 05 серпня 1992 року №449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

До 01 липня 2004 року державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на нього не залежало від державної реєстрації, на відміну від правовідносин, що виникли після набрання чинності Цивільним кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

На підставі 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до Законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло Законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Для об`єктів, збудованих до 05 серпня 1992 року, обов`язкової процедури прийняття в експлуатацію не передбачалося.

Державна реєстрація права власності є способом його офіційного визнання Державою, однак сама по собі відсутність державної реєстрації не свідчить про відсутність права,

Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 319 ЦК України, встановлено, що здійснення права власності полягає у володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті1296,1297 ЦК) та/або не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини може мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Вказане також підтверджене і роз`ясненнями, наданими у п. 1 Узагальненої судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, зі змісту якого вбачається, що відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення в нотаріальному порядку. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 22 вересня 2021 року (справа № 227/3750/19).

Враховуючи вищезазначені норми Закону, беручи до уваги те, що спадкове майно: житловий будинок садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , побудований до 1992 року, а саме у 1986 році, за наявності на такий будинок відповідної технічної документації, суд вважає за можливе, за наявності відповідних доказів, визнати право власності, в порядку спадкування, на такий будинок, на який спадкодавець не отримав правовстановлюючі документи.

Іншого шляху, ніж визнання права власності на вказане спадкове майно в судовому порядку, у позивачів немає.

Виходячи з аналізу чинного законодавства, та враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 25, 328, 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1266, 1268, 1296, 1297 Цивільного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „ Про судову практику у справах про спадкування, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Прокопцев Сергій Вікторович до Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 3 / 5 (три п`ятих) часток житлового будинку садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 2/5 (дві п`ятих) часток житлового будинку садибного типу А-1 загальною площею 47,1 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: гараж Б, літня кухня В, колодязь №1, огорожа №2, огорожа №3, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 травня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Донецької області О.В. Агеєва